Посольство України в Азербайджані
| |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Посол | Гусєв Юрій Веніамінович | ||
| Відкрите | 5 травня 1996 | ||
| Адреса |  Азербайджан АЗ1069, м.Баку-69, вул. Юсифа Везірова (Чеменземінлі), 49. | ||
| 40°24′15″ пн. ш. 49°50′38″ сх. д. / 40.4042° пн. ш. 49.84385° сх. д. | |||
| Офіційний вебсайт | |||
 | |||
Посольство України в Азербайджанській Республіці — дипломатична місія України в Азербайджані, знаходиться в Баку.
Основне завдання Посольства України в Баку представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Азербайджану.
Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Азербайджанською Республікою на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.
Після проголошення незалежності 28 травня 1918 року Азербайджанською Демократичною Республікою почалися налагодження азербайджансько-українських відносин.
У вересні 1918 року в Баку було відкрите українське консульство.[1]
21 вересня 1919 року Міністерство закордонних справ Азербайджану визнало президента національної української Громади Голованя тимчасовим віцеконсулом Української Народної Республіки в Баку.
8 лютого 1919 року Голова Особливої дипломатичної місії України в Азербайджані Іван Красковський, вручив вірчі грамоти Голові ради Міністрів, міністру закордонних справ Азербайджану Ф. Х. Хойському.
10 жовтня 1919 року в Баку приїхала українська дипломатична місія, що складалася з наступних осіб: голова місії Краєвський, генеральний консул Лев Лесняк, секретар граф Андрій Бенедиктович Тишкевич, військовий аташе полковник Микола Мусійович Чехівський, аташе Іван Полянський і офіцер для доручень Грізер. 11 жовтня 1919 українська місія була представлена міністру закордонних справ Мамед Юсіф Гаджибаба огли Джафаров.
Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Азербайджан визнав Україну 6 лютого 1992 року. 06 лютого 1992 року між Україною та Азербайджаном було встановлено дипломатичні відносини.[2]
Посольство України в Азербайджанській Республіці функціонує з 5 травня 1996 року, Посольство Азербайджанської Республіки в Україні відкрито 12 березня 1997 року.
З 1996 по 2001 рік Посольство України в Баку орендувало приміщення в готелі «Азербайджан». З 15 жовтня 2001 року Посольство України розташовується у сучасній чотириповерхової будівлі загальною площею 1166 кв.м.
У 2008 році Посол України в Азербайджанській Республіці Борис Клімчук, запропонував Міністерству закордонних справ встановити меморіальну дошку на будинку в Баку по вулиці Миколаївській (нині — Істіґлалієєт (Незалежності)), де діяла Особлива дипломатична місія Української Народної Республіки в Азербайджанській Демократичній Республіці (1919—1920 рр.). Під час офіційного візиту Віктора Ющенка в Баку 9–10 квітня 2009 р. Президент України та Президент Азербайджану Ільхам Алієв, урочисто відкрили меморіальну дошку.[3]
- Посол
- Радник-посланник
- Радник з консульських питань
- Радник з політичних питань
- Радник з економічних питань
- 1-й секретар з політичних питань
- 3-й секретар з культурно-гуманітарних та інформаційних питань
- 1-й секретар з економічних питань
- 1-й секретар з економічних питань
- 2-й секретар з консульських питань
- Аташе з питань оборони, військовий, військово-повітряний та військово-морський аташе
- Хименко Григорій Микитович (1917—1918), український комісар на Закавказзі
- Красковський Іван Гнатович (08.02.1919-1921), голова дипломатичної місії на Кавказі.[4][5]
- Алексенко Борис Григорович (З 06.1997 по 07.2004) посол
- Юрченко Анатолій Петрович (З 02.11.2004 по 18.08.2005) посол
- Кизима Ігор Володимирович (З 18.08.2005 по 11.2005) т.п.
- Волковецький Степан Васильович (З 11.2005 по 15.04.2008) посол
- Клімчук Борис Петрович (З 15.04.2008 по 08.04.2010) посол
- Блащук Мирослав Тарасович (З 08.04.2010 по 06.04.2011) т.п.[6]
- Міщенко Олександр Павлович (З 06.04.2011 по 27.12.2018) посол
- Каневський Владислав Володимирович (З 27.02.2019 по 22.02.2024) посол
- Гусєв Юрій Веніамінович (З 22.02.2024 -) посол
- Головань А. (1919), віцеконсул в Баку[7][8]
- Мір Абдульфат-хан Мір Рза хан-огли Талишинський (Агахан) (1919), почесний віцеконсул України в Баку.
- Кужим Василь Миколайович (01.1920-01.1921), віцеконсул України в Баку.
- Монтаг (1921), секретар консульства, в.о. віцеконсула України в Баку.
- місто Шамахи — Мехран Гасимов (з 2020)[9]
- Українсько-азербайджанські відносини
- Український дипломатичний корпус
- Список дипломатичних місій України
- Посольство Азербайджану в Україні
- ↑ ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, МІСІЇ ТА КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ 1917—1920. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- ↑ Від Києва до Баку. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ Вірча грамота міністра закордонних справ Української Народної Республіки В. Чеховського голові Ради Міністрів, міністру закордонних справ Ф. X. Хойському про призначення главою Особливої дипломатичної місії України в Азербайджані І. Красковського 8 лютого 1919 (ГААР, ф. 897, оп. 1, д. 38, л. 42. Завірена копія. Оригінал французькою мовою — там же, л. 41.)
- ↑ Повідомлення газети «Азербайджан» про приїзд в Баку української місії. Азербайджан. 14 жовтня 1919. № 220.
- ↑ «ДЕЛОВОЙ ВЕСТНИК» № 09(160), 2007 СТРОИМ МОСТЫ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ, И НЕ ТОЛЬКО. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2014.
- ↑ газета «Азербайджан» 21 вересня 1919. № 202.
- ↑ Адрес-Календарь Азербайджанской Республики на 1920 г. Баку, 1920, ч. З. с.6. Балаев А. Азербайджанское национально-демократическое движение. (1917—1920 гг.) Баку, 1990, с.92.
- ↑ В АЗЕРБАЙДЖАНЕ ОТКРЫЛОСЬ ПОЧЕТНОЕ КОНСУЛЬСТВО УКРАИНЫ. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
- Посольство України в Баку
- Главное Архивное Управление при кабинете министров Азербайджанской Республики (издатель). Азербайджанская Демократическая Республика (1918—1920)
Австралія • Австрія • Азербайджан • Албанія • Алжир • Ангола • Аргентина • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Ботсвана • Бразилія • Ватикан • Велика Британія • В'єтнам • Вірменія • | |
Див. також: Міжнародні відносини України |
 | ||
в Україні | Джаліл Садихов1 (1918) • Юсиф Везир Чеменземінлі2 (1918—1919) • Абдул-Алі Таїр-огли3 (1921—1923) • Назім Ібрагімов (1997—2001) • Талят Алієв (2001—2010) • Ейнула Мадатлі (2010—2015) • Назім Спартак оглу Алієв4 (2015—2016) • Азер Худієв (2016—2020) • Ельміра Ахундова (2020—2023) • Сеймур Мардалієв (2023—) | |
в Азербайджані | Григорій Хименко5 (1917—1918) • Іван Красковський6 (1919—1921) • Борис Алексенко (1997—2004) • Анатолій Юрченко (2004—2005) • Ігор Кизима4 (2005—2005) • Степан Волковецький (2005—2008) • Борис Клімчук (2008—2010) • Мирослав Блащук4 (2010—2011) • Олександр Міщенко (2011—2018) • Владислав Каневський (2019—) | |
(1) консул Азербайджанської ДР в Українській Державі; (2) посол Азербайджанської ДР в Українській Державі; (3) посол АСРР в УСРР; (4) тимчасово повірений; (5) комісар УНР в Закавказькій ДФР; (6) голова дипломатичної місії на Кавказі | ||