Жінки в Польщі
 Полячка Марія Склодовська-Кюрі, лауреатка Нобелівської премії. | |
| Індекс гендерної нерівності[3] | |
|---|---|
| Значення | 0,109 (2021) |
| Місце | 31 місце зі 191 |
| Материнська смертність (на 100 000) | 5 (2010) |
| Жінки у владі | 28% (2017)[1] |
| Жінки від 25 років з середньою освітою | 79,4% (2012) |
| Працюючі жінки | 61,1% (зайнятість населення визначення OECD, 2019)[2] |
| Глобальний індекс ґендерного розриву[4] | |
| Значення | 0,709 (2022) |
| Місце | 77 місце зі 146 out of 149 |
Характер польських жінок сформований історією, культурою та політикою Польщі[5]. Польща має довгу історію феміністичного активізму і була однією з перших країн Європи, яка надала жінкам виборче право. На неї також сильно впливають консервативні соціальні погляди католицької церкви.
Польські жінки посідають особливе місце у спорті країни. Три перші місця за кількістю перемог у щорічному конкурсі на звання найпопулярнішого спортсмена «Плебісцит спортивний» займають жінки. Серед найвидатніших польських спортсменок — Юстина Ковальчик (вигравала титул п'ять разів поспіль), Ірена Шевінська (тричі поспіль) та Станіслава Валасевич (тричі поспіль, загалом чотири рази). Іґа Свьонтек була визнана польською спортивною особистістю року у 2023 році.[6][7] На літніх Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро Польщу представляла 101 спортсменка. Вони завоювали вісім з одинадцяти медалей для Польщі, в тому числі дві золоті.
Серед важливих жінок у ранній польській історії — Святослава Сватава (іноді її плутають із Сіґрід Гордою або Ґунгільдою; також відома як Сторрада), донька Мешка I та Дубрави Богемської; Катерина Яґеллонка; сама Дубрава (дружина Мешка I), дочка герцога Богемії; королева Ядвіґа, дочка угорського короля[8] та Варвари Радзивілл, королеви Польщі та дружини Сиґізмунда II Авґуста, останнього монарха чоловічої статі з династії Яґеллонів. В епоху Просвітництва виділяються дві жінки: Барбара Санґушкова, господиня, письменниця і філантроп, та її онука, Текла Тереза Лубенська, письменниця і мати магнатської династії. Емілія Плятер була ранньою революціонеркою, пов'язаною з Листопадовим повстанням. У музиці композиторка і піаністка Марія Шимановська здобула визнання від Санкт-Петербурга до Лондона. Марія Склодовська була лауреаткою Нобелівської премії, яка переїхала до Франції наприкінці XIX століття. Ґабріеля Запольська, Еліза Ожешко, Марія Домбровська, Зоф'я Налковська, Марія Павликовська-Ясноржевська та Зузанна Ґінчанка вважаються важливими жіночими постатями в польській літературі XIX та XX століть. Багато видатних жінок зробили свій внесок у рух за незалежність Польщі на зорі XX століття. Серед них активістка і військова офіцерка Александра Заґурська, секретна агентка часів Другої світової війни Кристина Скарбек і здебільшого забута Ванда Ґерц, а також Анна Валентинович, співзасновниця антикомуністичної «Солідарності». Віслава Шимборська — польська поетеса, лауреатка Нобелівської премії 1996 року. Серед видатних польських художниць — Ольга Бознаньська, Анна Білінська, Тамара де Лемпицька, Зоф'я Стриєнська, Маґдалена Абаканович та Аліна Шапочніков.
У 2020 році Конституційний Трибунал Польщі постановив, що аборт через вади розвитку плоду є неконституційним[9].
З 2023 року аборт у Польщі дозволений у випадках зґвалтування, а також у разі загрози життю або здоров'ю жінки[10][11].
- ↑ Proportion of seats held by women in national parliaments (%) | Data.
- ↑ LFS by sex and age - indicators. stats.oecd.org.
- ↑ Human Development Report 2021/2022 (PDF). HUMAN DEVELOPMENT REPORTS. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Global Gender Gap Report 2022 (PDF). World Economic Forum. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Polish women (англ.). Polish Marriage. Процитовано 2 листопада 2013.
- ↑ Iga Swiatek named Polish Sports Personality of the Year. Tennis (англ.). 8 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Swiatek named Polish Sports Personality of the Year, first tennis player to win since 1937. Жіноча тенісна асоціація (англ.). 8 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Women in Poland's Early History. Polish Site (англ.). Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Staff and agencies in Warsaw (22 жовтня 2020). Poland rules- abortion- due- to- foetal- defects- unconstitutional. The Guardian (англ.). Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Poland: Nationwide protests against further restrictions to abortion. Amnesty International (англ.). 17 січня 2018. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Domonoske, Camila (4 жовтня 2016). Polish Women Hold 'Black Monday' Strike To Protest Proposed Abortion Ban. National Public Radio (англ.). Процитовано 5 жовтня 2016.
- ‘Polszczyzna’ & the Revolutionary Feminine Suffix. (англ.)
- Lewis, Jone Johnson. Poland - Women. Encyclopedia of Women's History. (англ.)