Дія (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дія
Dia


Діа, фото зроблене канадсько-французько-гавайським телескопом у грудні 2001 року. На другому кадрі Дію не видно через відблиск Юпітера, який зменшує відносну яскравість зірок.

Дані про відкриття
Дата відкриття 2000 року
Відкривач(і) Скот С. Шепард
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 12 555 000 [1] км
Орбітальний період 286,95 діб
Ексцентриситет орбіти 0,248
Нахил орбіти 28° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина {{{видима зоряна величина}}}
Діаметр ~4 км
Середній радіус ~2 км
Маса ~9×1013 кг
Густина 2,6 г/см³
Альбедо 0,04
Атмосфера відсутня
Інші позначення
S/2000 J 11, Jupiter LIII

Дія у Вікісховищі

Дія (Dia, Jupiter LIII) — нерегулярний супутник Юпітера.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Дія була відкрита в 2000 році Скоттом Шеппардом та групою науковців з Гавайського університету і отримала тимчасове позначення S/2000 J 11.[2][3]

7 березня 2015 року супутник отримав номер LIII і назву Dia (Дія) на честь персонажа давньогрецької міфології — дружини Іксіона і коханки Зевса.

Орбіта

[ред. | ред. код]

Супутник виконує повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 12 555 000 км. Сидеричний період обертання становить 286,95 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0,248. Нахил орбіти до локальної площини Лапласа становить 28,3°[4]

S/2000 J 11 належить до Групи Гімалії, п'ять супутників якої мають орбіти між 11 до 13 млн км від Юпітера, нахил орбіти приблизно 26,63°.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Супутник має приблизно 4 кілометра в діаметрі, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.
  2. IAUC 7555: Satellites of Jupiter [Архівовано 16 вересня 2002 у Wayback Machine.] 2001 January 5 (discovery)
  3. MPEC 2001-A29: S/2000 J 7, S/2000 J 8, S/2000 J 9, S/2000 J 10, S/2000 J 11 [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] 2001 January 15 (discovery and ephemeris)
  4. Sheppard, S. S.; Jewitt, D. C.; Porco, C.; Jupiter's outer satellites and Trojans, in Jupiter: The planet, satellites and magnetosphere, edited by Fran Bagenal, Timothy E. Dowling, William B. McKinnon, Cambridge Planetary Science, Vol. 1, Cambridge, UK: Cambridge University Press, ISBN 0-521-81808-7, 2004, pp. 263–280

Посилання

[ред. | ред. код]