Координати: 49°5′56″ пн. ш. 24°11′35″ сх. д. / 49.09889° пн. ш. 24.19306° сх. д. / 49.09889; 24.19306

Болохів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Болохів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Верхнянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA26060050020082949
Основні дані
Засноване 1710
Населення 244
Площа 7,68 км²
Густота населення 31,77 осіб/км²
Поштовий індекс 77323
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°5′56″ пн. ш. 24°11′35″ сх. д. / 49.09889° пн. ш. 24.19306° сх. д. / 49.09889; 24.19306
Середня висота
над рівнем моря
309 м
Водойми Болохівка, Чорний
Місцева влада
Адреса ради 77323, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Завадка, вул. Івана Франка, 26
Карта
Болохів. Карта розташування: Україна
Болохів
Болохів
Болохів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Болохів
Болохів
Мапа
Мапа

Бо́лохів — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

Географія

[ред. | ред. код]

На південно-західній стороні від села, у селі та на північно-східній околиці села потоки Глибокий, Чорний та Жидів впадають у річку Болохівку.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка належить до 1565 року.

У 1880 році — село Калуського повіту, 1043 мешканці (1016 греко-католиків, 27 юдеїв), місцева греко-католицька парафія.

За переписом 1900 року гміна (самоврядна громада) Болохів складалася з двох сіл: 1) Болохів — 73 житлові будинки і 556 жителів, та 2) Малий Болохів — 14 будинків і 99 жителів.[1]

У 1931 році тут було 160 дворів і проживав 821 мешканець. Гурток «Рідної школи» (90 учасників) у Болохові у 1938 році очолював Іван Дуда[2].

У 1939 році в селі проживало 890 мешканців (850 українців, 20 поляків і 20 євреїв)[3].

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Болохівську сільську раду передано з Войнилівського району до Долинського.

За радянської влади Болохів було зліквідовано, а його мешканців насильно переселено в Миколаївську область, оскільки село було пристановищем відділів УПА[4][5].

10 серпня 1959 р. Станіславський облвиконком рішенням № 488 передав Болохів з Великотур'янської сільради Долинського району до Завадківської сільради Войнилівського району.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Церква св. Архистратига Михайла (храмове свято 21 листопада) збудована 1878 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 754[6][7][8] Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у болохівській церкві 5 дзвонів діаметром 63, 30, 29, 28, 25 см, вагою 190, 14, 12, 10, 7 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[9]
  • ФАП
  • 57 дворів, 230 мешканців
  • Лісництво.

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[10]:

  • Болохівська — І
  • Болохівська — ІІ
  • Мала Завадка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).(нім.)
  2. Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Верхнянська громада вшанувала вояків УПА, поклавши квіти до їхніх могил у селі Болохів. ФОТОФАКТ. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 18 жовтня 2016.
  5. У селі Болохів, яке було спалено вщент, відкрили Сквер пам'яті минулих літ. ФОТО. — «Вікна», 2018.10.14. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 16 жовтня 2018.
  6. Церква Св. Арх. Михайла. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  7. Дерев'яну церкву 1878 року в Болохові оббили фальшбрусом, а вікна замінили на пластикові. ФОТО. — «Вікна», 2019.03.22. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  8. Зі зруйнованого монастиря між селами Болохів та Кадобна постало три церкви. — «Вікна», 2019.11.08. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 14 листопада 2019.
  9. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  10. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]