Закон Брюстера

Закон Брюстера — закон оптики, що виражає зв'язок показника заломлення з кутом Брюстера — таким кутом падіння, при якому світло, відбите від межі поділу, буде повністю поляризованим у площині, перпендикулярній площині падіння. Був сформульований шотландським фізиком Девідом Брюстером у 1811 році^[1].

Згідно з законом Брюстера, тангенс кута падіння дорівнює показнику заломлення другого середовища (того, у яке промінь потрапляє) відносно першого:

tg(\Theta _{Br})=n_{21}

,

При падінні під кутом Брюстера заломлений промінь частково поляризується в площині падіння, причому поляризація заломленого променя досягає найбільшого значення. Можна встановити, що в цьому випадку відбитий і заломлений промені (кут заломлення описується законом Снеліуса) взаємно перпендикулярні.

Закон Брюстера виводиться з більш загальних формул Френеля, що описують інтенсивність і поляризацію відбитого і заломленого світла при довільному куті падіння^[2].

Примітки

↑ Brewster's law [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Поляризация при отражении и преломлении [Архівовано 30 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Сивухин Д. В. Загальний курс фізики — М. Т. IV. Оптика.
Борн М., Вольф Е. Основи оптики. — М.: Наука, 1973.

Це незавершена стаття з оптики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Brewster's law [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)

[2] Поляризация при отражении и преломлении [Архівовано 30 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

[1]

[2]