Координати: 49°7′3″ пн. ш. 24°15′15″ сх. д. / 49.11750° пн. ш. 24.25417° сх. д. / 49.11750; 24.25417

Збора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Збора
Автобусна зупинка
Автобусна зупинка
Автобусна зупинка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Верхнянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA26060050070031747
Основні дані
Засноване 1785
Населення 1550
Площа 14,65 км²
Густота населення 101,37 осіб/км²
Поштовий індекс 77322
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°7′3″ пн. ш. 24°15′15″ сх. д. / 49.11750° пн. ш. 24.25417° сх. д. / 49.11750; 24.25417
Водойми річка Зелена
Відстань до
районного центру 		15 км км
Найближча залізнична станція 15 км
Відстань до
залізничної станції 		54 км від Івано-Франківська км
Місцева влада
Адреса ради 77322, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Збора, вул. Молодіжна, 47
Сільський голова Лущ Іван Дмитрович
Карта
Збора. Карта розташування: Україна
Збора
Збора
Збора. Карта розташування: Івано-Франківська область
Збора
Збора
Мапа
Мапа

CMNS: Збора у Вікісховищі

Збо́ра — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Джерела, річки

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Зборшора. Через село протікає річка Зелена, за селом вона впадає в річку Болохівка, яка є правою притокою річки Дністер. Навколо села є безліч джерел. Від деяких прокладені водопроводи в село. На території села є пожежний водозабір, який використовується місцевими рибалками як ставок. Загалом у літню пору року в деяких частинах села є проблеми з питною водою.[джерело?]

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі є вулиці

  • Богдана Хмельницького
  • Довбуша
  • Дружби
  • Зарічна
  • Зелена
  • Івана Гонти
  • Івана Франка
  • Лесі Українки
  • Молодіжна
  • Незалежності
  • Нова
  • Польова
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • Центральна

Сусідні села

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

13 квітня 1649 року зборівський поміщик Павел Ґловєцкі подав скаргу на селян за розграбування його двору в с. Збора в 1648 році.[1]

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 у Зборі фіксується церква Покрови Пресвятої Богородиці, вже не була новою, були 2 парохи — Іван Хрущ і Сава Левицький, було 100 дворів.[2]

Село на карті Рицци Заноні 1767 рік.

На карті 1767 року відомого італійського астронома Джованні Антоніо Рицци Занноні село Збора (Zbora) у своїй сучасній назві уже присутнє.

3 1843 року священником у Зборі був відомий громадський та політичний діяч, продовжувач ідей «Руської трійці», о. Антін Могильницький. 15 травня 1848 року в Зборі поставили пам'ятний знак на знак ліквідації панщини. Цей хрест місцевий коваль викував собі на могилу, але вирішив віддати його громаді. На початку XX ст. Федір Федоришин заснував першу кустарну цегельню.

У 1890 році в селі було 164 будинки і 1138 мешканців та 20 будинків і 120 мешканців на прилеглій території (1106 греко-католиків, 25 юдеїв, 10 римо-католиків, 107 інших визнань; 1115 українців, 36 поляків, 107 німців). Функціонували: церква (до складу парафії також входили Верхня і Станькова), однокласова школа і млин.

До 1903 року тут жили німці-євангелісти. Але на передрані І світової війни вони продали свої помешкання лемкам із Яслівського повіту. Масив, де вони мешкали, і досі називають лемківським.

З 1930 року тут працювала «Просвіта». В 1930-х у селі діяли осередки КПЗУ та КСМЗУ. Комуністів очолював М. І. Бігун.

У 1939 році в селі проживало 1730 мешканців (1700 українців, 10 поляків і 20 євреїв)[3].

Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.[4] 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп «Червона Зірка» Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Кулинківську сільраду з приєднанням до Зборівської сільради.

Пам'ятки архітектури, історії

[ред. | ред. код]

На території села є дві могили борцям за волю України. Одна — символічна, насипана в 1990-х роках між Народним домом і школою. Біля неї проводяться мітинги, акції, години пам'яті. Інша — із реально похованими бійцями ОУН-УПА — на цвинтарі. Побутує думка, що десь неподалік від могили закопано пляшку із списком похованих людей. Але через небезпеку знайти снаряд часів Другої світової війни ніхто не береться за пошук тієї пляшки.

Найцікавішою історією села є літопис-оригінал, який парох с. Збора Антон Гойдан почав писати ще у 1894 році про події, які відбувалися в той час. Літопис є реліквією жительки села Марії Федорівни Кос. Її батько був дяком, літопис передала йому дружина священика Івана Павлусевича. Літопис затверджено печаткою Львівської бібліотеки.

Освіта

[ред. | ред. код]
Школа

У селі діє Зборянський навчально-виховний комплекс (НВК) І-ІІ ступенів[5] який об'єднує дитячий садок та середню школу, у якій навчається близько 200 учнів, у тому числі і учні із с.Кулинка. Після закінчення навчання у Зборянській школі учні маються можливість отримати середню освіту у Верхнянській ЗОШ, професійно-технічному училищі № 7 м. Калуш, Калуському політехнічному коледжі, коледжі культури і мистецтв м. Калуш. У 2016 році нові вікна отримав навчально-виховний комплекс у селі Збора.[6]

Зборянська сільська рада

[ред. | ред. код]
Сільрада

Сільській раді підпорядковувалися с. Збора та с. Кулинка. Діє на другому поверсі Народного дому. Штат сільської ради: голова сільської ради, секретар сільської ради, бухгалтер, касир, інспектор.

Сільський голова — Лущ Іван Дмитрович[7][8].

На даний час с. Збора та с. Кулинка входять до складу Верхнянської об'єднаної територіальної громади (ОТГ).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Транспортне сполучення з районним центром досить непогане. Відстань до міста Калуш — 13 кілометрів. У село є два автобусні маршрути (близько 16 рейсів щодня). Також через село пролягає автобусний маршрут Калуш — Кулинка. У селі є чимало транспорту: мотоцикли, машини, трактори, комбайни, коні. У селі одна центральна вулиця (районного значення)[9] та кілька додаткових (комунальних). Деякі підприємства, такі як Даноша, ТЕЦ, БОМ-БІК, здійснюють довіз працівників із села та до села.

Промисловість

[ред. | ред. код]

У Зборі промисловість розвинена не зовсім сильно. Є багато покинутих приміщень, у яких могла б здійснюватись якась діяльність (ферма, приміщення старої сільської ради, приміщення старої школи). На території села працюють два фермерські господарства: ФГ «Зелена» (Войтович Володимир Володимирович) та ФГ «Володимир» (Микитин Іван Васильович), які сіють пшеницю, ячмінь, гречку, ріпак, а також вирощують свиней (ФГ «Зелена»).

На території села працюють дві пилорами. Їх обслуговують Володимир Которинський (на території колишнього колгоспу) та Микола Мендела (вулиця Нова).

Також на території села є чотири кіоски та одне споживче товариство «Камелія» (три приміщення кафе у центрі села). На території села можливе будівництво готельно-ресторанного комплексу, виробництво мінеральних вод.

На території села функціонує ТзОВ «Збора-Інтернаціональ» яке займається обробкою та експортом деревини.

Демографічна ситуація

[ред. | ред. код]
ФАП

Село повільно вимирає. щороку на 5 народжених немовлят припадає 10-15 померлих. У місцевій школі 2000 року навчалось 200 дітей, 2011 року — тільки 160. Щоб врятувати село, треба будувати ферми, с/г підприємства, щоб люди, які народилися в цьому селі, не втікали за кордон на заробітки, а й надалі жили в ньому та працювали.

Релігія

[ред. | ред. код]
Церква

На території села є тільки один храм Покрови Пресвятої Богородиці, 1858 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 490/1,[10]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у зборівській церкві 5 дзвонів діаметром 68, 54, 41, 39, 30 см, вагою 150, 75, 39, 30, 13 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[11] Належить до Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Тут уже кілька десятиліть править отець Валерій Оцабіна, який живе нижче від церкви у резиденції. Через дорогу від церкви є кладовище.

Збора і ОУН-УПА

[ред. | ред. код]

«… Старий Башта відчував що скоро помре, хоч і мав трохи більш за 60. Хотів в останнє побачити промені сонця, світло. Він оперся на палицю та ледве піднявся на ноги. Душевний неспокій та хвороба робили своє. Вийшов з хліва, де його приютили сусіди, і побачив промені. Але то були не промені сонця… він побачив як горить найбільша та найзаможніша хата в селі Збора, під Калушем. Це була його хата! Горів маєток родини Башта, найзаможнішої родини в селі. Люди бігали навкруги, але солдати НКВС нікого не підпускали та забороняли гасити. Сердце старого Василя Башта рвало на шматки…»[12]

Згадки про село в літературі

[ред. | ред. код]
  • Еразмус Цеклер. Ви мусите жити! — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2013.— 232 с.; с.56-57.

Культура

[ред. | ред. код]

Юний артист із села Збора переміг на фестивалі-конкурсі молодих виконавців у Нетішині[13]

Зв'язок

[ред. | ред. код]

Неподалік села розташована вишка мобільного зв'язку, тому в селі немає проблем зі зв'язком. Також по цілому селі протягнуті оптоволоконні лінії, відповідно кожне господарство має можливість підключення до мережі Інтернету.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Ґонта Іван «Гамалія» — командир куреня «Довбуш» ТВ-22 «Чорний ліс», сотник УПА.
  • о. Антін Мар'ян[14] Лучаковський — сотрудник, адміністратор і парох у селі[15].
  • Мигович Федір Михайлович — кандидат фізико-математичних наук, викладач ЗУНУ[16]
  • Дмитро Скікун (нар. 12 червня 1948 р.) — заслужений працівник культури України, диригент.
  • Василь Тулай — член обласної спілки письменників.

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Вертеп у с.Збора (2011 рік)
    Вертеп у с.Збора (2011 рік)
  • Адмінбудинок: будинок культури (кінозал, танцзал), бібліотека, сільська рада
    Адмінбудинок: будинок культури (кінозал, танцзал), бібліотека, сільська рада
  • Зборянський дорослий хор. Керівник: Банах (1939 рік)
    Зборянський дорослий хор. Керівник: Банах (1939 рік)
  • Діти першого класу Зборянської школи 1952 року народження (1959 рік)
    Діти першого класу Зборянської школи 1952 року народження (1959 рік)

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ С. Томашівський. Жерела до історії України-Руси. Том 04. Матеріяли до історії Галичини. Том 1. Акти з р. 1648-1649. [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — с. 239.
  2. ↑ о. Говгера В. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772) [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2О14. — С. 695, 1076.
  3. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
  5. ↑ Що вразило в Україні чеських друзів зборянського мецената?. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  6. ↑ ВІКНА - Нові вікна отримав навчально-виховний комплекс у селі Збора. ФОТОФАКТ. ВІКНА. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  7. ↑ Моя Збора: Виконавчий комітет[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ Кандидат якого обрано головою. Дані [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] ЦВК
  9. ↑ ВІКНА - У Зборі постелили новий асфальт. ФОТОФАКТ. ВІКНА. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
  10. ↑ Церква Покрови Пр. Богородиці. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  11. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  12. ↑ Родина Башта з села Збора під Калушем в боротьбі ОУН — УПА. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 25 квітня 2011.
  13. ↑ ВІКНА - Юний артист із села Збора переміг на фестивалі-конкурсі молодих виконавців у Нетішині. ВІКНА. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  14. ↑ Шематизмъ Всечестного Клира гр.-кат. Митрополитальнои Архидіецезіи Львôвской на рôк 1896. — Львовъ, 1896. — С. 193.
  15. ↑ Блажейовський Д. Lučakivs'kyj Antin // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Львів — Київ: КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 277. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  16. ↑ Мигович Федір Михайлович. library.tneu.edu.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Збора