Кальчинівка (Маріупольський район)
село Кальчинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Маріупольський район |
Тер. громада | Нікольська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA14140070050083327 |
Облікова картка | Кальчинівка |
Основні дані | |
Засноване | 1832 |
Населення | ▲ 160 (01.01.2017) |
Площа | 0.83 км² |
Густота населення | 193 осіб/км² |
Поштовий індекс | 87022 |
Телефонний код | +380 6246 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°21′18″ пн. ш. 37°8′21″ сх. д. / 47.35500° пн. ш. 37.13917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
215 м |
Водойми | р. Кальчик, балка Кальчик |
Відстань до обласного центру |
125 км |
Відстань до районного центру |
24 км |
Найближча залізнична станція | Розівка |
Відстань до залізничної станції |
7,7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94 |
Сільський голова | Безлюдний Сергій Леонідович |
Карта | |
Мапа | |
Ка́льчинівка (№ 22) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Відстань до центру громади становить близько 24 км автошляхом Н08.
Територія села межує із землями Пологівського району Запорізької області.
Лютеранське село, засноване 1832 р. Засновники — 26 сімей із Біловезьких колоній. Лютеранський приход Ґрунау. Землі 1560 десятин (1857; 26 подвір'їв і 3 безземельних сімей), 1722 десятин. Школа. Колгосп «Фриш анс Верк» (1930).
У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[1]
Рік | Кількість мешканців |
---|---|
1859 | 412 |
1885 | 583 |
1897 | 265 |
1905 | 210 |
1908 | 226 |
1918 | 345 |
1922 | 428 |
За даними перепису 2001 року населення села становило 144 особи, з них 66,67 % зазначили рідною мову українську, 31,25 %— російську, 0,69 %— молдовську та угорську мови[3].
- ↑ Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 8 травня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 березня 2022.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |