Координати: 49°8′33″ пн. ш. 36°40′23″ сх. д. / 49.14250° пн. ш. 36.67306° сх. д. / 49.14250; 36.67306
Очікує на перевірку

Дмитрівка (Барвінківська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дмитрівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Тер. громада Барвінківська міська громада
Код КАТОТТГ UA63040030200091404
Облікова картка Дмитрівка 
Основні дані
Засноване 1927
Населення 533
Площа 1,62 км²
Густота населення 329,01 осіб/км²
Поштовий індекс 64711
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 49°8′33″ пн. ш. 36°40′23″ сх. д. / 49.14250° пн. ш. 36.67306° сх. д. / 49.14250; 36.67306
Середня висота
над рівнем моря
91 м
Місцева влада
Адреса ради 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8
Карта
Дмитрівка. Карта розташування: Україна
Дмитрівка
Дмитрівка
Дмитрівка. Карта розташування: Харківська область
Дмитрівка
Дмитрівка
Мапа
Мапа

Дми́трівка — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 533 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Іванівська Друга сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Дмитрівка розташоване на лівому березі річки Берека, на протилежному березі річки знаходиться село Українка.

Село знаходиться за 60 км від районного центру і залізничної станції Барвінкове, за 120 км від м. Харків, до найближчої залізничної станції Краснопавлівка — 35 км. В населеному пункті у 179 дворах проживає 529 чол. населення.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші відомості про село зустрічаємо за 1750 рік. За однією з версій, ці землі царською милістю були подаровані за видатні заслуги Дмитрію Солунському, де він і поселив кріпаків, бо навколишня багата природа останньому дуже припала до вподоби.

Ще до заснування поселення в 1735 році в цій місцевості проходив ланцюг укріплень для захисту південних кордонів Росії від нападів кримських татар. Про це нагадують нині старі сторожові кургани, що оточують Дмитрівку.

В 60 роках XIX ст. в Дмитрівці поселився поміщик Герасим Косіков, який разом з фабрикантом Іларіоновим побудували цукровий завод, а також цех з переробки риби. Ці переробні підприємства були десь у 1914 році продані синами пана Косікова й демонтовані.

У 1732 році в селі на кошти поручика Толева була збудована дерев'яна однопрестольна Покровська церква, яка була перебудована на кошти прихожая. Згоріла в 1941 році.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Червоній Балці та Дмитрівці — 62 людини[1].

130 радянських солдат, що загинули під час німецько-радянської війни, нині покояться в братській могилі, над якою в 1995 році було зведено пам'ятник-меморіал.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[3].

У 2022 році село постраждало внаслідок російських обстрілів.[4]

Економіка

[ред. | ред. код]
  • В селі є молочно-товарна, свино-товарна і вівце-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.

Культура

[ред. | ред. код]
  • Школа
  • Клуб
  • Бібліотека

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог. Харківська область, ст. 394—395 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 10 жовтня 2015.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Фронтова Барвінківська громада: села-привиди та небезпечне повернення з евакуації. Слобідський край (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
  5. Красногірській. Ентомологічній заказник місцевого Значення[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]