Перейти до вмісту

Добрянка (Голованівський район)

Координати: 48°20′53″ пн. ш. 30°54′38″ сх. д. / 48.34806° пн. ш. 30.91056° сх. д. / 48.34806; 30.91056
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Добрянка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Голованівський
Тер. громада Вільшанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35020030080037607
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване До 1754 р.
Населення 1307
Поштовий індекс 26612
Телефонний код +380 5250
Географічні дані
Географічні координати 48°20′53″ пн. ш. 30°54′38″ сх. д. / 48.34806° пн. ш. 30.91056° сх. д. / 48.34806; 30.91056
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Найближча залізнична станція Бандурка
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради Голованівський район, с. Добрянка
Карта
Добрянка. Карта розташування: Україна
Добрянка
Добрянка
Добрянка. Карта розташування: Кіровоградська область
Добрянка
Добрянка
Мапа
Мапа

CMNS: Добрянка у Вікісховищі

Добря́нка — село в Україні, у Вільшанській селищній громаді Голованівського району Кіровоградської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Добрянська сільська рада.

Населення становить 1307 осіб.

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

Поряд з селом в урочищі Татарка 1362 року відбулась битва на Синіх Водах.[1][2]

Історія

[ред. | ред. код]

У 17541759 й 17611764 роках Добрянка входила до складу Новослобідського козацького полку. У 1769—1776 роках — шанець, центр сьомої роти Молдавського гусарського полку. У 1776—1783 роках — адміністративний центр (штаб-квартира) і центр першої роти Болгарського гусарського полку.

1859 року у селі південних мешканців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1692 особи (868 чоловічої статі та 824 — жіночої), налічувалось 442 дворових господарства, існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Вільшанської волості мешкало 2689 осіб, налічувалось 453 дворових господарства, існували православна церква, земська станція, 3 лавки, відбувались базари через 2 тижні по неділях[4].

За даними 1894 року у селі мешкало 3379 осіб (1755 чоловічої статі та 1624 — жіночої), налічувалось 576 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 157 учнів (144 хлопчики й 13 дівчаток), церковно-парафіяльна школа на 24 учня (14 хлопчиків й 10 дівчаток), земська поштова станція, 10 лавок, базари відбувались 26 днів на рік[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3701 особи (1839 чоловічої статі та 1862 — жіночої), з яких 3558 — православної віри[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1427 осіб, з яких 631 чоловік та 796 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1307 осіб.[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 91,35 %
молдовська 4,90 %
російська 2,60 %
вірменська 0,46 %
болгарська 0,23 %
білоруська 0,08 %
інші 0,38 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Олійник Віталій Миколайович (1933-2017) — український письменник і журналіст.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.
  2. Історія Добровеличківського району. Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата[недоступне посилання з липня 2019]
  3. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1777)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3012)
  6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]