Етюд-токата (Джонстон)
Етюд-токата | ||||
---|---|---|---|---|
Etude-Toccata | ||||
Композитор | Бен Джонстон | |||
Жанр | музика для фортепіано | |||
Створено | 1949 (?) | |||
Видано | 2006 (Smith Publications) | |||
Частин | 5 | |||
| ||||
Етюд-токата (англ. Etude-Toccata) — музичний твір американського композитора Бена Джонстона, написаний 1949 року[1][2][3].
Етюд було написано 1949 року, коли Джонстон навчався в Консерваторії Цинциннаті. Композитор-початківець вступив до неї, щоб отримати формальну музичну освіту, бо до цього мав лише ступінь в образотворчому мистецтві. Попри високі сподівання, Джонстон залишився незадоволеним рівнем навчання. Єдиним корисним предметом він вважав лекції з атонального контрапункту, що читала Мері Лейтон, яку він пізніше називатиме одним зі своїх вчителів композиції. Саме під час навчання з нею було написано етюд-токату для фортепіано[4].
При написанні твору Бен Джонстон надихався Етюдом в терціях Олександра Скрябіна. В його творі артист має швидко виконувати правою рукою партії, що складаються з атональних великих терцій та малих секст. В основі партій обох рук лежить комбінаторний[en] набір звуків, який виконується в різному порядку. Етюд містить п'ять частин, три з яких містять звуки в прямій та ретроградній формі, а ще дві — інверсію та ретроградну інверсію[4].
Етюд-токата став першим серійним твором Бена Джонстона. Надалі композитор буде неодноразово використовувати техніку серіалізму, особливо захоплюючись нею у 1950-1960-х роках. Хоча твір не було включено до випускного концерту Джонстона, бо він вважав його академічним дослідженням, композитор включав його до власного професійного каталогу через історичне значення[4].
- ↑ Johnston, Gilmore, 2006, с. xxvi.
- ↑ Etude-toccata for piano, To 1949 | Archival and Manuscript Collections. findingaids.library.northwestern.edu. Процитовано 25 грудня 2024.
- ↑ Toccata by Ben Johnston| J.W. Pepper Sheet Music. www.jwpepper.com. Процитовано 25 грудня 2024.
- ↑ а б в Von Gunden, 1986, с. 8-9.
- Heidi Von Gunden. The music of Ben Johnston. — Scarecrow Press, 1986. — 204 с. — ISBN 0-8108-1907-4.
- Ben Johnston, Bob Gilmore. «Maximum Clarity» and Other Writings on Music. — University of Illinois Press, 2006. — 328 с. — ISBN 978-0252030987.