Жоан Маргаріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Громадянство Іспанія
Друге прізвище в іспанському імені Consarnaud
Дата народження 11 травня 1938(1938-05-11)
Місце народження Sanaüjad і Льєйда[1]
Дата смерті 16 лютого 2021(2021-02-16)[2] (82 роки) або 2021[1]
Місце смерті Сан-Жюс-Дасберн[3] і Барселона[1]
Рід смерті природна смертьd
Причина смерті лімфома
Батько Joan Margarit i Serradelld
Дитина Mónica Margarit Ribaltad
Рід діяльності архітектор, письменник, поет, перекладач, викладач університету
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], поезія[1], архітектура[1] і переклад[1]
Працівник у Каталонський політехнічний університет
Місце активності Каталонія[1]
Участь у Manifesto Against the Death of the Spirit and the Earthd[4]
Член у Іспанська королівська інженерна академіяd[5] і Science and Technology Section of the Institute of Catalan Studiesd[6]
Жанр поезія[7]
Отримані відзнаки
Офіційний сайт​(кат.)​(ісп.)​(англ.)
CMNS: Жоан Маргаріт у Вікісховищі

Жоан Маргаріт і Консарнау ( нар. 11 травня 1938 — пом. 16 лютого 2021) — каталонський поет, архітектор і професор. Більшість його творів написана каталонською мовою. Лауреат премії Мігеля де Сервантеса за 2019 рік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Санауха в родині Жоана Маргаріт і Серраделл, архітектора з Барселони, і Трінітат Консарнау і Сабате, викладачки в Л'Амеля-да-Мар (Таррагона), він ріс під час громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни. Сім'я часто переїздила в різні місця Каталонії. У 1954 році сім'я Жоана оселилася на Канарських островах, але в 1956 році Маргаріт повернулася до Барселони, щоб завершити навчання з архітектури, поселившись в університетському гуртожитку. Через рік після закінчення навчання він познайомився з Маріоною Рібальта, через рік пара одружилася (1963). У них було три дочки (Моніка, Анна і Джоана) і син (Карлес).

З 1975 року Маргаріт жив у Сант-Жуст-Десверні, а з 1980-го працював там архітектором разом зі своїм другом і колегою Карле Буксаде. Крім того, з 1968 року до останнього часу він був професором структурних розрахунків у Технічній школі архітектури Барселони, що є частиною Політехнічного університету Каталонії.

Маргаріт почав публікувати вірші іспанською мовою в 1963 році. Після десятирічної перерви він видав Crónica за допомогою свого друга Хоакіма Марко, директора серії Ocnos у видавництві Barral Editores. З 1980 року він почав утверджуватись як поет каталонською мовою. Його твори перекладено англійською та івритом. Декламації віршів Маргаріта з музичним фоном записали музиканти Пере Ровіра, Жерар Кінтана, Араселі Айгуавіва та Мікель Поведа .

У жовтні 2008 року Маргаріт отримав Національну премію поезії за свою збірку «Будинок мизерикордії».[8]

Помер у віці 82 років 16 лютого 2021 року в Сант-Жуст-Десверні від раку.[9]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Премія Вісента Андреса Естельеса (1981)
  • Премія Мікеля де Палола (1982)
  • Премія критиків Erra d'Or (1982, 1987 та 2007)
  • Премія Квіткових ігр Барселони (1983 та 1985)
  • Національна премія критиків (Іспанія, 1984 та 2008)
  • Премія Карлеса Ріби (1985)
  • Премія Кадакес Кіма Жауме
  • Премія Каваль Верд (2005)
  • Національна літературна премія Женералітату Каталонії (2008)
  • Премія Розалії де Кастро (2008)
  • Національна премія з поезії (2008)
  • Premio Víctor Sandoval Poetas del Mundo Latino (2013)
  • Рекомендований переклад Poetry Book Society (2016)
  • Премія Жауме Фустера, Associació d'Escriptors en LLengua Catalana (2016)
  • Іберо-американська поетична премія Пабло Неруди (Чилі, 2017)[10]
  • Премія Мігеля де Сервантеса (2019)[11]

Твори

[ред. | ред. код]

Есе іспанською мовою

[ред. | ред. код]
  • Nuevas cartas a un joven poeta (Нові листи до молодого поета), Barril & Barral, 2009. Англійський переклад Крістофера Маурера, Чикаго, Swan Isle Press, 2011.

Поезія каталонською

[ред. | ред. код]
  • L'ombra de l'altre mar Barcelona: Edicions 62, 1981
  • Vell malentès València: Eliseu Climent/3i4, 1981
  • El passat i la joia Vic: Eumo, 1982
  • Cants d'Hekatònim de Tifundis Barcelona: La Gaia Ciència, 1982
  • Raquel: la fosca melangia de Robinson Crusoe Barcelona: Edicions 62, 1983
  • L'ordre del temps Barcelona: Edicions 62, 1985
  • Mar d'hivern Barcelona: Proa, 1986
  • Cantata de Sant Just Alacant: Institut d'Estudis Juan Gil-Albert, 1987
  • La dona del navegant Barcelona: La Magrana, 1987
  • Llum de plua Barcelona: Península, 1987
  • Poema per a un fris Barcelona: Escola d'Arquitectes de Barcelona, 1987
  • Edat roja Barcelona: Columna, 1990
  • Els motius del llop Barcelona: Columna, 1993
  • Aiguaforts Barcelona: Columna, 1995
  • Remolcadors entre la boira Argentona: L'Aixernador, 1995; translated to English as Tugs in the Fog, Anna Crowe (Bloodaxe Books, 2006)
  • Estació de França Madrid: Hiperión, 1999
  • Poesia amorosa completa (1980—2000) Barcelona: Proa, 2001
  • Joana Barcelona: Proa, 2002
  • Els primers freds. Poesia 1975—1995 Barcelona: Proa, 2004
  • Càlcul d'estructures Barcelona: Col. Óssa Menor, Enciclopèdia Catalana, 2005
  • Casa de Misericòrdia Barcelona: Col. Óssa Menor, Enciclopèdia Catalana, 2007
  • Misteriosament feliç Barcelona: Col. Óssa Menor, Enciclopèdia Catalana, 2008
  • Noves cartes a un jove poeta Barcelona: Col. Óssa Menor, Enciclopèdia Catalana, 2009
  • No era lluny ni difícil Barcelona: Col. Óssa Menor, Enciclopèdia Catalana, 2010

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ https://www.elnacional.cat/ca/cultura/mor-poeta-joan-margarit_583938_102.html
  3. ↑ https://www.lavanguardia.com/cultura/20210216/6250337/muere-poeta-arquitecto-joan-margarit.html
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20190830092946/http://www.santosjulia.com/Santos_Julia/Autor_files/Adenda_Nosotros%20los%20abajo%20firmantes.pdf
  5. ↑ http://www.raing.es/es/acad-micos/excmo-sr-d-joan-margarit-i-consarnau
  6. ↑ http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=324
  7. ↑ Premios Iberoamericanos Poesía Pablo Neruda
  8. ↑ «Joan Margarit gana el premio Nacional de Poesía», El País, 7 October 2008.
  9. ↑ Geli, Carles (16 лютого 2021). Muere el poeta Joan Margarit a los 82 años. El País (ісп.). Процитовано 16 лютого 2021.
  10. ↑ Poesía, acto de amor [Poetry, Act of Love]. Página/12 (Spanish) . 22 червня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
  11. ↑ Geli, Carles (16 лютого 2021). Muere el poeta Joan Margarit a los 82 años. El País (ісп.). Процитовано 16 лютого 2021.Geli, Carles (16 February 2021). «Muere el poeta Joan Margarit a los 82 años». El País (iсп.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жоан_Маргаріт&oldid=43917730