Каспрук Тетяна Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каспрук.
Каспрук Тетяна Андріївна
Народилася15 липня 1959(1959-07-15) (65 років)
Дубровиця, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьакторка, освітянка
Alma materЛНУ ім. І. Франка
ЗакладНаціональний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької[d] і Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
Нагороди
Народний артист України Заслужений артист України
IMDbID 8005193

Тетя́на Андрі́ївна Каспру́к (нар. 15 липня 1959(19590715), Дубровиця, Рівненщина) — українська театральна акторка і педагогиня, народна артистка України (2021)[1]. Починала акторську кар'єру в Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Одна з засновниць і актриса Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Акторська кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок театральної кар'єри Тетяни Каспрук пов'язаний із Львівським українським драматичним театром ім. М. Заньковецької. 1980 року Тетяна закінчила театральну студію при цьому театрі (учениця Олекси Ріпка) і протягом 1978—1988 років працювала актрисою театру Заньковецької. У цей період творчого життя Тетяна співпрацювала з такими режисерами, як Алла Бабенко, Олексій Ріпко, Збігнєв Хшановський, Анатолій Кравчук. Показала себе у найрізноманітнішій драматургії: від світової та української класики до сучасної драматургії — у постановках за Франком, Кропивницьким, Карпенко-Карим, Мольєром, Шекспіром, Боккаччо та іншими[2]. Тетяна зазначала, що пройшла тут добру школу постановного театру[3].

Зовнішні зображення
«Маруся Чурай» 1996 р.

1988 року разом із Володимиром Кучинським і Олегом Драчем стала однією з засновниць Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Відтоді — актриса цього театру. Першою роллю Тетяни з режисурою Кучинського стала Маруся Чурай за однойменною п'єсою Ліни Костенко того ж 1988 року, це була давня мрія акторки, якою вона поділилася з режисером[4]. Родзинка Марусі у виконанні Тетяни Каспрук — її могутній голос. Співала акторка з дитинства і вчилася співу у викладача консерваторії Нестора Модестовича Горницького, який давав їй уроки ще в шкільні роки.

Газета «Збруч» назвала Тетяну Каспрук «акторкою притчевою» за її ролі в першій версії «Благодарного Еродія» Григорія Сковороди, у виставі «Апокрифи» Лесі Українки та «Silenus Alcibiadis» за твором Платона «Бенкет»[2]. Сама Каспрук зауважувала, що найсильніше на неї повпливала драматургія Винниченка: «Він відкриває увесь внутрішній світ актора: настроєві перепади, трагедії, почуття. Він колосальний. Власне, я, зігравши „Закон“, переступила той поріг, де вже можна кинутися в прірву почуттів і контролювати себе. І це мені дав Винниченко»[3].

Зовнішні зображення
«Апокрифи» за Лесею Українкою

За роки роботи в театрі Курбаса артистка показала широкий спектр акторських можливостей, в своєму репертуарі має ролі від глибоких і трагічних до комедійних із відтінком гротеску. У виставі «Лісова пісня» Андрія Приходька Тетяна виконує роль матері Лукаша[3].

Педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

1996—2000 роках викладала в театральній студії при Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса.

1990 року закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка (філологічний факультет), де згодом почала викладати сценічну мову в якості доцента кафедри театрознавства та акторської майстерності з 1999 до 2009 року, а тоді 2012-го поновила викладацьку діяльність до 2017 року[5][6]. Серед її учнів — театральний режисер Євген Худзик.

Каспрук вчить студентів методиці, за якою сама працює в театрі. Про свої очікування від студентів під час навчання каже:

Мені найважливіше, щоби студенти не заучували інтонації, щоби не повторювали їх чітко. Потрібно, щоби вони несли думку і щоб та думка була жива. І щоб я бачила, що слово стає матеріальним, явним, щоби вони розуміли, про що говорять. Це дуже важливо, щоби актор мислив. Бо актор не інформатор, не диктор новин, він повинен передати глибинні почуття людської душі[3].

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Андрій Гуменюк, львівський живописець, учасник АТО[7][8], автор спогадів про війну[9]. Брат-близнюк Андрія, Петро Гуменюк, працює художником у театрі ім. Леся Курбаса, автор портрету Тетяни Каспрук[10]. Дочка — Іванна, здобуває акторську освіту.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
  • 1978 — «Украдене щастя» за Іваном Франком — Настя
  • 1979 — «Дами і гусари» за Фредром — Пані Дольська, Зузя, Фрузя, Юзя
  • 1980 — «По щучому велінню» Марка Кропивницького — Мати
  • 1984 — «Отелло» Вільяма Шекспіра — Дездемона
  • 1985 — «Тартюф» Мольєра — Маріанна
  • 1986 — «В степах України» Миколи Корнійчука — Катерина
  • 1987 — «Безталанна» Марка Кропивницького — Софія
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса[5]
  • 1988 — «Маруся Чурай» Ліни Костенко — Маруся
  • 1988 — «Двір Генріха ІІІ» Олександра Дюма — Герцогіня де Гіз, Королева Медичі
  • 1988 — «Закон» Володимира Винниченка — Інна
  • 1990 — «Йоганна, жінка Хусова» Лесі Українки — Мелхола
  • 1990 — «Між двох сил» Володимира Винниченка — Софія
  • 1991 — «Двір Генріха ІІІ» Олександра Дюма — Королева (друга редакція)
  • 1991 — «Сни» за романом «Злочин і кара» Федора Достоєвського — Соня, Катерина Іванівна
  • 1992 — «Ілюзії» за романом «Злочин і кара» Федора Достоєвського — Соня
  • 1993 — «Благодарний Еродій» Григорія Сковороди — Еродій
  • 1994 — «Забави для Фауста» за романом «Злочин і кара» Федора Достоєвського — Пульхерія Іванівна
  • 1995 — «Апокрифи» за Лесею Українкою — Мелхола, Марція
  • 1996 — «Сон» вечір поезії Тараса Шевченка
  • 1996 — «Садок вишневий» за п‘єсою «Вишневий сад» Антона Чехова — Раневська, Варя
  • 1997 — «Молитва до зір» вечір поезії Богдана Ігоря Антонича
  • 1998 — «Камінний господар» Лесі Українки — Долорес
  • 2000 — «Хвала Еросу» за філософським твором «Бенкет» Платона — Гея
  • 2002 — «Камінний господар» Лесі Українки — Донна Консепсьйон
  • 2002 — «Silenus Alcibiadis» за філософським твором «Бенкет» Платона — Діотима
  • 2008 — «Амнезія, або маленькі подружні злочини» Еріка-Емманюеля Шмітта — Ліза
  • 2010 — «Між двох сил» Володимир Винниченко — Глікерія Сліпченко
  • 2011 — «Лісова пісня» за Лесею Українкою — Мати
  • 2012 — «Театр злочину» за п'єсою «Репетиція в театрі Злочину» Жака Моклера — Пані Ґазуль
  • 2015 — «Memento vivere» за Роменом Ґарі — Мати
  • 2018 — «Королева краси» Мартіна Мак-Дони — Меґ Фолан
  • 2019 — «Маркіза de Sade» за мотивами творів Юкіо Місіми — Пані Монтрей
  • 2019 — «Кабаре Бухенвальд. Вечір 1» КЛІМа
  • 2020 — «Небезпечні зв'язки» за Крістофером Гемптоном — Мадам де Розмонд

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  2. ↑ а б Тетяна Каспрук: смілива мрійниця. Збруч (укр.). 28 травня 2018. Процитовано 12 листопада 2022.
  3. ↑ а б в г Тетяна Каспрук: «…просто говорити слова нецікаво». Збруч (укр.). 26 квітня 2015. Процитовано 12 листопада 2022.
  4. ↑ Львівський молодіжний… початок. Збруч (укр.). 24 березня 2018. Процитовано 12 листопада 2022.
  5. ↑ а б Тетяна Каспрук. www.kurbas.lviv.ua (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
  6. ↑ Список викладачів // Львівський університет [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] lnu.edu.ua
  7. ↑ Відомий львівський художник Андрій Гуменюк готує свою другу книгу про війну. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  8. ↑ Тетяна Каспрук: смілива мрійниця / Галина Канарська // Збруч [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] zbruc.eu
  9. ↑ Гуменюк, Андрій Дмитрович (Кельт). Пісні війни: етюди про війну / А. Д. Гуменюк. — Львів: Сполом, 2018. — 84 с.
  10. ↑ Променистість тіні: Петро Гуменюк. Збруч (укр.). 20 вересня 2021. Процитовано 12 листопада 2022.
  11. ↑ Указ Президента України від 27 березня 1998 року № 223/98 «Про присвоєння почесних звань України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каспрук_Тетяна_Андріївна&oldid=41132438