Казімеж Соснковський
| Казімеж Соснковський | |||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Kazimierz Sosnkowski | |||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 листопада 1885 Варшава, Варшавська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 11 жовтня 1969 (83 роки).svg){kind=small} Монреаль, Канада | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | катедра Івана Хрестителя (Варшава) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Національний університет «Львівська політехніка» | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | Польська соціалістична партія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна, Радянсько-польська війна Друга світова війна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Q63531967? | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
 Казімеж Соснковський у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||
_-_ribbon_bar.gif){kind=small}
Казімеж Соснковський (пол. Kazimierz Sosnkowski, 19 листопада 1885, Варшава, Варшавська губернія, Російська імперія — 11 жовтня 1969, Монреаль, Канада) — польський генерал початку 20 століття.
Казімеж Соснковський народився у Варшаві 19 листопада 1885 року в дворянській сім'ї, батько — Юзеф Богдан, мати — Зофія. Незабаром після його народження родина переїхала в Петербург. Там Казімеж поступив у класичну гімназію, яку закінчив з відзнакою.
У 1905 році він повертається до Варшави і поступає в політехнічний інститут. Під час революційних подій 1905 року брав участь у студентських заворушеннях, за що був виключений з інституту. Потім Соснковський вступив у «Польську соціалістичну партію» (ППС) і став активним членом її бойової організації. В 1907 році він був змушений емігрувати в Австро-Угорщину, рятуючись від переслідування поліції. Там він продовжив освіту і вступив у Львівський політехнічний інститут. Починаючи з 1908 року при його активній діяльності стали створюватися нелегальні збройні формування — стрілецькі дружини.
Першу світову війну Соснковський зустрів у званні підполковника на посаді начальника штабу 1-ї бригади Польського легіону, що воював на боці Центральних держав. В 1916 році він став полковником і командиром 1-ї бригади, а в наступному році був призначений главою військового департаменту Тимчасового державного комітету. За відмову легіонерів присягати німецькому кайзеру в кінці липня 1917 року, він був заарештований і посаджений у в'язницю Шпандау. Потім його перевели в Магдебург.
Після перемоги революції в Німеччині в листопаді 1918 року Соснковський був випущений з в'язниці, і вже через два дні після звільнення був підвищений до генерала. У цьому званні він став командувачем Варшавським військовим округом, а потім отримав посаду військового міністра.
Після закінчення радянсько-польської війни, під час якої Соснковський командував резервною армією, повернувся до посади військового міністра. У лютому 1924 року стає головою Військової ради країни і командувачем Познанським військовим округом. Він брав участь в роботі Женевської конференції з роззброєння, очолюючи польську делегацію.
В 1928 році був призначений інспектором армії «Полісся». Керував будівництвом укріпрайонів на польському кордоні з СРСР.
В 1936 році йому для розради присвоїли звання генерала броні.
Під час німецького вторгнення в Польщу був призначений командувачем Південним фронтом. Відзначився у битві під Яворовом.
Після поразки Польщі Соснковському вдалося перетнути кордон з Угорщиною і далі дістатися до Парижа, куди він прибув 11 жовтня. У новому уряді Сікорського Соснковський очолив комітет міністрів у справах країни. Він приступив до цієї посади 13 листопада 1939 року. Одночасно очолив «Союз збройної боротьби» — польський рух опору.
Після капітуляції Франції Соснковський, разом з урядом Сікорського, перебрався в Лондон. Був противником східної політики Сікорського, різко протестував проти угоди Сікорського-Майського, в зв'язку з чим, в липні 1941 року пішов у відставку. Після загибелі Сікорського 4 липня 1943 року, Соснковський був призначений головнокомандуючим польськими збройними силами. Казімеж Соснковський з 1944 року вірив в близьку перспективу третьої світової війни і повний розгром в цій війні Радянського Союзу[1]. В 1944 році генерал Сосновський був змушений піти зі свого поста і виїхати в Канаду. Оселився в околицях Монреаля.
Помер 11 жовтня 1969 року. Був похований в Парижі в костелі Святого Станіслава, згідно з його заповітом.
- Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази (тричі в 1922).
- Virtuti Militari
- срібний хрест (1922)
- золотий хрест
- командорський хрест
- Орден Відродження Польщі, великий хрест (22 лютого 1924)
- Золотий хрест Заслуги (Польща) — нагороджений двічі (17 березня 1930, 13 травня 1933).
- Хрест Незалежності з мечами (6 листопада 1930)
- Хрест Заслуги військ Серединної Литви
- Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
- Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
- Золота Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони 1-го ступеня
- Знак «За вірну службу»
- Пам'ятна відзнака генерального інспектора збройних сил
- Пам'ятний знак «Перший персонал»
- Золотий Академічний лавр (5 листопада 1935)
- Знаки всіх підгалецьких полків 22-ї гірської піхотної дивізії (1936)
- Орден Білого Орла (11 листопада 1995, посмертно)
- Хрест Свободи 1-го ступеня, 2-й клас (1922)
- Орден Орлиного хреста 1-го ступеня (1933)
- Білий хрест Союзу оборони 2-го класу
- Орден Почесного легіону, великий хрест
- Орден Сільськогосподарських заслуг, лицарський хрест (до 1935)
- Орден Корони Румунії, великий хрест
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина; 1914)
- Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест (1922)
- Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест (до 1935)
- Орден Священного скарбу 1-го ступеня (Японська імперія)
- Орден Корони Італії, великий хрест
- Орден Святого Савви, великий хрест (Королівство Югославія)
- Орден Сонця (Афганістан), великий хрест
- Орден Британської імперії, лицар-командор
- З нагоди 120-ї річниці від дня народження генерала, Сейм Польщі вшанував його пам'ять[2].
- Лубченков Ю. Н. Сто великих полководцев Второй мировой. — М.: «Вече», 2005 год.
- ↑ Jan M. Ciechanowski. Powstanie Warszawskie. Pułtusk-Warszawa, Akademia Humanistyczna im. Aleksandra Gieysztora 2009.
- ↑ Сейм вшанував пам'ять генерала Соснковського. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
- Соснковський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Соснковський Казімеж
- Біографічні та фотографічні дані [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Народились 19 листопада
- Народились 1885
- Померли 11 жовтня
- Померли 1969
- Поховані в базиліці святого Яна
- Випускники Львівської політехніки
- Кавалери ордена Залізної Корони 3 ступеня
- Кавалери Хреста Хоробрих
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери Virtuti Militari
- Нагороджені пам'ятною медаллю за війну 1918—1921
- Нагороджені медаллю «Десятиліття здобутої незалежності»
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Хреста Незалежності
- Нагороджені Почесною Відзнакою Ліги протиповітряної та газової оборони
- Нагороджені золотим Лавром Академічним
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Лицарі ордена Білої зірки 1 ступеня
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Нагороджені Білим хрестом Союзу оборони
- Кавалери ордена Сільськогосподарських заслуг
- Кавалери Великого хреста ордена Корони Румунії
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена Білого лева
- Кавалери Великого хреста ордена Білої Троянди
- Кавалери Великого Хреста ордена Заслуг (Угорщина)
- Кавалери ордена Священного скарбу 1 класу
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Кавалери ордена Святого Савви
- Члени ордена Британської імперії
- Кавалери ордена Британської імперії
- Уродженці Варшави
- Померли в Монреалі
- Міністри оборони Польщі
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Польщі
- Кавалери ордена Сонця (Афганістан)