Кальниболота

село Кальниболота
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Голованівський район
Тер. громада	Надлацька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA35020110070011873
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1752
Населення	1426
Поштовий індекс	26111
Телефонний код	+380 5255
Географічні дані
Географічні координати	48°45′01″ пн. ш. 30°59′21″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	121 м
Місцева влада
Карта
	Кальниболота
	Кальниболота
Мапа

Кальниболо́та — село в Україні, у Надлацькій сільській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 1426 осіб. Колишній центр Кальниболотської сільської ради.

Історія

У 1752–1764 роках тут розташовувалась 5 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Калниблат, Каниблат, Калниболото.

У 1758 році тут була зведена дерев'яна церква на честь Вознесіння. Грамоту на її освячення дав Єпископ Переяславський Гервасій. Першим священником був Семен Григор'єв.^[1]

Станом на 1772 рік, у Кальниболотському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Вознесенська церква, цілопарафіяльним священником якої з 1772 року був Іоан Лаленко. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.^[2]

1859 року у селі південних поселенців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 2079 осіб (1051 чоловічої статі та 1028 — жіночої), налічувалось 367 дворових господарств, існувала православна церква^[3].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Надлацької волості мешкало 2518 осіб, налічувалось 541 дворове господарство, існували православна церква, школа, 7 лавок, відбувались базари по понеділках^[4].

За даними 1894 року у селі мешкало 4078 осіб (2042 чоловічої статі та 2036 — жіночої), налічувалось 722 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, земська й церковно-парафіяльна школи на 143 учні (109 хлопчиків і 34 дівчинки), аптека, фотографія, 23 лавки, 3 шинка, гуртовий склад вина й спирту, пивна лавка^[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4992 осіб (2459 чоловічої статі та 2533 — жіночої), з яких 4399 — православної віри, 588 — юдейської^[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1487 осіб, з яких 653 чоловіки та 834 жінки.^[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1426 осіб.^[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[9]

Мова	Відсоток
українська	97,90 %
російська	1,40 %
вірменська	0,63 %

Уродженці

Мамолат Євген Самійлович (1909—1964) — український радянський мистецтвознавець.
Мамолат Олександр Самійлович (1910—1991) — український медик, Заслужений діяч науки України (1975), Заслужений лікар України (1969), доктор медичних наук (1965), професор (1971), головний фтизіатр України, директор Інституту фтизіатрії та пульмонології НАМН України.
Магар Володимир Герасимович (1900—1965) — радянський український режисер та актор. Народний артист СРСР.
М'ятович Валерій Павлович (нар. 1952) — український журналіст.
Шевцова Ганна Олексіївна — професор Донецького університету.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

↑ Григорій Історично-хронологічний опис церков єпархій Херсонської та Таврійської. — Одеса, 1848. — С. 7. [Архівовано 9 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1906)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2805)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-256. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Погода в селі Кальниболота [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Географія Кіровоградщина Україна

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Григорій Історично-хронологічний опис церков єпархій Херсонської та Таврійської. — Одеса, 1848. — С. 7. [Архівовано 9 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.

[3] рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1906)

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[5] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2805)

[6] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-256. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[населення_1989-7] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-8] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-9] Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

п о р Єлисаветградський повіт
Повітове місто	Єлисаветград
Міста, містечка, слободи та посади	Братське • Витязівка • Віктор-Штат • Ганнівка • Глодоси • Добровеличківка • Злинка • Лиса Гора • Любомирка • Мала Виска • Мар'янівка • Миколаївка (Винтелева) • Новомиргород • Олексіївка • Ольвіополь • Ольгопіль • Орлове Поле • Павлівськ • Рівне • Седнівка • Семенасте • Степанівка • Степанівка (Юрчевське) • Татарівка • Трикрати • Хмельове • Якимівка • Янопіль
Волості	Андріївська • Антонівська • Бежбайрацька • Березівська • Братська • Благодатнівська • Великовисківська • Велідарівська • Веселівська • Витязівська • Вікторштадська • Вільшанська • Вознесенська • Возсіятська • Володимирська • Воронівська • Ганнинська • Ганнівська • Глодоська • Грузчанська • Добровеличківська • Єланецька • Ерделівська • Злинська • Казанківська • Кам'янська • Катеринівська • Кетрисанівська • Компаніївська • Костянтинівська • Липнязька • Лисогірська • Лозуватська • Любомирська • Маловисківська • Мартоноська • Мигиївська • Надлацька • Нечаївська • Новоархангельська • Новомиргородська • Обознівська • Олександрівська • Олексіївська • Ольгопільська • Осичанська • Павлівська • Панчівська • Піщано-Брідська • Плетено-Ташлицька • Рівнянська • Семенастівська • Серезліївська • Татарівська • Тишківська • Трикратська • Устинівська (Седнівська) • Фурманівська • Хмелівська • Щербанівська • Якимівська
Основні поселення (від 900 мешканців на 1886 рік)	Арбузинка • Арнаутівка • Березівське • Білоусівка • Благодатне • Бузьке Передмістя • Велика Виска • Вільшанка • Возсіятське • Грузьке • Добрянка • Єланець • Ізраілевка • Казанка • Колинболот • Коніж • Коробчине • Липняжка • Лелекове • Мартоноша • Мигаї • Надлак • Ново-Архангельске • Олексіївка • Паліївка • Панчев • Петроострів • Піщаний Брід • Плетений Ташлик • Сербулова • Синюхин Брід • Скалеве • Солоне • Тернівка • Тишківка • Троїцьке • Устинівка • Щербані
Культові споруди (на 1914 рік)	... • Вознесенська церква (Кальниболота) • Вознесенська церква (Приют) • Церква Різдва Христового (Приют) • Троїцька церква (Кетрисанівка) ...