Жаботинська волость
Зовнішній вигляд
Жаботинська волость | ||||
Центр | Жаботин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 9483 (1886) | |||
Населення | 4849 осіб (1886) | |||
Густота | 46.8 осіб / км² | |||
Жаботинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Черкаського повіту Київської губернії з центром у містечку Жаботин.
Станом на 1886 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 4849 осіб (2472 чоловічої статі та 2187 — жіночої), 651 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 2249 | 1441 |
Приватної власності | 6779 | 1938 |
Іншої власності | 455 | 238 |
Загалом | 9483 | 3022 |
Поселення волості:
- Жаботин — колишнє власницьке містечко при річці Жаботинка за 50 верст від повітового міста, 1137 осіб, 147 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, лавка, водяний і 16 вітряних млинів, винокурний завод. За 7 верст — Жаботинський Свято-Онуфріївський чоловічий монастир із 2 православними церквами та водяним млином.
- Завадівка (Клочанівка) — колишнє власницьке село, 1254 особи, 192 двори, 3 постоялих будинки, водяний і 6 вітряних млинів.
- Плескачівка — колишнє власницьке село, 1009 осіб, 145 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, водяний і 7 вітряних млинів, 2 сукновальні.
- Флярківка (Грабове) — колишнє власницьке село при урочищі Снігуріве, 660 осіб, 117 дворів, трактир, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Григорій Степанович Яценко[2],[3];
- 1912—1913 роках — Савва Тимофійович Могилей[4],[5];
- 1915 року — Іов Андрійович Шамрай[6].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |