Економічні протести в секторі Газа 2019 року
Економічні протести в секторі Газа 2019 року | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабська весна 2.0 | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Протестуючі | Уряд Сектора Гази | ||||||||
Ключові фігури | |||||||||
Невідомо | Ісмаїл Ганія Яхя Сіньвар Мухаммед Дейф Марван Ісса | ||||||||
Втрати | |||||||||
1+ поранено[2] |
Економічні протести в Газі 2019 року[3][4], названий як «Ми хочемо жити» протестами,[2] розпочався в лютому, ініціювавши популярний заклик «Ми хочемо жити» групою політично незалежних медіа-активістів.[3] Група отримала прізвисько рух 14 березня.[4] Причина протестів високі витрати на проживання та підвищення податків у секторі Газа.
Протести були стрічені насильством з боку правлячого Хамасу, який відправляв сили безпеки для розгону протестуючих. Кілька правозахисних організацій та політичних фракцій викрили напади на протестувальників з боку силових структур Хамаса.[3] Протести були охарактеризовані як найжорсткіші антирежимні протести в Газі з моменту поглинання Хамасу в 2007 році.[4]
Декілька високопосадовців партії ФАТХ, які проживали у Секторі Газа, були поміщені під домашній арешт. Десятки журналістів було попереджено про те, щоб їм заборонено повідомляти про протести без попереднього дозволу ХАМАС[5].
- ↑ PLO calls on Hamas to stop "brutal" suppression of protests in Gaza - Xinhua - English.news.cn. www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.
- ↑ а б Hass, Amira (19 березня 2019). Fatah Spokesman in Gaza Attacked by Masked Assailants Amid Protests. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 19 серпня 2019 — через Haaretz.
- ↑ а б в Gaza rights groups denounce Hamas crackdown on protests. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.
- ↑ а б в Knell, Yolande (18 березня 2019). Economic protests test Hamas's grip on Gaza. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 19 серпня 2019 — через www.bbc.com.
- ↑ Об акциях протеста в секторе Газа. Институт Ближнего Востока. 20 березня 2019. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 5 серпня 2020.