Клоковичі
Село
.jpg) Координати 49°40′00″ пн. ш. 22°45′00″ сх. д. / 49.66666667° пн. ш. 22.75° сх. д.
|
Клоковичі (пол. Kłokowice) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 194 особи (2011[1]).
Село Клоковичі розташоване за 13 км на південь від Перемишля і за 4 км на захід від Нижанковичів (Україна). Через село протікає річка Залісся. У північній частині пливуть із заходу на схід два малі потічки. З правого боку села з сусідніх Аксманич до Нижанкович вела польова дорога. На лівому березі річки на краю села стоїть церква.
Село належало до перемишльської православної єпархії ще з початку XV ст. (перша згадка — 1407 рік), невдовзі стало власністю родини Фредрів. Наприкінці XIX ст. перейшло у власність графа Олександра Круковецького. Тоді його тутешній маєток охоплював 214 моргів орної землі, 7 моргів пасовищ. Селянам належало 195 моргів орної землі, 25 моргів лук і городів, 3 морги пасовищ. Згідно з переписом населення 1880 р. в селі було 226 жителів, усі греко-католики. У 1938 р. тут було 300 греко-католиків, 18 римо-католиків, одна людина юдейської віри. До Другої світової війни у Клоковичах було 57 селянських господарств.
До Першої світової війни в селі були тартак і млин, які приводила в рух вода з греблі і ставка, розташованого між Аксманичами та Клоковичами. Під час війни австрійське військо спалило село, а також млин і тартак та сільську комору. Церква залишилась.
У Клоковичах проживало багато москвофілів. Діяла читальня ім. Качковського. Проте більшість мешканців гуртувалась довкола читальні «Просвіти». Кожна зі сторін намагалась перетягнути на свій бік нерішучих людей, але ніколи з цього приводу не виникали конфлікти.
Після війни село опинилось у Закерзонні, його мешканців примусово переселили або до СРСР, або (в результаті операції «Вісла») на північ і захід Польщі. На місці залишилось лише 10 родин. У кінці 1950-х рр. частина селян з польських теренів зуміла повернутись у рідне село.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 89 | 15 | 62 | 12 |
| Жінки | 105 | 23 | 62 | 20 |
| Разом | 194 | 38 | 124 | 32 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клоковичі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- «Володимир Шагала. Вибране».— 2010. Видавництво «Логос», ст. 6, 7.
Адміністративний центр: Фредрополь | ||
| Села | Аксманичі • Вугники • Грушова • Даровичі • Кальварія Пацлавська • Клоковичі • Княжичі • Конюша • Конюшки • Кописно • Корманичі • Куп'ятичі • Ліщини • Макова • Молодовичі • Нові Сади • Новосілки Дидинські • Папортно-Сопотник • Посада Риботицька • Риботичі • Серакізці • Сілець • Фредрополь |  |
| Колишні села | ||
| Інші НП | ||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |