Ковтун Микола Петрович
Ковтун Микола Петрович | |
---|---|
![]() фотографія 1950-х років | |
Народився | 9 травня 1922 ![]() Жабокрич, Крижопільський район, Україна ![]() |
Помер | 21 жовтня 1982 (60 років) ![]() Київ, Українська РСР, СРСР ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | скульптор ![]() |
Alma mater | Київський державний художній інститут (1951) ![]() |
Вчителі | Лисенко Михайло Григорович, Муравін Лев Давидович і Гельман Макс Ісайович ![]() |
Учасник | німецько-радянська війна ![]() |
Членство | Спілка радянських художників України ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Нагороди | |
Микола Петрович Ко́втун (9 травня 1922, Жабокрич — 21 жовтня 1982, Київ) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1952 року.
Народився 9 травня 1922 року в селі Жабокричі (нині Тульчинського району Вінницької області України). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.
Протягом 1945—1951 років навчався у Київському художньому інституті, де був учнем Макса Гельмана, Михайла Лисенка, Лева Муравіна. Член КПРС з 1953 року.
Мешкав у Києві в будинку на Повітрофлотському проспекті, № 42, квартира № 71. Помер у Києві 21 жовтня 1982 року.
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкова скульптура
- «Тарас Шевченко» (бронза, 1952; варіант — оргскло, 1961);
- «Іван Франко» (гіпс тонований, 1956—1957);
- «Володимир Ленін» (оргскло, 1957; варіанти — 1961, 1974 і 1977; цинк, 1973);
- «О. Стеценко — будьонівець» (мідь, 1967);
- «Засновник українського театру Марко Кропивницький» (склобетон, 1967);
- «Жіночий портрет» (гіпс, 1969);
- «Фелікс Дзержинський» (оргскло, 1972, варіант — цинк, 1973);
- «Лілія Карастоянова» (оргскло, 1980).
- монументальні роботи

- горельєф «Арсенальці на барикадах» на фасаді будинку № 2 по вулиці Московській (корпус заводу «Арсенал» 50°26′36.8″ пн. ш. 30°32′40.58″ сх. д. / 50.443556° пн. ш. 30.5446056° сх. д.; оргскло, бронза; 1961, у співавторстві з Марією Короткевич[1];
- пам'ятник Тарасу Шевченку в Торонто (1961, бронза);
- обеліск «Слава»/«Мати-Батьківщина» у селі Шевченковому Черкаської області (мідь кована, 1964, у співавторстві з Марією Короткевич);
- монумент Слави на честь односельців-воїнів, які полягли у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років у селі Мізяківських Хуторах Вінницької області (1967, у співавторстві з Марією Короткевич);
- пам'ятник Слави у селищі Єлані-Коленовському Воронезької області (1969);
- пам'ятник Володимиру Леніну у селі Торкові Вінницької області (1969);
- погруддя Тараса Шевченка в селищі Вапнярці Вінницької області (мідь кована, 1972);
- меморіал «Пам'ятник Слави» у селі Чемері Чернігівської області (бронза, мідь, 1972);
- пам'ятник Володимиру Леніну в місті Знам'янці Кіровоградської області (мідь кована, 1974);
- композиція «Воїн» у селі Вербівці Черкаської області (мідь кована, 1974);
- пам'ятник Тарасу Шевченку в місті Городні Чернігівської області (мідь кована, 1975);
- погруддя Якова Качури у селі Юрківці Вінницької області (бронза, 1975);
- Володимиру Леніну погруддя в селі Красногорівці Полтавської області (оргскло, 1976);
- пам'ятник Володимиру Леніну в селі Пологах Вінницької області (оргскло, 1977);
- композиція «Мати і поранений воїн» у селищі Чорнобаї Черкаської області (мідь кована, 1979);
- погруддя Тараса Шевченка в селі Хомутці Полтавської області (1980);
- погруддя Володимира Леніна в селі Косиківцях Хмельницької області (мідь кована, 1981).
Галерея робіт
| |||||||||||
![]() |
![]() |
![]() |
![]() | ||||||||
«Мати-Батьківщина»
у Шевченковому. |
Монумент слави у
Мізяківських Хуторах. |
Погруддя Якова Качури
в Юрківці. |
«Мати і поранений воїн».
у Чорнобаї. |
Погруддя Тараса Шевченка
у Хомутці. |
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1952 року, зарубіжних — з 1955 року.
- ↑ «Арсенальці на барикадах» // Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., С. 46.
- Ковтун Микола Петрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 210.;
- Ковтун Микола Петрович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Ковтун Микола Петрович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк ; Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : Поліграфкнига, 1976. — Т. 1 : А—Мол. — 416 с., С. 306;
- Ковтун, Николай Петрович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Академический проект, 2002. — Т. 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 63. (рос.);
- Олена Кашшай. Ковтун Микола Петрович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 427.
- М. Г. Лабінський. Ковтун Микола Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Народились 9 травня
- Народились 1922
- Уродженці Крижопільського району
- Померли 21 жовтня
- Померли 1982
- Померли в Києві
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Радянські скульптори
- Скульптори Києва
- Українські скульптори-монументалісти
- Радянські скульптори-монументалісти