Квітонь
Село
 Координати 49°31′00″ пн. ш. 21°11′00″ сх. д. / 49.516666666667° пн. ш. 21.183333333333° сх. д.
|
Кві́тонь[2] (пол. Kwiatoń), також К'ятонь[3] — українське лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Адміністративний центр солтиства Квітонь. Населення — 178 осіб (2011[1]).
Лежить над річкою Ждинею — правою притокою Ропи.
Село закріпачене на німецькому праві[4], в 1480 р. належало Гладишам гербу Гриф. 1528 р. переведене на волоське право.
Податковий реєстр 1629 р. засвідчує 2 селянські господарства, село у власності Гладишів.
До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Устя-Руське Горлицького деканату, метричні книги велися з 1786 року[5] В ході Тилявської схизми більшість українців (215 із 266) перейшли до Польської православної церкви. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 330 жителів села — 320 українців і 10 поляків[6].
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків[7].
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 86 | 18 | 61 | 7 |
| Жінки | 92 | 17 | 56 | 19 |
| Разом | 178 | 35 | 117 | 26 |
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- В селі є дерев'яна греко-католицька церква Преп. Мат. Параскеви 1811 р., з 1947 р. використовується під костел, з 1956 р. також епізодично проводяться греко-католицькі відправи.
- Прицерковний цвинтар.
- Огорожа з воротами.
- Поховальний цвинтар.
Також поряд є дерев'яна православна церква св. Параскеви 1933 р., з 1947 р. використовувалася під магазин, з 1989 р. повернена православній громаді та є філіальною парафії в Ганчовій.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/16281/edition/14626/content [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.] Схиматізмъ всего клира руского-католического обряду Богомъ спасемои епархіи Перемышльской на год от Родж. Хр. 1879. — с.437
- ↑ Rieger J., Toponomastyka Beskidu Niskiego i Bieszczadów Zachodnich, [w:] Łemkowie. Kultura - sztuka - język, Kraków 1987, s. 114-170.
- ↑ Kwiatoń
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 30-31 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Kwiatoń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 20. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Квітонь
- Kwiatoń (пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
Адміністративний центр: Устє Руське | ||
| Села |  | |
| Поселення | ||
| Колишні села | ||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |