Капранов Микола Євдокимович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Микола Євдокимович Капранов | ||||
|---|---|---|---|---|
Нині на посаді | ||||
| Народився | 1895 | |||
| Відомий як | політик | |||
| Громадянство |  Російська імперія→ СРСР | |||
| Політична партія | РКП (б)[1] | |||
| Нагороди |
| |||
Мико́ла Євдоки́мович Капра́нов (нар. 1895) — радянський партійний і державний діяч. Працював на вищих керівних посадах Мелітополя, Катеринослава, Кременчука, Оренбурга.
- Народився 1895-о року.
- 1918 — вступив у РКП (б)[1]
- 1922—1923 — голова Мелітопольського міського виконавчого комітету робітничих і сільських депутатів.
- У грудні 1922 року голова Мелітопольської міськради Капранов брав участь у VII Всеукраїнському з'їзді Рад. Там його обрали делегатом на I Всесоюзний з'їзд Рад. На з'їзді Капранов голосував за Декларацію і Договір про утворення СРСР[2].
- 1923 — голова виконавчого комітету Мелітопольської окружної ради
- 1923—1924 — голова виконавчого комітету Катеринославської окружної ради[1]
- 1924—1925 — голова виконавчого комітету Павлоградської окружної ради
- жовтень 1925—1928 — голова виконавчого комітету Кременчуцької окружної ради[1] (або глава міськради Кременчука[3])
- 11.10.1933—21.06.1934 — голова виконкому Оренбурзької міськради[4]
- На початку німецько-радянської війни Капранов знаходився в місті Ступіно Московської області. Звідти він був покликаний в армію. Був призначений комісаром госпіталю на 300 ліжок, розгорнутому в Ступіно. Служив у званні підполковника інтенданской служби, на посаді заступника начальника госпіталю з політчастині.
- Орден Вітчизняної війни II ступеня[5]
- Орден Червоної Зірки[5]
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1969)
- ↑ а б в г Капранов Микола Євдокимович. Довідник з історії Комуністичної партії і Радянського Союзу 1898 - 1991. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 квітня 2014.
- ↑ Михайлов, Б. Д. Екскурсія в краєзнавчому музеї // {{{Заголовок}}}. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1990. — 5000 прим.
- ↑ -100-let/ Мери Кременчука за останні 100 років. Вулиці Кременчука. Процитовано 17 квітня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Оренбурзькі градоначальники з моменту заснування міста (рос.). Історія Оренбуржжя. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ а б Загальнодоступний електронний банк документів «Подвиг Народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»: 1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 2 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], 3 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.].
| Російська імперія |  | |
|---|---|---|
| СРСР | Смирнов (28.I.1918—25.III.1918) • Панасенко (III.1918—VI.1918) • Бромберґ • (VI.1918—VIII.1918) • Вязьмітінов (IX.1918—XI.1918) • Панасенко (9-14.XII.1918) • Санін (14.XII.1918—1.II.1919) • Богуславський (II.1919—VIII.1919) • Покорний (IV.1920—VII.1920) • Сербіченко (30.VII.1920—21.X.1922) • Капранов (1927) • Капцевич (1928–1929) • Радченко(XII.1929) • Малієвська (в.о.) (1930) • Чорновіл (1930–1934) • Шпильман (VIII.1934) • Фусік (X.1934—1935) • Колоколов (VII.1935) • Лагно (1940—10.VIII.1941) | |
| Третій Рейх | ||
| СРСР | ||
| Україна | Пономаренко (1990–1994) • Білан (VI.1994—XI.1995) • Пономаренко (1995–1998) • Надоша (X.1998—IV.2000) • Глухов (VII.2000—X.2010) • Бабаєв (XI.2010—VII.2014) • Калашник (в.о.) (VII.2014—XI.2015) • Малецький (XI.2015—нині) | |