Перейти до вмісту

Залісне (Бахчисарайський район)

Координати: 44°37′30″ пн. ш. 33°47′10″ сх. д. / 44.62500° пн. ш. 33.78611° сх. д. / 44.62500; 33.78611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Залісне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Красномацька сільська рада
Код КАТОТТГ UA01020270020068295
Облікова картка Залісне 
Основні дані
Населення 359
Поштовий індекс 98464
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°37′30″ пн. ш. 33°47′10″ сх. д. / 44.62500° пн. ш. 33.78611° сх. д. / 44.62500; 33.78611
Середня висота
над рівнем моря
151 м[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Красний Мак, вул. Кірова, 6
Карта
Залісне. Карта розташування: Україна
Залісне
Залісне
Залісне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Залісне
Залісне
Мапа
Map

CMNS: Залісне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Залі́сне (до 1945 року — Юкари́-Каралє́з[2], крим. Yuqarı Qaralez) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Красномацькій сільській раді. Розташоване в Каралезькій долині.

Кримськотатарська назва — Юкари-Каралез, за однією з версій, це відозмінене qara İlyas, Кара Ільяс, тобто «чорний Ілля». Історики відносять це ім'я до власника навколишніх земель Ільяса-Мурзи, відомого за записами кадіаскерського суду 1704 року.[3]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поблизу від села розташовані й інші, не менш популярні серед туристів пам'ятки історії та археології — печерне місто Ескі-Кермен і середньовічний замок Киз-Куле, печерні монастирі Шулдан і Челтер, Сюйреньска фортеця з печерним монастирем Челтер-Мармара, храми Донаторів і Трьох Вершників.

Сфінкси — головна природна пам'ятка Залісного і всієї Каралезької долини. Висота 14 вапнякових останців на лісистому пагорбі Узун-Тарла — від п'яти до п'ятнадцяти метрів. Сфінксами їх вперше назвав кримський професор Василь Єна в 1950-х. П'ять найбільших з них отримали імена: (справа наліво) Юкле-Кая («вагітна скеля»), Сююрю-Кая («загострена скеля»), Чуюн-Кая («скеля-череп»), Сандик-Кая («скала- скриня») і Шапке-Кая («скеля-шапка»). У 1964 році скелі отримали статус пам'ятника природи.[4]

Історія

[ред. | ред. код]

Неподалік Залісного — залишки могильника і печерного міста Мангупа (V—XV століття).[5]

Історія Залісного починається ще в античні часи. У II столітті місце під затишною грядою Кримських гір було заселене готами і греками. Воно розташовувалося, імовірно, в самому центрі країни Дорі, а пізніше — князівства Феодоро.

В околицях села розташоване городище Мангуп-Кале (44°35′41″ пн. ш. 33°48′29″ сх. д. / 44.59472° пн. ш. 33.80806° сх. д. / 44.59472; 33.80806) — руїни столиці князівства Феодоро.

Вершина Узун-Тарла, розташована неподалік від села

18 травня 1944 року майже все населення тодішнього села Юкари-Каралез депортували до Середньої Азії. У вересні того ж року в спорожніле село переселили сім'ї колгоспників з різних областей України.

Село було перейменоване на Залісне згідно з Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 21 серпня 1945 року.

Відоме першою в Україні віслючою фермою братів Помогалових «Диво-ослик» («Диво-віслюк») (2003 р.), на території у 2009 р. нещодавно відкрили Музей віслюка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. weather.in.ua
  2. також Юхари́-Каралє́з
  3. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарского землевладения, стр.111. — Известия Таврической ученой архивной комиссии, 1888. — Т. 6.
  4. Віслючки під сфінксами. Село на краю Каралезької долини. Крым.Реалии (укр.). 19 травня 2020. Процитовано 11 грудня 2024.
  5. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.

Посилання

[ред. | ред. код]