Даргинці
| Даргинці | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 700 000 осіб |
| Ареал |
 Білорусь:88 (2009 р.)[7] |
| Близькі до | аварці, кубачинці, кайтаги |
| Входить до | Dagestan peopled |
| Мова | даргінська мова |
| Релігія | суннітський іслам |
Даргинці (самоназва — дарганте) — другий за чисельністю народ Дагестану. Розмовляють даргинською мовою[8]. Основні заняття: землеробство, тваринництво, садівництво, частина даргинців працює на промислових підприємствах[8]. На основі багатої усної народної творчості розвинулася література даргинців. Здавна відома майстерність ювелірів селища Кубачі[8].
Релігія — сунітський іслам.
Динаміка чисельності даргинців з 1926 р[9].
- 1926 — 108 963 (міських жителів — 0,9 %)
- 1939 — 152 010 (міських жителів — 5,2 %)
- 1959 — 152 563
- 1970 — 224 172
- 1979 — 280 444
- 1989 — 353 348
- 2002 — 510 156
- 2010 — 589 386 (міських жителів — 38,4 %)
Загальна чисельність даргинців бл. 600 тис. осіб, в тому числі у Росії — 589 386 (2010), Киргизстані — 2 704 (1999), Україні — 1 610 (2001).
Чисельність даргинців у регіонах РФ за переписом 2010 р.
- Дагестан (Акушинський, Дахадаєвський, Кайтазький, Левантинський, Сергокалинський райони та ін.) — 490 384 (16,5 %)
- Ставропольський край — 49 302 (1,8 %)
- Ростовська область — 8 304 (0,2 %)
- Калмикія — 7 590 (2,7 %)
Доволі примітним є той факт, що, згідно з польовими дослідженнями фон Еркерта, саме на просторі (території) між дідойцями і осетинами в великій кількості (у порівнянні з іншими кавказцями) фіксуються такі ознаки як долихокефалія — високий зріст, світле волосся, шкіра і очі, які характеризують германський тип.
У даргинців, що живуть на північному сході Дагестану, треба відзначити деяку кореляцію, зазначених вище ознак, при переміщенні з півночі на південь.
Отже, серед 33-х кайтагців (виключаючи представників Маджаліс і Кала-Корейша) переважає долихокефалія, так званого, германського типу. 72 даргинцев-акушінца мають той самий тип — германський.
На додачу слід зазначити, що долихокефільність відносно зростає в Цудахарі та Харбуку. У Цудахарі також значно частіше зустрічається сірий колір очей (7 з 10-ти). Тут германський тип виражений найяскравіше.[10] [11]
| Назва району | Населення району | % даргинців |
| Дахадаєвський район | 36 709 | 99,0 % |
| Сергокалинський район | 27 133 | 98,9 % |
| Акушинський район | 53 558 | 96,0 % |
| Кайтазький район | 31 368 | 90,1 % |
| Левашинський район | 70 704 | 76,5 % |
| Ізбербаш | 55 646 | 64,9 % |
| Каякентський район | 54 089 | 42,3 % |
| Карабудахкентський район | 73 016 | 32,3 % |
| Тарумовський район | 31 683 | 23,5 % |
| Южно-Сухокумськ | 10 035 | 21,1 % |
| Каспійськ | 100 129 | 20,7 % |
| Кізлярський район | 67 287 | 19,5 % |
| Махачкала (м/о) | 696 885 | 15,3 % |
| Кизляр (м/о) | 51 707 | 14,4 % |
| Буйнакський район | 73 402 | 13,4 % |
| Кумторкалинський район | 24 848 | 8,4 % |
| Ногайський район | 22 472 | 8,1 % |
| Дербентський район | 99 054 | 7,9 % |
| Дагестанські Огні | 27923 | 6,6 % |
| Буйнакськ | 62 623 | 6,3 % |
| Бабаюртівський район | 45 701 | 6,1 % |
| Агульський район | 11 204 | 5,9 % |
| Дербент | 119 200 | 5,6 % |
| Хасавюртівський район | 141 232 | 5,4 % |
| Хасавюрт | 131 187 | 4,1 % |
| Гунібський район | 25 303 | 2,5 % |
| Кизилюрт (м/о) | 43 421 | 2,3 % |
| Лакський район | 12 161 | 2,0 % |
| Дагестан | 2 910 249 | 17,0 % |
- ↑ а б в г д е Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Всероссийская перепись населения 2002 года [Архівовано 2009-10-26 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Мосстат: Приложения к итогам ВПН 2010 года в городе Москве [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]: Приложение 5. Национальный состав населения по г. Москва[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ В. Хауг. Демографические тенденции, формирование наций и межэтнические отношения в Киргизии. «Демоскоп». Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 10 квітня 2013. (рос.)
- ↑ Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. Государственный комитет статистики Украины. Архів &n_page=2 оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2013. (рос.)
- ↑ Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения.rar) (рос.)
- ↑ Перепись населения Республики Беларусь 2009 года. НАСЕЛЕНИЕ ПО НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РОДНОМУ ЯЗЫКУ (PDF). belstat.gov.by. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2012. Процитовано 10 квітня 2013. (рос.)
- ↑ а б в Даргинці [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Институт демографии Национального исследовательского университета «Высшая школа экономики» [Архівовано 30 вересня 2001 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Г. Л. Сера, «Огляд етносів Кавказу» (1920)
- ↑ Г. Л. Сера, G.L. Sera, «I movimenti etnici nel Caucaso», in Monitore zoologico italiano, Firenze, 1920, Vol. XXXI, pp. 178-9.
- ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |