Грушуваха
| село Грушуваха | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Барвінківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040030160086591 |
| Облікова картка | Грушуваха |
| Основні дані | |
| Засноване | 1786[1] |
| Населення | 860 |
| Площа | 3,695 км² |
| Густота населення | 232,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64720 |
| Телефонний код | +380 5757 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°6′54″ пн. ш. 36°53′45″ сх. д. / 49.11500° пн. ш. 36.89583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
73 м |
| Водойми | Канал Дніпро — Донбас |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8 |
| Карта | |
  Грушуваха | |
 Грушуваха | |
| Мапа | |
| |
Грушува́ха — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 860 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Барвінківська міська громада.
Село Грушуваха знаходиться на правому березі каналу Дніпро-Донбас, у місці, де для цього використовується русло річки Берека, є міст. На північному сході заболочені луки з озерами. Село перетинає балка Широка, якою протікає пересихаючий струмок. Поруч проходять автомобільні дороги Р79, Т 2110.
На території села знайдені курганні поховання ямної культури (друга половина III тис. до н. е.).
Село вперше згадується у 1786 році[1].
За даними на 1864 рік у казенній слободі Грушуваха (Трушуваха) Ізюмського повіту Харківської губернії мешкало 1637 осіб (833 чоловічої статі та 804 — жіночої), налічувалось 246 дворових господарств, існувала православна церква, відбувався 3 щорічних ярмарки[2].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Великокомишуваської волості мешкало 3705 осіб, налічувалось 405 дворових господарства, існували православна церква, школа та 2 лавки[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3164 осіб (1525 чоловічої статі та 1639 — жіночої), з яких 3164 — православної віри[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932–1933 роках[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[7].
В 2022 році під час війни село сильно постраждало внаслідок російських обстрілів.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 828 | 96.28% |
| російська | 32 | 3.72% |
| Усього | 860 | 100% |
- В селі є кілька молочно-товарних, свино-товарна і птахо-товарна ферми, господарство з вирощування троянд, продуктові магазини.
- Школа
- Клуб
- Спортивний майданчик
- Свято-Миколаївський храм.
- Макогон Іван Васильович — український скульптор.
- ↑ а б Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 242.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1946)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-248. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 389 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 7 жовтня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Барвінківщина: в якому стані знаходяться села на лінії розмежування фронту. Слобідський край (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
- Погода в селі Грушуваха [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
