Квітень

	← квітень →
	2024 рік

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квітень (значення).

Запит «Апріль» перенаправляє сюди; див. також Апрель.

I Січень
II Лютий

XII Грудень

Кві́тень — четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях^[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Назва

На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвѣтень^[a], квѣтень^[b], квитень, кветень^[c]) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття^[3]. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме прасл. *květьnь (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі^[6]. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень.

У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ^[7]^[8], що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник^[9], а також: бе́резень^[10], лукавець, снігогін, дзюрчальник^[11], тра́вень, со́чень^[12].

Застаріла назва апріль через посередництво грец. Απρίλιος походить од лат. (mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: болг. і мак. април, серб. април/april, рос. апрель, словац. apríl, словен. april, англ. April, фр. avril. За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»)^[13].

Кліматична характеристика в Україні

Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.

Заморозки в квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.

Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях^[14].

У фольклорі

У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби;
Квітневої роботи на май не відкладай;
Квітневий день рік годує;
Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай /

Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Галерея

Медунка в квітні
Сонячний квітень
Квітень на берегах Ворскли
Сон-трава у квітні
Пташині клопоти в квітневі дні
Квітневі річки Карпат
Квітень на Січеславщині

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Перша неділя квітня
- День геолога
Третя субота квітня
- День довкілля
Перша неділя після весняного повного місяця
- Великдень, або Воскресіння Христове^[15]

Інші

Рухомі

Остання неділя квітня
- Всесвітній день поріднених міст

Див. також

У Вікісловнику є сторінка квітень.

Квітень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
Список всіх днів

Коментарі

↑
А саме:
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678^[2];
↑
- Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
- Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627^[3];
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670^[2];
↑
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[4];
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[5].

Примітки

↑ Квітень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
↑ ^а ^б Квѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2008. — Вип. 14 : К — Конъюрация. — С. 82.
↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій: матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
↑ Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.
↑ Квітень [Архівовано 6 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 279—280.
↑ Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
↑ Квітень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 29. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
↑ April [Архівовано 1 Травня 2019 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary. (англ.)
↑ Коротка кліматична характеристика квітня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 Вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.

Посилання

Квитець, квитень // Словник української мови / Білецький-Носенко П.; АН УРСР. Інститут мовознавства імені О. О. Потебні; Підготував до видання В. В. Німчук; Відп. ред. К. К. Цілуйко. — Київ: Наукова думка, 1966. — С. 181. — 419 с. — (Пам'ятки української мови).

[П-3] А саме:
Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;

Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678^[2];

[2] Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;

[3] Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678^[2];

[5] 
Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;

Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627^[3];

Часослов. Київ, 1633;

Полуустав. Київ, 1643;

Псалтир. Київ, [1643—1644];

Полуустав. Київ, 1672;

Святці. Київ, 1680;

Полуустав. Київ, 1691;

Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;

Устав молитв. Львів, 1670^[2];

[5] Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;

[6] Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627^[3];

[7] Часослов. Київ, 1633;

[8] Полуустав. Київ, 1643;

[9] Псалтир. Київ, [1643—1644];

[10] Полуустав. Київ, 1672;

[11] Святці. Київ, 1680;

[12] Полуустав. Київ, 1691;

[13] Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;

[14] Устав молитв. Львів, 1670^[2];

[8] 
Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[4];

Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[5].

[16] Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[4];

[17] Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[5].

[1] Квітень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Шустова-2] а ^б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.

[slovn14-4] а ^б Квѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2008. — Вип. 14 : К — Конъюрация. — С. 82.

[6] Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.

[7] Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій: матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.

[Шаур-9] Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.

[10] Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.

[11] Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.

[12] Квітень [Архівовано 6 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 279—280.

[13] Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3

[14] Квітень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 29. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.

[15] Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.

[16] April [Архівовано 1 Травня 2019 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary. (англ.)

[17] Коротка кліматична характеристика квітня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 Вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.

[18] Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.

[1]

[a]

[b]

[c]

[3]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[2]

[4]

[5]