Джаліл Садихов
| Джаліл Садихов Cəlil Sadıxov | |||
.jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 10 жовтня — 1 листопада 1918 | |||
| Попередник: | посада заснована | ||
| Наступник: | посада скасована[1] | ||
| Народження: |
2 (14) грудня 1888 Шуша, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: |
8 червня 1934 (45 років) Баку, Азербайджанська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР | ||
| Національність: | азербайджанець | ||
| Країна: |
 Російська імперія →  Азербайджанська ДР | ||
| Освіта: | Шушинське реальне училище (1904), Ganja Men's Gymnasiumd (1906) і Київський політехнічний інститут (1917) | ||
Джаліл Садихов (азерб. Cəlil Sadıxov) — дипломат Азербайджанської Демократичної Республіки. Де-факто, перший дипломатичний представник Азербайджану в Україні.
Внаслідок Жовтневого перевороту в 1917 році розпочалися національно-визвольні змагання в державах, які постали на території колишньої Російської імперії. Українцям і азербайджанцям вдалося створити свої національні держави: Українську Народну Республіку (а потім Українську Державу) і Закавказьку Демократичну Федеративну Республіку (а потім Азербайджанську Демократичну Республіку) відповідно. Дипломатичні представництва в Українській Державі відкрили 12 держав, у тому числі Азербайджанська ДР.[2]
Джаліл Садихов в першій половині 1918 року працював секретарем консула Каджарської Персії[en] в Києві Ісаака Вітенберга.
Садихов був першим дипломатичним представником Азербайджану в Україні, очолював Комісаріат Азербайджанської ДР в Українській Державі, що, фактично, виконував функції посольства до призначення посла. Комісаріат було утворено створений 10 жовтня 1918 року в Києві за адресою Прозорівська вулиця, 15.
Помічник Джаліла Садихова Юсиф Салех, секретар Мір Джалал Міртагієв і дипломатичний кур'єр Мамед Таги Султанов здобули освіту на медичному факультеті Імператорського університету Святого Володимира. Другий секретар дипломатичного представництва, Джахангир Гамзаев, здобув освіту на юридичному факультеті того ж університету в 1910—1914 роках і після завершення навчання залишився в столиці України.
Вже 1 листопада 1918 Азербайджанська Демократична Республіка призначила повноцінним послом в Україні Юсифа Везира Чеменземінлі (за сумісництвом — у Кримській Народній Республіці та Польській Республіці), але через повалення влади в результаті антигетьманського повстання він не міг приїхати і розпочати свою роботу.[3]
- ↑ 1 листопада 1918 року послом Азербайджанської ДР в Українській Державі було призначено Юсифа Везира Чеменземінлі, але через антигетьманське повстання він не міг приїхати до Києва і розпочати свою роботу.
- ↑ Российская военная оккупация Украины и аннексия на 70 лет (рос.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2015.
- ↑ Keçmiş səfirlər (азерб.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2015.
- Keçmiş səfirlər (азерб.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2015.
|
Це незавершена стаття про дипломата. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
   | ||
в Україні | Джаліл Садихов1 (1918) • Юсиф Везир Чеменземінлі2 (1918—1919) • Абдул-Алі Таїр-огли3 (1921—1923) • Назім Ібрагімов (1997—2001) • Талят Алієв (2001—2010) • Ейнула Мадатлі (2010—2015) • Назім Спартак оглу Алієв4 (2015—2016) • Азер Худієв (2016—2020) • Ельміра Ахундова (2020—2023) • Сеймур Мардалієв (2023—) | |
в Азербайджані | Григорій Хименко5 (1917—1918) • Іван Красковський6 (1919—1921) • Борис Алексенко (1997—2004) • Анатолій Юрченко (2004—2005) • Ігор Кизима4 (2005—2005) • Степан Волковецький (2005—2008) • Борис Клімчук (2008—2010) • Мирослав Блащук4 (2010—2011) • Олександр Міщенко (2011—2018) • Владислав Каневський (2019—) | |
(1) консул Азербайджанської ДР в Українській Державі; (2) посол Азербайджанської ДР в Українській Державі; (3) посол АСРР в УСРР; (4) тимчасово повірений; (5) комісар УНР в Закавказькій ДФР; (6) голова дипломатичної місії на Кавказі | ||