Західновірменська мова
| Western Armenian | |
|---|---|
| Արեւմտահայերէն (Arevmdahayerēn) | |
| Поширена в |  Вірменія[1],  Ліван[2],  Сирія[3] і  Туреччина[4]  |
| Носії | 1.6 |
| Писемність | вірменська абетка |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | hyw |
| IETF | hyw |
|
Історія вірменської мови |
|---|
|
| Дописемний період |
| Вірменська гіпотеза Греко-вірменська прамова Протовірменська мова |
| Писемний період |
| Давньовірменська мова (V–XI століття) Середньовірменська мова (XI–XVII століття) Сучасна вірменська мова (з XVII століття) |
| Вірменська писемність |
| Вірменська абетка Історія створення абетки Даниїлові письмена Вірменська пунктуація |
| Інше |
| Вірменістика Вірменська література Вірменська історіографія |
Західновірменська мова (зах-вірм. Արեւմտահայերէն, трансліт. Arevmdahayeren [ɑɾɛvmədɑhɑjɛˈɾɛn]) [a] — одна з двох стандартизованих[5] форм сучасної вірменської мови, інша — східновірменська. Заснована переважно на стамбульському вірменському діалекті, на відміну від східновірменської, яка переважно ґрунтується на єреванському вірменському діалекті.
До початку 20-го століття в Османській імперії розмовляли різними західновірменськими діалектами, переважно в історично населених вірменами регіонах Західної Вірменії. Діалектні різновиди західновірменської мови, які зараз використовуються, включають діалект яким розмовляють представники етнічної групи гемшинів ;[6] діалекти вірмен у Кессабі, Латакії та Джіср-аль-Шугурі у Сирії, Анджарі в Лівані та Стамбулі й Вакіфлі в Туреччині (частина діалекту «суейдія»). Діалекти сасун та муш також поширені в сучасних вірменських селах, таких як Базмаберд і Саснашен. Кілікійським діалектом також розмовляють на Кіпрі, де його викладають у вірменських школах (нарег), й він є рідною мовою для бл. 3000 осіб вірменського походження.
Формами каринського діалекту західної вірменської мови розмовляють кілька сотень тисяч людей у Північній Вірменії, переважно в Гюмрі, Артику, Ахуряні та близько 130 сіл у провінції Ширак[7], а також вірмени краю Самцхе-Джавахетія Грузії (Ахалкалакі, Ахалцихе).[8]
Західновірменська мова — переважно діаспорна й не є офіційною мовою жодної держави. Їй загрожує зникнення, оскільки носії мови поступово відходять від неї під впливом асиміляції у приймаючих країнах. За даними Ethnologue, кількість носіїв становить 1,58 мільйона переважно в Туреччині, Вірменії, Грузії, Лівані та Іраку. Мова класифікується як 6b (тобто під загрозою зникнення, з перервами в передачі між поколіннями).[9]
Західновірменська мова є індоєвропейською мовою, що належить до вірменської гілки сім'ї, поряд зі східною та класичною вірменською мовами. Відповідно до Glottolog, антіохійський, артіальний, малоазіатський, болу, амшенський, кілікіенський, муш-тігранакертський, станозський, ваніцький та йозгатський є основними діалектами західної вірменської мови.[10]
Східновірменська та західновірменська мови здебільшого є зрозумілими для освічених або грамотних користувачів іншої, тоді як неписьменні чи напівписьменні користувачі цих мов можуть мати труднощі з розумінням іншого варіанту. Однією з фонологічних відмінностей є те, що дзвінкі стопи у східновірменській мові є глухими у західновірменській.[11]
Західновірменською мовою розмовляють вірмени більшої частини Південно-Східної Європи та Близького Сходу, за винятком Ірану та Ростова-на-Дону на Росії. Це загрожена мова, яка рідною є лише невеликому відсотку вірмен у Туреччині (особливо Стамбулі): 18 % серед спільноти загалом і 8 % серед молоді.[12] У Лівані (Бейрут), Сирії (Алеппо, Дамаск), Каліфорнії (Фресно, Лос-Анджелес) і Франції (Марсель) є помітна діаспора L2, яка розмовляє західноювірменською мовою.[13]
Раніше західновірменська мова була домінуючим вірменським різновидом, але в результаті геноциду вірмен носії західновірменської були здебільшого вбиті або вислані. Ті, хто втік до Східної Вірменії, тепер розмовляють або східновірменською, або мають диглосну ситуацію між західновірменськими діалектами в неофіційному вживанні та східновірменським стандартом. Єдиним західновірменським діалектом, яким досі розмовляють у Західній Вірменії, є діалект гомшеці, оскільки представники етнічної групи гемшинів, які були новонаверненими мусульманами, не стали жертвами геноциду вірмен.
Західновірменська мова не лише переважає серед вірмен на Близькому Сході, вірмени, що живуть у Південно-Східній Європі/Балканах, переважно в Болгарії, Румунії, Греції та Туреччині (Стамбул), є західновірменомовними, що мігрували рятуючись від геноциду. Історично у Республіці Молдові була присутність західних вірмен (кілікійців).
21 лютого 2009 року, у Міжнародний день рідної мови, ЮНЕСКО випустило нове видання Атласу мов світу, що перебувають у небезпеці, у якому західновірменська мова в Туреччині була визначена як мова, що перебуває під загрозою зникнення.[14][15]
Місто Гюмрі у сучасній Вірменії, прийняло велику кількість вірменських біженців, які втекли з Османської імперії від геноциду вірмен. Багато з цих людей говорили на карінському діалекті вірменської мови, яким розмовляють у Гюмрі, але з часом багато східновірменських і російських слів було запозичено у цей діалект. Була також хвиля західних вірмен, з Близького Сходу, які переїхали до Радянського Союзу, переважно до Радянської Вірменії. Багато з них асимілювалися у східно-вірменському діалекті.
У зв'язку з тим, що західновірменську мову оголошено мовою, що перебуває під загрозою зникнення, у Лос-Анджелесі[16], де компактно проживають західні вірмени, нещодавно почалися спроби відродити цю мову.
Шушан Карапетян у своїй оцінці як східного, так і західного діалектів вірменської мови робить висновок, що рідні мови, в умовах панівного англійського суспільства, швидко вимирають протягом не більше ніж двох поколінь, називаючи Америку «мовним кладовищем».[17] Згідно з даними перепису населення США, відсоток людей вірменського походження, які розмовляють вдома західновірменською, швидко знизився з 25 % у 1980 році до 16 % у 2000 році.[17]
Західновірменська мова використовує класичну вірменську орфографію, також відому як традиційна орфографія Маштоца. Реформа вірменської орфографії, широко відома як абегська орфографія, була запроваджена у Вірменській Радянській Соціалістичній Республіці та досі використовується більшістю східновірменомовних із сучасної Вірменії. Однак її не прийняли носії східновірменської мови в Ірані та їхня діаспора, а також носії західної вірменської мови, за винятком періодичних видань, що виходили в Румунії та Болгарії під час комуністичних режимів.
- ↑ Вимовляється Arevmtahayeren [ɑɾɛvmətɑhɑjɛˈɾɛn] східновірменською та пишеться արևմտահայերեն вірменським реформованим правописом.
- ↑ ScriptSource - Armenia
- ↑ ScriptSource - Lebanon
- ↑ ScriptSource - Syria
- ↑ ScriptSource - Turkey
- ↑ Chahinian, Talar; Bakalian, Anny (1 січня 2016). Language in Armenian American communities: Western Armenian and efforts for preservation. International Journal of the Sociology of Language (англ.) (237): 37—57. doi:10.1515/ijsl-2015-0034. ISSN 1613-3668.
- ↑ Victor A. Friedman (2009). Sociolinguistics in the Caucasus. У Ball, Martin J. (ред.). The Routledge Handbook of Sociolinguistics Around the World: A Handbook. Routledge. с. 128. ISBN 978-0415422789.
- ↑ Baghdassarian-Thapaltsian, S. H. (1970). Շիրակի դաշտավայրի բարբառային նկարագիրը. Bulletin of Social Sciences (вірм.) (6): 51—60. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 24 березня 2013.
- ↑ Hovannisian, Richard, ред. (2003). Armenian Karin/Erzerum. Costa Mesa, California: Mazda Publ. с. 48. ISBN 9781568591513.
Thus, even today the Erzerum dialect is widely spoken in the northernmost districts of the Armenian republic as well as in the Akhalkalak (Javakheti; Javakhk) and Akhaltskha (Akhaltsikh) districts of southern Georgia
- ↑ Armenian, Western | Ethnologue Free. Ethnologue (Free All) (англ.). Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Glottolog 4.3 – Western Armenian. glottolog.org. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Armenian alphabet, language and pronunciation. Omniglot.com. Процитовано 30 грудня 2017.
- ↑ LLC, Helix Consulting. Turkologist Ruben Melkonyan publishes book "Review of Istanbul's Armenian community history". Panorama.am. Процитовано 30 грудня 2017.
- ↑ Seyfarth, Scott; Dolatian, Hossep; Guekguezian, Peter; Kelly, Niamh; Toparlak, Tabita (9 жовтня 2023). Armenian (Yerevan Eastern Armenian and Beirut Western Armenian). Journal of the International Phonetic Association (англ.). 54: 445—478. doi:10.1017/S0025100323000130. ISSN 0025-1003.
- ↑ Moseley, Christopher; Nicolas, Alexandre (2010). Atlas of the world's languages in danger / editor-in-Chief, Christopher Moseley ; cartographer, Alexandre Nicolas. Memory of peoples series (вид. 3rd ed. entirely revised, enlarged and updated.). Paris: UNESCO, Intangible Cultural Heritage Section. ISBN 978-92-3-104095-5.
- ↑ UNESCO: 15 Languages Endangered in Turkey, by T. Korkut,2009. Bianet.org. Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Ohanesian, Liz (20 квітня 2023). Western Armenian Is An Endangered Language. A New Generation in LA Is Learning It. laist.com (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ а б Karapetian, Shushan (2014). "How Do I Teach My Kids My Broken Armenian?": A Study of Eastern Armenian Heritage Language Speakers in Los Angeles (PDF).
- Melkonian, Zareh (1990). Գործնական Քերականութիւն – Արդի Հայերէն Լեզուի (Միջին եւ Բարձրագոյն Դասընթացք) [Practical Grammar – For Modern Armenian (Intermediate and Advanced Course)] (вірм.) (вид. Fourth). Los Angeles.
- Sakayan, Dora (2000). Modern Western Armenian For the English-speaking World: A Contrastive Approach. Montreal: Arod Books. ISBN 0-9699879-2-7.
- Samuelian, Thomas J. (1989). A Course in Modern Western Armenian: Dictionary and Linguistic Notes. New York City, New York: Armenian National Education Committee. ISBN 0-9617933-2-5.
- Chahinian, Talar; Anny Balakian (16 грудня 2015). Language in Armenian American communities: Western Armenian and efforts for preservation. International Journal of the Sociology of Language (237). doi:10.1515/ijsl-2015-0034. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 9 червня 2019.
- Vaux, Bert (1998). The Phonology of Armenian. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823661-0.
- Arak29 Східновірменська [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Арак29 зах.вірм
- Arak29 A Course in Modern Western Armenia [Архівовано 17 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Інтернет-словники Arak29 [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Етимологія Arak29 [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Відео людей, які розмовляють вірменською мовою, [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Nayiri.com (Бібліотека вірменських словників):
- Բառգիրք հայերէն լեզուի преподобного Антраніга Граніана (близько 18 000 термінів; опубліковано в 1998 році в Бейруті). Чудовий словник для студентів.
- ՀԱՅՈՑ ԼԵԶՈՒԻ ՆՈՐ ԲԱՌԱՐԱՆ опубліковано у двох томах у Бейруті в 1992 році (близько 56 000 заголовних слів). Можливо, найкращий західновірменський словник, доступний на даний момент.
- ՀԱՅԵՐԷՆ ԲԱՑԱՏՐԱԿԱՆ ԲԱՌԱՐԱՆ Степана Малхасянца (близько 130 тис. записів). Один з найкращих вірменських словників. (Визначення подано східновірменською мовою, але включають західновірменські значення заголовних слів.)
- ՀԱՅԵՐԷՆ ԱՐՄԱՏԱԿԱՆ ԲԱՌԱՐԱՆ Грачія Ачарян (5062 кореня слів). Остаточне дослідження історії та походження коренів слів у вірменській мові. Також містить пояснення кожного кореня слова, як воно використовується сьогодні. (Пояснення наведено східновірменською мовою, але кореневі слова охоплюють всю вірменську мову, включаючи західновірменську.)
- Вірмено-англійський словник (близько 70 000 статей).
- Англо-вірменський словник (близько 96 000 статей).
- Вірмено-французький словник (близько 18 000 статей).
- Французько-вірменський словник (близько 20 000 статей).
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |