Катеринославський повіт

Катеринославський повіт
Герб повіту
Губернія	Катеринославська губернія
Центр	Катеринослав
Створений	1784
Населення	248605 (1909) осіб
Попередники	новоутворення
Наступники	Катеринославська округа

Катеринославський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії, займав південно-західну правобережну частину губернії. Центр повіту був у губернському місті Катеринославі.

Історія підпорядкування

• У 1784-1796 роках у складі Катеринославського намісництва
• У 1796-1802 роках у складі Новоросійської губернії
• З 1802-1917 у складі Катеринославської губернії Російської імперії
• У березні-квітні 1918 року увійшов до складу Січової землі УНР.
• У квітні-грудні 1918 у складі Катеринославської губернії Української держави
• У 1919–1923 у складі Катеринославської губернії УСРР.

Опис

Карта Катеринославської губернії

Повіт займав південно-західну частину губернії, на рівнині придніпровської височини, складену з кристалічних порід з товстим шаром суглинків і чорноземів. На сході — річка Дніпро з 70 верстами Дніпрових порогів, обмежує повіт з півночі, сходу і півдня. На заході річка Базавлук є межею з Херсонською губернією. Усі річки повіту є у сточищі Дніпра. На півдні повіту плавні — острови Великий Лук, які вкриті гаями, кущами, сінокосами. У плавнях люди займаються рибальством, сінокосінням, бджільництвом, полювання.

Земля

Мапа повіту

За топографічною зйомкою площа повіту — 6905 кв. верст, без водойм — 6611 кв. верст.

Придатної землі — 616,187 тис. десятин, непридатної — 28,562 тис. десятин. Під лісом — 41,474 тис. десятин (з них у власності держави 2,611, у землевласників — 30,219, сільських спілок — 8,544 і міст — 0,1 тис. десятин).

Сільським спілкам належить 231,369 тис. десятин, шляхті-землевласникам — 227,3 тис. дес., німцям-колоністам — 108,238 тис. десятин, особисто селянам — 26,676 тис. дес., купцям — 18,275 тис. дес., державі — 8,356 тис. дес., міським мешканціям −7,906 тис. десятин, містам — 2,302 тис. дес., церкві і священикам — 4,642 тис. десятин, відділу — 9,78 тис. десятин.

Населення

Мешканців у повіті 187652, з них: приходьків 7750, осідлих 179902 (91267 чоловіків і 88635 жінок).

• За вірою: 84,1% православних, 0,4% старовірів, 2,15% католиків, 6,4% лютеран, 0,2% вірменських католиків, 6,6% юдеїв, 0,15% мусульман.
• Сільське населення (148540 осіб) у 198 поселеннях: 1 містечко, 43 села, 117 деревень, 31 колонії, 6 хуторів.

Господарка

Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Дніпропетровщини

Кодацька паланка

Катеринославське намісництво

Катеринославський повіт

Новоросійська губернія

Катеринославська губернія

Січове земство

Катеринославський район

Дніпропетровська (Катеринославська) округа

Генеральна округа Дніпропетровськ

Дніпропетровська область

Дніпропетровська область

• Селяни орендують 2825 десятин державних і до 70 тис. десятин у приватних землевласників. Посівна площа — 370 тис. десятин.
• Головні заняття селян — землеробство і скотарство. Баштанництво та городництво — переважно для власного споживання.
• 2 виноградники землевласників на 20 десятин, і 130 виноградників, розміром від 75 кв. саженів до 3 десятин — у німців-поселян і селян. Врожай винограду — понад 3 тис. відер виноградного вина на продаж і до 1 тис. відер для самовжитку.

111 тютюнових плантацій.

• Бджільництво у селян на дніпровських плавнях. Скотарство, особливо вівчарство падає через неврожаї. Великої рогатої худоби 77 тис. голів, 56 тис. конів, 286 тис. вівці, 22 тис. свиней, 1 1/2 тис. кіз.
• Видобуток марганцевої руди.
• Промисли: робота на економіях, пристанях Дніпра, лоцманство (переведення човнів через Дніпрові пороги), ковальский, слюсарний, возобудівний, деревообробний, шкірообробний, взуттєвий, гончарний, бочковий, столярний. Всього виробництв 617. З них фабрик і заводів — 57з виробництвом на 7700 тис. карбованців з 4-5 тис. робітників. Найбільші заводи: рельсопрокатний, залізоробний, механічний. Дніпровський завод Південно-Руської Дніпровської металургійної спілки (с. Кам 'янське) з продукцією на 6195 тис. карбованців. 10 парових млинів з продукцією на 626 тис. карбов. 11 чавунолітейних і землеробських знарядь заводів з продукцією на 455 тис. карб. 49 базарів (ярмарок) на які привозиться товарів на 2275,5 тис. карб і продається на 1029,5 тис. карб. Найбільші базари у містечку Нікополь.

Освіта, медицина і інше

• 51 церква;
• 71 школа з 3557 учнями; з них 5 училищ і 45 земських сільських шкіл. Учнів у міністерських училищах — 432, в земських — 2462. Бюджет земських училищ — 16190 крб.; на одне міністерське училище земство відпускає 300 крб. 13 церковно-приходських шкіл і 8 шкіл писемності, учнів 663. Із німецьких училищ два 2-класні.
• 8 лікарень, з них 6 земських; 4 прийомних покоїв; 16 лікарів, 28 фельдшерів і фельдшериць, 12 повивальних бабок, з них земських 6 лікарів, 21 фельдшерів і фельдшериць, 5 акушерок; 2 ветеринарів. Земських зборів 137,5 тис. крб.; з них витрачається на медицину 32 тис. крб., на народну освіту 12 тис. крб., на утримання повітової управи 11 тис. крб. У містечку Нікополь і 2 селах повіту діють поштово-телеграфні ощадні каси. По північнму краю повіту проходить Катерининська залізниця. Діють три переправи через річку Дніпро.

Поділ

Повіт поділявся на 28 волостей:

• Анастасівська,
• Борисівська,
• Біленська,
• Волоська,
• Вищетарасівська,
• Діївська,
• Киньгрустьська,
• Красногригорівська,
• Криничеватівська,
• Лошкарівська,
• Михайлівська,
• Микільська,
• Миколайтальська,
• Миколайфельдська,
• Нікопольська,
• Новопавлівська,
• Новопокровська,
• Петрівська,
• Покровська,
• Романківська,
• Солонянська,
• Сурська,
• Томаківська,
• Федорівська,
• Хортицька,
• Чортомлицька,
• Шолохівська,
• Ямбурзька.

• та місто Катеринослав із передмістями Аптекарська Балка, Дворянський Сад, Жандармська Балка, Кам'яна, Міщанська Мандриківка, Новожандармська балка, слободами Ново-Дворянська, Підгірна, Павлівська, Прозорівська, Старо-Фабрична, Фабрична, Чечелівка, колонією та селищем Брянського заводу, Брянським селищем та селищем за Брянським заводом, островом Богомолової, Міськими Дачами, Новою Бійнею, Заводом Гантке.

У 1920 р. у складі Катеринославського повіту було створено 5 районів: Перший або Катеринославський; Другий або Кам 'янський; Третій або Нікопольський; Четвертий або Томаківський; П'ятий або Широчанський.

Джерела

• Заруба В. М. Історико-статистичні описи Верхньодніпровського та Катеринославського повітів. Дніпро: Ліра, 2018. 320 с.
• Заруба В. М. Придніпровський край. Опис поселень Катеринославського повіту. Дніпро: Ліра, 2016. 108 с., іл.
• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
• рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911