Домоткань (річка)

Домоткань
Витік	с. Мотронівка
• координати	48°32′39″ пн. ш. 33°56′23″ сх. д.
• висота, м	174 м
Гирло	Дніпро
• координати	48°40′37″ пн. ш. 34°17′29″ сх. д.
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна
Прирічкові країни:	Україна Дніпропетровська область
Регіон	Дніпропетровська область
Довжина	39,2 км
Площа басейну:	350

Домоткань — річка в Україні, права притока Дніпра. Басейн Чорного моря. Довжина 39,2 км. Площа водозбірного басейну 350 км². Похил річки 1,6 м/км. Лісистість басейну становить 14 % (переважно штучного походження, лісосмуги).

Бере початок на східній околиці с. Мотронівка. Біля села Андріївка на правому корінному березі долини стоїть велика баба (бовван) на кургані у давньої «Великої дороги». Тече територією Кам'янського району Дніпропетровської області.

Гідрологічний режим

Долина коритоподібна, завширшки до 1,5 км, сформувалася у западині Українського кристалічного щита. Річкова система існувала тут ще в ранньому палеогені — 5 млн років тому. В період Дніпровського зледеніння впритул до нинішнього гирла підійшов і зупинився льодовик. Круті схили долини і балок-приток на значних площах розорані, продовжується інтенсивна водна ерозія. Використовується на зрошення, рибальство, потреби скотарства.

Річище слабозвивисте, шириною до 5 м, глибиною 0,3-0,8 м, у пониззі пересічно 1,3 м. У верхів'ї розділене на окремі плеса, що поросли травою й очеретом. На багатьох ділянках колись розчищене і спрямлене річище знов замулило. Значна глибина залягання підземних вод.

Льодостав на річці триває з грудня по кінець лютого. Річку відносяться до річок з весняною повінню. Найбільша витрата води спостерігається в період весняного танення снігів. Живлення мішане, але переважає снігове. Стік зарегульовано ставками. 11 малих — загальним об'ємом 280 тис. м³, площею 30 га (у верхів’ях річки та балок), одне водосховище — об'ємом 4,36 млн. м³, з площею водного дзеркала 181 га (у середній течії). Використання ставків і водосховища — рибальство, водопій свійських тварин. 7,5 км гирла затоплено водами Кам'янського водосховища, ширина затоки 100-800 м.

Притоки

Гідрографічна мережа складається з основного річища та п'ятьох балок-приток (з довжиною русла понад 10 км) і 89 великих балок і ярів (довжиною від 1 до 10 км). Густота річкової мережі становить 0,30 км/км². Довжина яружно-балкової мережі становить 416 км.

Праві: Чаплинка, Широка.

Ліві: Погребна, Комишного, Мамаєва.

Рослинність

Раритетні види Домотканської флори складають близько 10%. Верхів’я балок зарослі байрачними дібровами, у складі яких переважають дуб звичайний, клен польовий, липа серцелиста, ясен звичайний і в'язи. Подекуди збереглися старовікові ділянки лісу.

Схили переважно зайняті ділянками степової рослинності. Ценозоутворювачами в цих степах є ковили Лесінга, найкрасивіша і волосиста, типчак валіський, келерія і види тонконогу.

Долина вкрита трав'янистою лучною рослинністю із вкрапленням очеретово-рогозових та осокових боліт. Подекуди вздовж русла, зустрічаються групи дерев (верба біла, осокори) і зарості чагарників (верболози, терен, свидина, жостір та ін.).

У водоймах високе видове різноманіття рдесників, присутні занікелії, харові водорості та ін.

Екологічні проблеми

Усі природні фітоценози долини знаходяться під великим тиском антропогенного чинника. Спостерігається перевипас і забур’янення пасовищ, витоптування рослинності КРХ. Ерозія крутих схилів.

Етимологія

Відомий славіст, випускник Дніпропетровського університету, академік Російської академії наук О. М. Трубачов виводить топонім від іранського dапи - хап - danawa - хап, - що означає «річковий колодязь», «колодязь біля великої річки». З часом це іраномовне слово трансформувалось на слов'янський лад як Домоткань.

Історичні згадки

Перша згадка про цю місцевість відноситься до 1594 року. Посол австрійського імператора Рудольфа II Еріх Лясота, успішно провівши переговори з гетьманом Богданом Микошинським про спільну боротьбу з турками, повертався додому правим берегом Дніпра з Базавлуцької Січі (1593-1638). 6(14) липня 1594 року він підійшов до Домоткані, назвавши її в «Щоденнику» «болотистою річкою». Вона запам'яталась послу несподіваною зустріччю з ведмедем, вдалим полюванням та смачним обідом із свіжої ведмежатини.

Більш детально описав річку у своєму знаменитому «Описі України» французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан:

Маленька річечка, що зветься Домоткань, дуже багата раками, які мають понад дев'ять дюймів. У ній збираються також водяні горіхи, які схожі на металеві колючки, варені вони дуже смачні для споживання.

Вперше річка Домоткань зображена на «Генеральній карті України» цього картографа. Правий берег Дніпра в районі гирла Домоткані і Самоткані, як видно на той час був вкритий лісом.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Мотронівка, Новоселівка, Зуботрясівка, Миколаївка, Якимівка, Корнило-Наталівка, Василівка, Бородаївські Хутори, Заріччя.

Джерела

1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
2. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
3. «Домоткань: минуле, сучасне, майбутнє»^{[недоступне посилання з вересня 2019]}. Матеріали досліджень природної та культурної спадщини в басейнах річок Домоткань і Самоткань у 2001-2003 роках. – Дніпропетровськ, 2003. –135 с.
4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 181

Посилання

• Документальний фільм про Домоткань «Домоткань - річка, що тече у небуття». Частина 1 [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]. Частина 2 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]