Жан Батист Гут
| Жан Батист Гут | |
|---|---|
фр. Jean-Baptiste Guth  | |
| Народився | 4 січня 1855 Париж[1] |
| Помер | 19 липня 1922 (67 років) Париж |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | ілюстратор, карикатурист |
| Галузь | портретний живописd |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчителі | Жан-Леон Жером |
| Знання мов | французька |
| Заклад | Félix Gaudind і Vanity Fair |
| Жанр | портрет |
Жан Батист Гут (Jean Baptiste Guth; 1855—1922) — французький художник-портретист. Працював переважно аквареллю та пастеллю. Значна частина його роботи видавалися у французькому журналі L'Illustration і британському Vanity Fair.
Народився 1855 року в Парижі. У 1875 році Гут поступив до Школи витончених мистецтв, де його викладачем був Жан-Леон Жером. З 1882 року, можливо, за рекомендацією Луї Шарля Огюста Штайнгайля, він працював на Фелікса Годена, для якого робив малюнки для вітражів.[2] У 1883 році Гут переїхав до Лондона.[3]
З 1884 по 1920 роки роботи Гута публікувалися у французькому журналі L'Illustration[2] а з 1889 по 1909 роки — у британському Vanity Fair. Серед багатьох його портретів для Vanity Fair були зображення королеви Вікторії[4], Анатоля Франса[5] та Альфреда Дрейфуса.[6] Після смерті Карло Пеллегріні у 1889 році Леслі Ворд і Гут були єдиними постійними авторами щотижневих кольорових портретів журналу.[7] Випуск від 3 червня 1897 року включав двосторінкову кольорову ілюстрацію Гута Au Bois de Boulogne, яка показувала модний натовп у Булонському лісі в Парижі, включно з герцогом і герцогинею Роханськими, принцом і принцесою Бройль, герцогиня Дудовільська, Клео де Мерод, Ліана де Пужі, Кароліна Отеро, принцеса Гіка, Ралука Бібеско-Бассараба де Бранкован та Ернест Коклен.[8][9]
Гут працював здебільшого аквареллю та пастеллю для репродукції за допомогою хромолітографії.[2]
В останній рік Першої світової війни лондонська галерея Goupil представила виставку портретів британських і французьких генералів, адміралів і державних діячів робіт Гута[10] під назвою «Люди, які керують війною, та інші знаменитості Антанта».[11] Однією з найкращих є серія віконта Едварда Ґрея. Французька серія, до якої входять Пуанкаре, Клемансо, Петен і Фош, дуже цікава і більш нова. пересічному англійцю.[12]
-
Анрі Бловіц, 1889 -
Гюстав Ейфель, 1889 -
Шарль де Фрейсіне, 1891 -
Альфонс Доде, 1893 -
-
Альфонс Шодрон де Курсель, 1895 -
П'єр Лоті, 1895 -
Фелікс Фор, 1895 -
Лі Хунчжан, 1896 -
Бенуа Коклен, 1898 -
Ежен Бріссон, 1898 -
-
Альфред Дрейфус, 1899 -
Жюль Альбер де Діон, 1899 -
Віктор Наполеон, 1899 -
Теофіль Делькассе, 1899 -
Справа Дрейфуса, 1899 -
Едмон Ростан, 1901 -
-
Vice-Admiral Caillard, 1905 -
Альфонсо XIII, 1906 -
Анатоль Франс, 1909
.jpg)
- ↑ https://www.musee-orsay.fr/fr/ressources/repertoire-artistes-personnalites/jean-baptiste-guth-14331
- ↑ а б в Jean-François Luneau, Félix Gaudin, peintre-verrier et mosaïste, 1851—1930 (Presses Universitaires Blaise Pascal, Clermont Ferrand 2006, ISBN 978-2845162846), p. 406
- ↑ Jean Paul Perrin, Guth, Jean Baptiste at lillustration.com, accessed 10 January 2019
- ↑ Roy T. Matthews, Peter Mellini, In «Vanity Fair» (London: Scolar Press, 1982), p. 32
- ↑ Anatole France by Guth on artnet.com
- ↑ Matthews & Mellini (1982), p. 207
- ↑ Richard Ormond, Vanity Fair: an exhibition of original cartoons (National Portrait Gallery, 1976), p. 12
- ↑ Matthews & Mellini (1982), p. 238
- ↑ Legend at foot of chromolithograph entitled «Au Bois de Boulogne» in Vanity Fair issue dated 3 June 1897
- ↑ Le Musée et l'encyclopédie de la guerre, Volume 3 (J. Grand-Carteret, 1918), p. 69: «Un artiste parisien, Jean-Baptiste Guth, élève de Gérome, et peintre décorateur, a exposé à la Goupil-Gallery, les portraits des hommes d'Etat, des généraux, des amiraux français et anglais qui dirigent et conduisent la guerre.»
- ↑ The Burlington Magazine for Connoisseurs, Volume 32 (London: Savile Publishing Company, 1918), p. 84
- ↑ The Graphic dated 09 March 1918, p. 34
- Jean Baptiste Guth (‘Guth’) at npg.org.uk (National Portrait Gallery, London)
- Jean Baptiste Guth at art.famsf.org (Fine Arts Museums of San Francisco)
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |