Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дільниця Здолбунів — Ковель
|
|
|
|
 Берестя-Центральний
|
|
|
|
 Камінь-Каширський
|
|
|
|
 Володимир — р. Турія
|
|
|
|
 Холм
|
|
|
|
Ковель
|
|
|
|
вул. Сагайдачного
|
|
|
|
вул. Незалежності
|
|
|
|
|
|
|
|
Сарни
|
|
|
365,2
|
Білий Налив
|
|
|
|
М07
|
|
|
363,2
|
Колодяжне
|
|
|
356,8
|
Любитів
|
|
|
|
Т 0311
|
|
|
351,7
|
352 км
|
|
|
348,2
|
Погіньки
|
|
|
345,4
|
Вівчицьк
|
|
|
16
|
Радошин
|
|
|
341,3
|
Голоби
|
|
|
|
М19
|
|
|
|
М19
|
|
|
334,1
|
Стохід
|
|
|
329
|
Трилісці
|
|
|
|
р. Стохід
|
|
|
326
|
Переспа
|
|
|
|
М10
|
|
|
322,6
|
Бірок
|
|
|
|
Т 0309
|
|
|
314,5
|
Рожище
|
|
|
|
Т 1802
|
|
|
|
р. Стир
|
|
|
312
|
Валер'янівка
|
|
|
305
|
305 км
|
|
|
|
Р14
|
|
|
|
Сапіжанка
|
|
|
297
|
Ківерці
|
|
|
|
Т 0309
|
|
|
292,5
|
Веснянка
|
|
|
288,9
|
Звірів
|
|
|
|
Н22
|
|
|
285,3
|
Арматнів
|
|
|
282,8
|
Пальче
|
|
|
|
Н22
|
|
|
276,1
|
Олика
|
|
|
270
|
271 км
|
|
|
265,8
|
Цумань
|
|
|
|
|
|
|
|
р. Стубла
|
|
|
259,5
|
Новостав
|
|
|
|
Т 1817
|
|
|
257
|
Ветеранів
|
|
|
255,1
|
Клевань
|
|
|
251
|
Оржів
|
|
|
247
|
Грабів
|
|
|
244,5
|
245 км
|
|
|
|
Т 1832
|
|
|
242,6
|
Городок
|
|
|
239,9
|
Обарів
|
|
|
236,5
|
Великий Олексин
|
|
|
|
|
|
|
|
вул. Млинівська
|
|
|
|
 Сарни
|
|
|
232,5
|
Рівне
|
|
|
|
вул. Соборна
|
|
|
231
|
Дворецька
|
|
|
|
вул. Бандери
|
|
|
|
|
|
|
229
|
Басів Кут
|
|
|
|
М06
|
|
|
224,3
|
Квасилів
|
|
|
|
Т 1801
|
|
|
220,4
|
Здолбунів
|
|
|
|
Красне
|
|
|
|
 Шепетівка
|
|
| Дільниця Шепетівка — Здолбунів
|
|
|
|
Рівне
|
|
|
220,5
|
Здолбунів
|
|
|
|
Красне
|
|
|
217,8
|
Здолбунів-Південний
|
|
|
|
|
|
|
212,6
|
Семилітка
|
|
|
209,4
|
Івачкове
|
|
|
203,9
|
Українка
|
|
|
199,2
|
Острог
|
|
|
|
Т 1831
|
|
|
|
р. Горинь
|
|
|
193,8
|
Могиляни
|
|
|
|
Р77
|
|
|
188,5
|
Бадівка
|
|
|
|
|
|
|
181,6
|
Кривин
|
|
|
|
Сільце
|
|
|
176,9
|
Колом'є
|
|
|
172,1
|
Баранне
|
|
|
|
Славута II
|
|
|
|
Т 1804
|
|
|
167,4
|
Славута I
|
|
|
|
р. Богушівка
|
|
|
|
р. Утка
|
|
|
158,2
|
Цвітоха
|
|
|
|
р. Цвітоха
|
|
|
153,3
|
к. п. Село-Кам'янка
|
|
|
|
обхід Шепетівки
|
|
|
|
Р49
|
|
|
147,5
|
Шепетівка
|
|
|
|
|
|
|
|
обхід Шепетівки
|
|
|
|
 Звягель I
|
|
|
|
Шепетівка-Подільська
|
|
|
|
Козятин
|
|
| Дільниця Козятин — Шепетівка
|
|
|
|
Здолбунів
|
|
|
147,5
|
Шепетівка
|
|
|
|
|
|
|
|
обхід Шепетівки
|
|
|
|
Звягель I
|
|
|
|
Шепетівка-Подільська
|
|
|
142,7
|
Судилків
|
|
|
138,5
|
Бриківський
|
|
|
135,1
|
Хролин
|
|
|
128,9
|
Новичі
|
|
|
126,5
|
Поляни
|
|
|
123,2
|
Ганнусине
|
|
|
116,1
|
Полонне
|
|
|
|
р. Хомора
|
|
|
|
|
|
|
113,7
|
Понінка
|
|
|
107,4
|
Блидні
|
|
|
|
|
|
|
102,5
|
Дертка
|
|
|
101,5
|
Миропіль
|
|
|
|
Т 2309
|
|
|
|
р. Случ
|
|
|
95,9
|
Колодяжний
|
|
|
91,2
|
Печанівка
|
|
|
86
|
Гордіївка
|
|
|
79,7
|
Разіне
|
|
|
72,1
|
Довбище
|
|
|
|
Н03
|
|
|
|
р. Тетерів
|
|
|
65,3
|
Чуднів-Волинський
|
|
|
58
|
Вакуленчук
|
|
|
53,2
|
Михайленки
|
|
|
49,2
|
Рачки
|
|
|
44,3
|
Демчин
|
|
|
39
|
Мирославка
|
|
|
|
Т 2309
|
|
|
36,2
|
Райки
|
|
|
|
р. Гнилоп'ять
|
|
|
|
вул. Житомирська
|
|
|
|
Житомир
|
|
|
26,4
|
Бердичів
|
|
|
|
вул. Волочаївська
|
|
|
|
М21
|
|
|
21,2
|
Іванківці
|
|
|
|
|
|
|
13,7
|
Глухівці
|
|
|
11,6
|
Каолінова
|
|
|
|
|
|
|
6,4
|
Козятин II
|
|
|
4,2
|
Залізничне
|
|
|
|
|
|
|
|
обхід Козятина
|
|
|
|
р. Гуйва
|
|
|
|
Фастів
|
|
|
0
|
Козятин I
|
|
|
|
 Гулівці – Ржевуська
|
|
Залізниця Ковель–Козятин — магістральна залізниця України. Пролягає від Ковеля, залізничного вузла на заході України, у південно-східному напрямку через Ківерці, Рівне, Здолбунів, Шепетівку та Бердичів до Козятина, залізничного вузла у Вінницькій області. Це дільниця колією 1520 мм, лінія електрифікована на всій відстані, одноколійна між Ковелем і Ківерцями, решта лінії на Київ двоколійна. Операцію проводить Укрзалізниця, зокрема Львівська залізниця та з Семилітки Південно-Західна залізниця.
Лінія Бердичів — Козятин була відкрита в 1870 році Києво-Берестейською залізницею, потім в 1872 році — лінія Кривин — Бердичів, а в 1873 році — решта лінії від Ковеля. Києво-Берестейська залізниця увійшла до складу Південно-Західних залізниць Росії в 1882 році. Після 1918 року дільницю від Ковеля до польсько-радянського кордону до Могилян було передано Польським державним залізницям PKP, а решту маршруту приєднано до Радянських залізниць. Польську колію було переведено на стандартну колію, це означало, що наскрізний рух до Козятина більше був неможливим і його було припинено.[1] Маршрут Варшава — Люблін — Ковель — Здолбунів — Могиляни мав в 1939 році номер розкладу 407.[2] Після Другої світової війни вся лінія потрапила до Радянського Союзу і була переведена на широку колію, а в 1991 році стала власністю Української залізниці.
Будівля вокзалу в Ковелі
Станція Ківерці
Станція Рівне
Станція Здолбунів
Станція Кривин у Старому Кривині
Станція Шепетівка
Станція Козятин.jpg)
