Катха-упанішада
| Індуїстська література | |
| |
| Веди | |
|---|---|
| Ріґ · Яджур | |
| Сама · Атхарва | |
| Розподіл | |
| Самгіти · Брагмани | |
| Араньяки · Упанішади | |
| Упанішади | |
| Айтарея · Брігадараньяка | |
| Іша · Кена · Катха | |
| Чхандог'я · Тайттірія | |
| Прашна · Шветашватара | |
| Мундака · Мандук'я | |
| Веданґа | |
| Шикша · Чандас | |
| В'акарана · Нірукта | |
| Джйотиша · Кальпа | |
| Ітігаси | |
| Магабгарата · Рамаяна | |
| Пурани | |
| Бхаґавата · Брагмавайварта | |
| Ваю · Вішну · Падма | |
| Маркандея · Нарада | |
| Інші тексти | |
| Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
| Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
| Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
| Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
| Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
| Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
| Шукасаптаті | |
| Портал «Індуїзм» | |
Катха-упанішада або Катхопанішада (санскр. कठ उपनिषद्, Kaṭhopaniṣad IAST), також «Катхака»(Kāṭhaka IAST) — ведичний текст санскритом, одна з одинадцяти упанішада канону мукха, до якого належать найстародавніші упанішади, прокоментовані Шанкаром. «Катха-упанішада» пов'язується з Шакхою Чара-Катха Крішна Яджур-веди і в каноні муктіка з 108 основних Упанішад стоїть на третьому місці.
У деяких текстах «Катха-упанішади» простежується вплив буддійських ідей, через що вчені датують її періодом після V століття до н. е. [1] [2] Також відзначають велику подібність деяких текстів з «Бгаґавад-Ґітою». «Катха-упанішада» складається з шести частин або двох розділів по три частини в кожному. У цій упанішаді представлена дуалістична філософія, на відміну від інших, моністичних упанішад. [3]
«Катха-упанішада» мабуть є найвідомішою упанішадою. Це була перша упанішада, що потрапила в Європу (в перському перекладі). Макс Мюллер переклав її англійською мовою у 1879 році, а Едвін Арнольд зробив її поетичний переклад «The Secret of Death» («Секрет смерті»). Ральф Волдо Емерсон приділив велику увагу «Катха-упанішаді» у своєму есе «Immortality» («Безсмертя»). Центральним моментом «Катха-упанішади» є зустріч Начікети, сина мудреця Ваджашраваси, з індуїстським богом смерті Ямою.[4]
Українською Катха-упанішаду переклав Павло Ріттер.
- Топоров В. Н. епістема знання і світ безсмертя (Катха-Упанішадах про подвиг Начікетаса) / / Питання порівняльно-історичного вивчення індоєвропейських мов. Збірник пам'яті професора М. Н. Петерсона. М., 1997. С.97-118. ISBN 5-89209-149-X
- Deutsch, Eliot & Rohit Dalvi (Editors) (2004). The Essential Vedānta: A New Source Book of Advaita Vedānta. Bloomington, Indiana, USA: World Wisdom, Inc. ISBN 0-941532-52-6
- Sarvananda, Swami (1987). Kathopanisad(14th ed.). Madras, India: Sri Ramakrishna Math. (Including original verses, constructed text, and word-by-word translations).
- Radhakrishnan, S. (1994). The Principal Upanishads. New Delhi: HarperCollins Publishers India. ISBN 81-7223-124-5 (translation and commentary on Katha Upanishad is in pp. 593—648) (original publication, 1953).
- Muller, Max (2001 (first 1879)). Katha Upanishad. Upanishads. Wordsworth Editions. ISBN 184022102. Архів # v = onepage & q = katha% 20upanishad & f = false оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: довжина (довідка) - Parmananda, Swami (2004). Katha Upanishad. The Upanishads. 1st World Publishing. ISBN 1595401202. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.
- Український переклад
- TITUS etext [Архівовано 4 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Katha Upanishad, translated by Max Muller, (1879) [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Vedarahasya - Upanishad Saaram [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Richard King,Early Advaita Vedānta and Buddhism: the Mahāyāna context of the Gauḍapādīya-kārikā. SUNY Press, 1995, page 52.
- ↑ A.L. Basham in Paul Williams, ed.,Buddhism: Buddhist origins and the early history of Buddhism in South and Southeast Asia. Taylor & Francis, 2005, page 61.
- ↑ Ariel Glucklich,The Strides of Vishnu: Hindu Culture in Historical Perspective.Oxford University Press US, 2008, page 70: «The Upanishadic age was also characterized by a pluralism of worldviews. While some Upanishads have been deemed 'monistic', others, including the Katha Upanishad, are dualistic. Monism holds that reality is one — Brahman — and that all multiplicity (matter, individual souls) is ultimately reducible to that one reality. The Katha Upanishad, a relatively late text of the Black Yajurveda, is more complex. It teaches Brahman, like other Upanishads, but it also states that above the 'unmanifest' (Brahman) stands Purusha, or 'Person'. This claim originated in Samkhya (analysis) philosophy, which split all of reality into two coeternal principles: spirit (purusha) and primordial matrix (prakriti).»
- ↑ Swami Paramananda, p. 27