Садове (Маріупольський район)
| село Садове | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg)
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Маріупольський район | ||||
| Тер. громада | Нікольська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA14140070190092586 
| ||||
| Облікова картка | Садове | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | ▼ 51 (01.01.2017) | ||||
| Площа | 0.54 км² | ||||
| Густота населення | 94.4 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 87023 | ||||
| Телефонний код | +380 6246 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°11′24″ пн. ш. 36°56′7″ сх. д. / 47.19000° пн. ш. 36.93528° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
88 м | ||||
| Водойми | р. Каратюк | ||||
| Відстань до обласного центру |
146 км | ||||
| Відстань до районного центру |
31,9 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Розівка | ||||
| Відстань до залізничної станції |
43,7 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, с-ще Микільське, вул. Маріупольська, 94 | ||||
| Сільський голова | Юзвінкевич Микола Вілійович | ||||
| Карта | |||||
  Садове | |||||
 Садове | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Садо́ве — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України.
Населення — 89 осіб.
Відстань до центру громади становить близько 31 км і проходить автошляхом місцевого значення та частково збігається із трасою Н08. Землі села межують із Більмацьким районом Запорізької області.
Офіційний герб села Садове затверджений 29 листопада 2000 року рiшенням сесії сільської ради:
"Золотий щит скошений справа лазуровим перев'язом до лазурової шиповидної бази. На верхній частині червоне яблуко з зеленим листком, на нижній лазурова дата 1926, на базі золота риба."[1]
Такий самий короп зображено на гербі селища Короп.
В рамках проєкту "Донеччина в Гербах"[2] було складено сучасний герб села Садове, щоб уникнути геральдичних помилок у вигляді внесення до щита року заснування та замінити французький геральдичний щит, який є основою російської геральдичної традиції:
"Лівобічний срібний тонкий хвилястий перев'яз ділить щит на верхнє золоте поле, обтяжене червоним яблуком із зеленим листком та нижнє лазурове поле, обтяжене срібним коропом."
Яблуко відсилає до назви села (герб є промовистим). Лазур та срібний короп символізують річку Каратюк. Золото може символізувати як поля, так і родовище амфіболітів - гірської породи Приазов'я, що широко застосовується як будівельний матеріал для кам'яного лиття.[3]
За даними перепису 2001 року населення села становило 56 осіб, із них 83,93 % зазначили рідною мову українську та 14,29 % — російську[4].
У 1975 році відкрито родовище амфіболітів (піщаний кар'єр)[5].
- ↑ [https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=5080#verh ��������� ����������]. heraldry.com.ua. Процитовано 4 лютого 2025.
{{cite web}}: символ заміни в|title=на позиції 1 (довідка) - ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 4 лютого 2025.
- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 4 лютого 2025.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.
- ↑ Загальні відомості про район. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
