Пищевик
| село Пищевик | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Маріупольський район |
| Тер. громада | Сартанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14140090100060947 |
| Облікова картка | Пищевик |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 34 (01.01.2017) |
| Площа | 0.368 км² |
| Густота населення | 92.4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 87610 |
| Телефонний код | +380 6296 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°14′31″ пн. ш. 37°47′39″ сх. д. / 47.24194° пн. ш. 37.79417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
32 м |
| Водойми | р. Кальміус |
| Відстань до обласного центру |
117 км |
| Відстань до районного центру |
63,5 км |
| Найближча залізнична станція | Сартана |
| Відстань до залізничної станції |
23,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87592, Донецька обл., Маріупольський район, смт Сартана, вул. Челюскінців, 67а |
| Сільський голова | Шапкін Сергій Віталійович |
| Карта | |
  Пищевик | |
 Пищевик | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пищеви́к — село Сартанської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Відстань до Волновахи по автошляху Н20 становить приблизно 63 км.
За даними перепису 2001 року населення села становило 41 особу, з них 80,49 % визнали рідною українську мову та 19,51 % — російську[1].
22 жовтня 2014-го поблизу села українською розвідкою виявлено скупчення військової техніки бойовиків, що згодом зробили спробу форсування річки Кальміус. Атаку бойовиків вдалося відбити, терористи зазнали втрат і відступили в східному напрямі, у бою загинув один український військовий[2].
2 березня 2015-го розвідгрупа 801-го батальйону заїхала до села Пищевик, де зіштовхнулася з російськими терористами. В бою один військовик загинув — старший сержант Олександр Стрелюк, другий помер дорогою до лікарні — мічман Олег Стороженко. Ще двоє були поранені, один важко. 2 грудня 2015 року із «сірої зони» перейшло під контроль ЗСУ[3]. 6 червня 2016-го у боях за Пищевик загинули 2 українські вояки, з них солдат Роман Крутько, ще 1 поранений[4].
28 лютого 2021 року неподалік Пищевика загинув молодший сержант Моісєєнко Сергій Олександрович з 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Боєць загинув у результаті обстрілу наших позицій російськими збройними формуваннями[5].
24 лютого 2022 року в ході масштабного російського вторгнення в Україну приблизно о третій годині дня в районі населеного пункту Пищевик відбувалися бої. Російські окупаційні війська намагалися прорвати оборону, застосувавши 16 танків. Щонайменше 3 танки ворога було знищено з ПТРК NLAW.[6][7][8]
З кінця лютого 2022 року село перебуває під контролем російської окупаційної адміністрації.
Після повернення Пищевика у 2015 році під контроль України, в ньому почав працювати КПП «Гнутово» на лінії розмежування з окупованими РФ територіями (при цьому власне село Гнутове розташоване південніше).
Улітку 2006 року під час проведення археологічної розвідки лівого берега річки Кальміус за 2 км на південний захід від села Пiщевик було відкрито і досліджено унікальну пам’ятку первісного мистецтва - малюнок великої рогатої худоби. [9]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
- ↑ Сили АТО попередили спробу форсування бойовиками річки Кальміус
- ↑ Павлопіль та Пищевик перейшли під контроль ЗСУ
- ↑ В АТО нові втрати: 1 загиблий і 9 поранених
- ↑ Люксіков Михайло (1 березня 2021). Поблизу Пищевика загинув український воїн. Український мілітарний портал.
- ↑ Операція об'єднаних сил / Joint Forces Operation (24 лютого 2022). Станом на 15.00 продовжуються бої по всій лінії зіткнення. Прориву не допущено. Facebook.
- ↑ Українські бійці знищили три танки ворога, бої тривають по всій лінії зіткнення – ЗСУ. https://www.unian.ua. УНІАН. 24.02.22. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Джавеліни знищили колону російської техніки біля Глухова. Канал Військове телебачення України на YouTube. Військове телебачення. 24.02.22. Процитовано 24 лютого 2022.
- ↑ В. О. Забавін. Пам'ятка первісного мистецтва в північно-східному Приазов'ї. // Археологія. - № 1, 2008. - С. 89 - 92. ISSN 0235-3490
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
