Канонерські човни типу «Евер»
«Бевер» поблизу Утрехта
| |
Проєкт | |
---|---|
Будівники: |
|
Оператори: | •Військово-морські сили Нідерландів |
Попередник: | Vahalis (1870) |
Наступник: | Канонерські човни типу «Водан» |
Будівництво: | 1872-1876 |
Заплановано: | 14 |
Побудовано: | 14 |
Віддано на брухт: | 14 |
Основні характеристики | |
Тип: | Канонерський човен |
Водотоннажність: | 196 т |
Довжина: | 24,75 м. |
Ширина: | 7,62 м |
Осадка: | 2,06 м. |
Швидкість: | 7-8 вузлів |
Екіпаж: | 23 |
Озброєння: | 1 x 229-мм Гармата Армстронга RML 9-inch1 |
Канонерські човни типу «Евер» — клас з 14 «праскових» канонерських човнів Королівського флоту Нідерландів.
Після вступу у стрій моніторів типу «Гейлігерле» та активним будівництвом моніторів типу «Аддер» 1870 р. військово-морський міністр вирішив спрямувати ресурси на побудову броненосця («Конінг дер Недерланден»), який мав замінити старі неброньовані парові кораблі для виконання завдань з охорони Нідерландської Ост-Індії. Натомість в інтересах берегової оборони вирішили будувати дешевші неброньовані канонерські човни, водночас озброєні потужними гарматами.[1]
До середини 1871 року влада вела переговори з компанією Армстронга в Ньюкаслі на Тайні щодо побудови двох канонерських човнів типу «Евер».[2] Перші кораблі, побудовані в Нідерландах, були споруджені Державною Верф'ю в Амстердамі. Перше замовлення для комерційних верфей у Нідерландах було на три канонерські човни у «Конігліке Фабрік» в Амстердамі та три у «Феєнорд».[3]
Тип «Евер» був створений за зразком британського канонерського човна «Стонч». Зрештою і ВМС Нідерландів, і Королівський флот включили до свого складу серії канонерських човнів, побудованих за зразком «Стонч». У Королівського флоту такою серією стали озброєні 10-дюймовою гарматою канонерські човни типу «Ент». Нідерландський флот залишився ближчим до конструкції оригінального «Стонча», вибравши 9-дюймову гармату, на той час вже стандартний головний калібр, зокрема й на нідерландських моніторах та броненосцях.
Довжина типу «Евер» була менш як 25 м. Канонерські човни не мали броні, але оббитий залізом бруствер захищав екіпаж від рушничного вогню. На багатьох фотографіях видно три амбразури для ведення вогню.
Кораблі були озброєні 9-дюймовою дульнозарядною гарматою Армстронга вагою 13 тонн.
У 1875—1876 роках флот дійшов висновку, що гармата Армстронга вже застаріла. Це було приблизно у той самий час, коли спустили на воду більшість канонерських човнів типу «Евер». Тому розміри наступної серії канонерських човнів, типу «Водан», було збільшено встановити казеннозарядну гармату Круппа 28 cm A 1. Для вже побудованих «Евер» це було неможливо. У серпні 1887 року почалися роботи по переходу озброєння на 21-см казеннозарядні гармати. «Гавік» і «Раф» були першими кораблями, які отримали нову гармату. До 1 липня 1890 року всі кораблі цього класу були озброєні: 1 гарматою 21 см А № 1, 2 гармати 37 мм, 1 револьверна гармата 37 мм.[4]
- ↑ Gevonden in Delpher - Arnhemsche courant. www.delpher.nl (нід.). 28 вересня 1870. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Gevonden in Delpher - Algemeen Handelsblad. www.delpher.nl (нід.). 29 вересня 1871. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Gevonden in Delpher - De standaard. www.delpher.nl (нід.). 21 травня 1874. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Departement van Marine (1891), Jaarboek van de Nederlandse Zeemacht 1889-1890, (1891). Jaarboek van de Nederlandse Zeemacht 1889-1890 (Нідерландською) . Gebroeders van Cleef. с. 78.
- Tideman, B.J. (1880), Memoriaal van de Marine, Van Heteren Amsterdam
- Commissie (1864), Rapport der Commissie tot het herzien der kustverdediging, Den Haag: Kamerstukken
- Departement van Marine (1869), Koninklijke Nederlandsche Marine op den 1sten Januarij 1869, Gebroeders van Cleef, с. 103
- Departement van Marine (1877), Jaarboek van de Koninklijke Nederlandsche Zeemagt 1875-1876, De Gebroeders van Cleef
- Departement van Marine (1891), Jaarboek van de Nederlandse Zeemacht 1889-1890, Gebroeders van Cleef
- Tweede Kamer (1875), Bijlagen van het verslag der Handelingen, Nederlandsche Staatscourant