Перейти до вмісту

Йоган Джуру

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йохан Джуру)
Ф
Йоган Джуру
Йоган Джуру
Йоган Джуру
Особисті дані
Повне ім'я Йоган Данон Джуру-Гбаджере
Народження 18 січня 1987(1987-01-18) (37 років)
  Абіджан, Кот-д'Івуар
Зріст 192 см
Вага 90 кг
Громадянство  Швейцарія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Туреччина «Антальяспор»
Номер 5
Юнацькі клуби
1996—2003
2003—2004 		Швейцарія «Етуаль Каруж»
Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2003 Швейцарія «Етуаль Каруж» 10 (1)
2004–2013 Англія «Арсенал» 86 (1)
2007–2008 →  Англія «Бірмінгем Сіті» 13 (0)
2013 →  Німеччина «Ганновер 96» 14 (0)
2013–2017 Німеччина «Гамбург» 94 (2)
2017– Туреччина «Антальяспор» 18 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2005 Швейцарія Швейцарія U-20 3 (0)
2006 Швейцарія Швейцарія U-21 2 (0)
2006– Швейцарія Швейцарія 74 (2)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 червня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 червня 2018.

Йога́н Дано́н Джуру́-Гбаджере́ (фр. Johan Danon Djourou-Gbadjere; нар. 18 січня 1987 року, Абіджан, Кот-д'Івуар) — швейцарський футболіст івуарійського походження. Захисник збірної Швейцарії та німецького клубу «Гамбург». Спортсмен року Швейцарії в номінації «відкриття року» (2006)[1].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Джуру народився в місті Абіджан, Кот-д'Івуар, в сім'ї івуарійських батьків Йоахіма і Анжеліни, і пізніше був усиновлений першою дружиною свого батька по імені Даніеле, жінкою з Швейцарії[2]. Вони переїхали до Женеви, коли Йогану було 17 місяців. Грати у футбол Джуру почав у віці 13 років, а в 2002 році він приєднався до місцевого швейцарському клубу під назвою «Етуаль Каруж», тоді ще граючи на позиції півзахисника. Через рік Джуру підписав професійний контракт з лондонським «Арсеналом». Він також був присутній у складі збірної Швейцарії до 19 років, яка дісталася до стадії півфіналу на юнацькому Євро-2004[3].

«Арсенал»

[ред. | ред. код]

Йоган Джуру дебютував за «Арсенал» у виграному «канонірами» з рахунком 3:1 матчі Кубка ліги з «Евертоном», вийшовши на заміну на 89-й хвилині. А свій перший повний матч за основну команду швейцарець провів 14 січня 2006 року, граючи центрального захисника в парі з іншим швейцарцем, Філіпом Сендеросом, де його команда здобула розгромну перемогу над «Мідлсбро» з рахунком 7:0.

В лютому 2006 року Джуру грав у матчах Прем'єр-ліги проти «Вест Гем Юнайтед», «Бірмінгем Сіті» та «Болтон Вондерерз». У квітні 2006 року він вийшов на заміну в матчі з «Астон Віллою» замість травмованого Еммануеля Ебуе і допоміг своїй команді здобути перемогу з рахунком 5:0. Потім Йоган взяв участь у матчі з «Портсмутом», в якому повернувся в склад досвідчений захисник Сол Кемпбелл. Швейцарським захисником зацікавилися декілька італійських клубів, однак після закінчення чемпіонату світу 2006 року Джуру підписав шестирічний контракт з «Арсеналом».

Джуру грав у передсезонних матчах першого Emirates Cup і взяв участь у переможних для його команди матчах з міланським «Інтернаціонале» і французьким «Парі Сен-Жерменом».

Оренда в «Бірмінгем Сіті»

[ред. | ред. код]

10 серпня 2007 року Йоган Джуру на правах оренди підписав п'ятимісячний контракт з «Бірмінгем Сіті»[4]. Він дебютував за нову команду вже через два дні, в матчі з лондонським «Челсі», де бірмінгемці програли 3:2[5]. В останньому матчі в складі «синіх» Джуру відзначився відмінним вкиданням з ауту, завдяки якому Ніколя Анелька зміг забити гол. Головний тренер «Бірмінгема» Алекс Макліш хотів залишити швейцарця в команді, однак Джуру повернувся в «Арсенал», будучи заміною Коло Туре і Алексу Сонгу, що були в розташуванні збірної і брали участь у Кубку африканських націй 2008 року.

Повернення в «Арсенал»

[ред. | ред. код]

У травні 2008 року Джуру заявив, що буде допомагати партнеру Сеску Фабрегасу у півзахисті після відходу Матьє Фламіні у «Мілан» і що він може забезпечити фізичну наявність того, чого «Арсеналу» не вистачало після відходу Патріка Вієйра у 2005 році. Швейцарець був першим вибором Арсена Венгера серед захисників резервного складу після відходу Філіпа Сендероса в «Мілан» на рік на правах оренди. У вересні Джуру підписав новий довгостроковий контракт з клубом.

Йоган Джуру під час виступів за «Арсенал». 2010 рік.

Після відходу Коло Туре у «Манчестер Сіті», у Джуру з'явився шанс пробитися в стартовий склад команди, проте 11 квітня 2009 року в матчі Прем'єр-ліги проти «Віган Атлетік» Йоган отримав травму коліна, через яку йому потрібна була операція. Згодом Джуру пропустив більше року, повернувшись до складу лише в кінці наступного сезону, вийшовши на заміну в матчі з «Фулгемом», в якому «гармаші» забили чотири м'ячі. Це був єдиний матч швейцарця в сезоні 2009/10.

Внаслідок травми Томаса Вермаелена на початку сезону 2010/11 Джуру отримав більше можливостей зіграти[6]. Йоган став основним центральним захисником, граючи у всіх восьми матчах у січні 2011 року, протягом яких «Арсенал» не пропустив жодного голу у Прем'єр-лізі. 5 лютого 2011 року в матчі проти «Ньюкасл Юнайтед» (4:4) після передачі Андрія Аршавіна забив свій перший гол у Прем'єр-лізі. 27 лютого 2011 року Джуру розпочав і відіграв усі 90 хвилин разом із Лораном Косельні у фіналі кубка Ліги 2011 року проти «Бірмінгем Сіті» на стадіоні «Вемблі», але лондонці поступились 1:2. Загалом до кінця сезону 2010/11 Джуру зіграв у загальній складності 37 матчів за «Арсенал» у всіх змаганнях.

На початку нового сезону 2011/12 Джуру продовжував бути основним центрбеком і 28 серпня 2011 року зіграв у центрі захисту «Арсеналу», який серйозно послабився травмами у матчі з «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд». «Арсенал» програв 8:2, зазнавши найбільшу поразку з 1896 року — 115-річний рекорд[7]. Через три дні «Арсенал» оголосив про підписання досвідченого німецького захисника Пера Мертезакера з «Вердера», і Джуру став отримувати менше ігрового часу. Втім у лютому 2012 року Йоган підписав новий трирічний контракт з лондонцями до літа 2015 року. Загалом до кінця сезону 2011/12 він зіграв лише 19 матчів за «Арсенал», а з наступного сезону взагалі грав лише у матчі Кубка Ліги.

Оренда в «Ганновер 96» і «Гамбург»

[ред. | ред. код]

6 січня 2013 року Йоган на правах оренди до кінця сезону перейшов в німецький клуб «Ганновер 96»[8]. До кінця сезону швейцарець зіграв за клуб 14 матчів у Бундеслізі.

2 липня 2013 року Джуру був орендований німецьким «Гамбургом» з правом подальшого викупу[9] після 20 зіграних матчів за клуб. Влітку 2014 року «динозаври» викупили Йогана у лондонського «Арсеналу». Сума трансферу склала близько 3 млн євро[10].

Йоган Джуру у складі «Гамбурга». 2014 рік.

У сезоні 2014/15 Джуру був основним гравцем і пропустив лише дві гри в лізі. У сезоні 2015/16 він став капітаном після уходу Рафаеля ван дер Варта[11]. У домашньому матчі проти «Штутгарта» (3:2) у другому турі сезону 2015/16 Джуру забив свій перший гол в Бундеслізі на 89-й хвилині. У листопаді 2016 року тренер команди Маркус Гісдоль призначив новим капітаном команди японця Готоку Сакаї[12]. А після зимової перерви Джуру також втратив і своє місце на полі після приходу Кіріакоса Пападопулоса і Мергіма Маврая, що відтепер складали основу центру захисту. На початку травня 2017 року Джуру разом з Набілом Бауї та Аштоном Гетцем були виключені зі складу першої команди на останні три тури чемпіонати для збереження прописку у Бундеслізі[13]. По завершенні сезону, за результатами якого гамбургцям таки вдалося врятуватись від вильоту, Джуру покинув клуб[14].

«Антальяспор»

[ред. | ред. код]

7 серпня 2017 року підписав дворічний контракт з турецьким [15]. Станом на 18 червня 2018 року відіграв за команду з Анталії 18 матчів в національному чемпіонаті.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Протягом 2005–2006 років залучався до складу молодіжної збірної Швейцарії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

1 березня 2006 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швейцарії у матчі проти збірної Шотландії, вийшовши на заміну і звично граючи в парі з партнером по «Арсеналу» Філіпом Сендеросом. Того ж року Йоан був включений до складу збірної на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині, незважаючи на те, що він не брав участь в жодному матчі відбіркового циклу. Йоан був третім захисником збірної після Сендероса з «Арсеналу» і Патріка Мюллера з «Ліона», але він зіграв у матчах групового етапу з Францією (0:0) і Південною Кореєю (2:0), а потім вийшов у стартовому складі в 1/8 фіналу проти збірної України, проте отримав травму і був замінений ще в першому таймі, а швейцарці поступились у серії пенальті і покинули турнір.

Через рік Джуру поїхав на домашній чемпіонат Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, де не виходив на поле, а в квітні 2009 року отримав важку травму коліна, яка вивела його з ладу більше, ніж на рік. В результаті Йоган втратив місце у збірній Швейцарії і не поїхав на чемпіонат світу 2010 року у ПАР.

До збірної повернувся лише у листопаді 2010 року і зіграв у кількох матчах невдалої кваліфікації на Євро-2012, а у травні 2014 року був включений до заявки збірної на наступний чемпіонат світу у Бразилії[16]. На цьому турнірі зіграв у всіх чотирьох матчах своєї збірної. Так само був основним і зіграв у всіх чотирьох іграх і на наступному чемпіонаті Європи 2016 року у Франції.

У травні 2018 року потрапив у заявку на третій для себе чемпіонат світу 2018 року у Росії[17].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2002–03 Швейцарія «Етуаль Каруж» 1Л (III) 10 1 КШ 0 0 - - - - - - 10 1
2003–04 Англія «Арсенал» ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
2004–05 ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+3 0 ЛЧ 0 0 - - - 3 0
2005–06 ПЛ 7 0 КА+КЛ 2+3 0 ЛЧ 0 0 - - - 12 0
2006–07 ПЛ 21 0 КА+КЛ 1+3 0 ЛЧ 5 0 - - - 30 0
2007–08 Англія «Бірмінгем Сіті» ПЛ 13 0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 13 0
2007–08 Англія «Арсенал» ПЛ 2 0 КА+КЛ 0+1 0 ЛЧ 0 0 - - - 3 0
2008–09 ПЛ 15 0 КА+КЛ 4+2 0 ЛЧ 8 0 - - - 29 0
2009–10 ПЛ 1 0 КА+КЛ 0+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 1 0
2010–11 ПЛ 22 1 КА+КЛ 3+6 0 ЛЧ 6 0 - - - 37 1
2011–12 ПЛ 18 0 КА+КЛ 1+2 0 ЛЧ 6 0 - - - 27 0
2012–13 ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+2 0 ЛЧ 0 0 - - - 2 0
Усього за «Арсенал» 86 1 33 0 25 0 - - 144 1
2012–13 Німеччина «Ганновер 96» БЛ 14 0 КН 0 0 ЛЄ 2 0 - - - 16 0
2013–14 Німеччина «Гамбург» БЛ 22+2[18] 0 КН 2 0 - - - - - - 26 0
2014–15 БЛ 32+2[18] 0 КН 2 0 - - - - - - 36 0
Усього за «Гамбург» 54+4 0 4 0 - - - - 62 0
Усього за кар'єру 177+4 2+0 37 0 27 0 - - 245 2

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Арсенал»: 2004–05
«Арсенал»: 2004

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Federer crowned top sportsman for third time. swissinfo.ch. 17 грудня 2006. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
  2. ↑ Moore, Glenn (16 вересня 2006). The Premiership Interview: Teenager going places fast. The Independent. London. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 24 квітня 2017.
  3. ↑ Haslam, Andrew (26 липня 2004). Under-19 names to note. UEFA. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 24 квітня 2014.
  4. ↑ Djourou completes Birmingham move. BBC Sport. 10 серпня 2007. Процитовано 30 вересня 2010.
  5. ↑ Fletcher, Paul (12 серпня 2007). Chelsea 3–2 Birmingham. BBC Sport. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 24 квітня 2017.
  6. ↑ Burton, Chris (5 December 2010). Wenger hails 'dominant' Djourou. Sky Sports. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 27 January 2013.
  7. ↑ McNulty, Phil (28 серпня 2011). Man Utd 8–2 Arsenal. BBC Sport. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 24 квітня 2017.
  8. ↑ «Ганновер-96» орендував захисника «Арсеналу» Джуру. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  9. ↑ Захисник «Арсеналу» Джуру перейшов до «Гамбурга» на правах оренди. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  10. ↑ Transfer news: Johan Djourou completes permanent move to Hamburg from Arsenal (англ.). Sky Sports News. 2 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 2016-6-11.
  11. ↑ kicker online: HSV hat Interesse an Barça-Juwel - Djourou ist Kapitän [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.], 8. August 2015, abgerufen am 9. August 2015.
  12. ↑ Hamburger SV: Архівна копія на сайті Wayback Machine., 17. November 2016, abgerufen am 17. November 2016.
  13. ↑ Alle Kräfte bündeln - Trainingsgruppe wird verkleinert [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.], hsv.de, 2. Mai 2017, abgerufen am 5. Mai 2017.
  14. ↑ Hamburger Abendblatt: Djourou äußert sich zu seinem Rauswurf und trainiert mit U21 [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.], 3. Mai 2017, abgerufen im Mai 2017.
  15. ↑ Антальяспор подписал Джуру. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  16. ↑ Hitzfeld selects predicted Swiss squad. FIFA. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 17 липня 2014.
  17. ↑ https://www.washingtonpost.com/amphtml/sports/dcunited/switzerland-opts-for-experience-in-world-cup-squad/2018/06/04/86572ee2-680a-11e8-a335-c4503d041eaf_story.html[недоступне посилання]
  18. ↑ а б Плей-оф

Посилання

[ред. | ред. код]
Нагороди
Попередник:
Йонас Гіллер 		Швейцарія «Прорив року» світу спорту Швейцарії
2006 		Наступник:
Табо Сефолоша


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоган_Джуру&oldid=37709365