Золота крона
Золота́ кро́на (нім. Goldkrone) — назва колишньої валюти Австро-Угорщини, яка використовувала золотий стандарт з 1892 по 1914 рік (де-факто до 1926[1]). Термін «золота крона» застосовувався лише до золотих монет. У платіжних операціях ці монети часто мали приховану надбавку через їхню обмежену кількість в обігу порівняно з паперовими грошима. Тому ще до 1915 року банкноти часто називали «паперовими кронами», а їхній обмін до початку Першої світової війни юридично гарантувався на «металеві гроші» (срібні, з нейзильберу або бронзові монети) в державних скарбницях у Відні та Будапешті. Золота крона замінила попередню гульденову валюту, яка базувалася на срібному стандарті.
2 серпня 1892 року був затверджений закон під назвою нім. Kronenwährung, дос. «Кронова валюта», який встановлював нову монетарну систему в Австро-Угорщині засновану на золотому монометалізмі. Відповідно до цього закону, була введена нова грошова одиниця — золота крона[2][3].
З 1892 року застосовувалося таке співвідношення[4]:
- Монети золотої крони карбували зі сплаву золота 900-ї проби (90 % золота та 10 % міді), який називали «монетним золотом»;
- 10 золотих крон 900-ї проби містили 3,04878 г чистого золота, а номіналом 20 крон — 6,09756 г;
- З 1 кг чистого золота карбували 328 монет номіналом 10 крон або 295,2 монети з монетного золота;
- З 1 кг чистого золота карбували 164 монети номіналом 20 крон або 147,6 монети з монетного золота;
- Діаметр монети номіналом 20 крон становив 21 мм, а 10 крон — 19 мм;
- 1 старий гульден (форинт) = 2 нові крони;
- 1 крона = 100 геллерів або філлерів;
- 1 золота крона відповідала еквівалентній вартості за золотим паритетом, що дорівнював 0,85 золотої марки, 1,05 французького франка або 0,04 фунта стерлінгів (валюти Латинського монетного союзу)[5].
Відповідно до закону від 11 серпня 1907 року було розпочали карбування монет номіналом 100 крон[6]. Золоті монети номіналом 10, 20 і 100 крон перебували в обігу до початку Першої світової війни. 1 серпня 1914 року обмін банкнот на золото був припинений і більше не відновлювався[7].
У 1923 році в Австрійській Республіці випустили монети з золота номіналом 20 і 100 крон, які за своїми ваговими характеристиками відповідали стандарту золотої крони[8].
Відповідно до федерального закону під назвою нім. Schillingsrechnungsgesetz, прийнятого Національною радою Австрії 20 грудня 1924 року, новою офіційною грошовою одиницею Австрії став шилінг замінивши Австрійську крону. Його вага в чистому золоті була встановлена на рівні 0,21172086 г, що відповідало 0,694 частки золотого вмісту золотої крони[9].
До введення золотої крони дукат був домінуючою золотою монетою в Австрії. Навіть після переходу на золоту крону він продовжував існувати як торгова монета та карбується досі у вигляді інвестиційних монет із датою 1915 року[10]. Також Австрійський монетний двір випускає рестрайки золотих крон номіналом 10 крон 1912 року, 20 та 100 крон 1915 року[11].
Золота «нім. Vereinsmünze» монета вагою 1/50 нім. Zollpfund, дос. «німецького митного фунта» чистого золота, що карбувалась спільно в Німецькому митному союзі з 1857 по 1871 рік, також була відома як «золота крона». Однак вона не зарекомендувала себе як валюта золотого стандарту в Німеччині та Австрії.
У Німеччині золоті монети номіналом 10 марок з 1871 по 1914 рік офіційно називалися «кроною».
Під час обігу гульдена в Австро-Угорщині для міжнародної торгівлі та міждержавних платежів, також випускалися спеціальні золоті торгові монети — золоті крони (11,111 г золота 900-ї проби) та півкрони, але їх карбування припинили в 1866 році[12].
| Місяць | Рік | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1914 | 1915 | 1916 | 1917 | 1918 | 1919 | 1920 | 1921 | 1922 | 1923 | 1924 | |
| Грудень | 1,16 | 1,5 | 1,89 | 2,25 | 3,3 | 29,42 | 99,60 | 1 261,38 | 14 380 | 14 400 | 14 400 |
- ↑ https://austria-forum.org/, Austria-Forum |. Liste der österreichischen Kronen-Banknoten | AustriaWiki im Austria-Forum. austria-forum.org (нім.). Процитовано 7 вересня 2024.
- ↑ RIS - Kronenwährung § 0 - Bundesrecht konsolidiert. www.ris.bka.gv.at. Процитовано 7 вересня 2024.
- ↑ В. В. Зварич. «Нумізматичний словник» — «Золота коронова валюта». с. 71. shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 19 серпня 2024
- ↑ Gesetz (RGBl. Nr. 126). alex.onb.ac.at. Процитовано 7 вересня 2024.
- ↑ Нумізматика — Шуст P.M. — § 2. «Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму» westudents.com.ua Процитовано 19 серпня 2024
- ↑ Н. В. Дорофєєва, 3. М. Комаринська «З історії грошей України» flibusta Процитовано 21 серпня 2024
- ↑ Rádóczy, 1984, с. 16.
- ↑ Cuhaj, 2011, с. 123—124.
- ↑ 20 Dezember 1924, BGBI Nr. 461. alex.onb.ac.at (нім.). Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ 1 Ducat Gold Coin. www.muenzeoesterreich.at (англ.). Процитовано 7 вересня 2024.
- ↑ Сайт Австрійского монетного двору, Modern re-strikes. // muenzeoesterreich.at. Архів оригіналу за 22 травня 2024. Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Cuhaj, 2009, с. 89—90.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 2289.
- Günter Graichen: Die Geldzeichen der Tschechoslowakei. transpress VEB Verlag für Verkehrswesen, Berlin 1983
- Rudolf Hilferding: Das Finanzkapital. Verlag JHW Dietz Nachfolger, Berlin 1947 (unveränderter Nachdruck von 1910)
- Rádóczy G. A legújabb kori magyar pénzek (1892-1981). — Budapest : Corvina, 1984. — 216 с. — ISBN 963-13-1528-2.
- Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801-1900. — 6-е. — Iola : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — ISBN 978-0-89689-940-7.
- Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1901-2000. — 39-е. — Iola : Krause Publications, 2011. — 2345 с. — ISBN 978-1-4402-1172-8.