Короткевич Марія Петрівна

Короткевич Марія Петрівна
Короткевич Марія Петрівна
Народилася	13 жовтня 1928 ; Магдалинівка, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Померла	22 липня 2009 (80 років) ; Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1956)
Вчителі	Гельман Макс Ісайович, Вронський Макар Кіндратович і Олійник Олексій Прокопович
Членство	Спілка радянських художників України
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Короткевич.

Марія Петрівна Коротке́вич (нар. 13 жовтня 1928, Магдалинівка — пом. 22 липня 2009, Київ) — українська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1957 року.

Біографія

Народилася 13 жовтня 1928 року в селі Магдалинівці (нині селище міського типу Дніпропетровської області, Україна). 1956 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були, зокрема, Макс Гельман, Макар Вронський, Олексій Олійник.

Жила у місті Вишневому в будинку на вулиці Радянській/В'ячеслава Чорновола, № 42-а, квартира № 11. Померла у Києві 22 липня 2009 року.

Творчість

Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкові композиції

«9 січня» (1956—1957, дерево);
«Нескорений (Тарам Шевченко)» (1961, гіпс; у співавторстві з Оленою Мельничук; Шевченківський національний заповідник);
«Тарас Шевченко в юності» (1964, гіпс);
«Тарас Шевченко на засланні» (1964, гіпс тонований);
«Подвиг Олександра Матросова» (1964—1965);
«Герой Соціалістичної Праці свинарка М. Красносельська» (1967);
«Вірменка» (1967, штучний камінь);
«Молоді» (1970, гальванопластика);
«Чингіз Айтматов» (1984);

монументальна скульптура

горельєф «Арсенальці на барикадах» на фасаді заводу «Арсенал» у Києві (оргскло, бронза; 1957, у співавторстві з Миколою Ковтуном; встановлений у 1961 році; 50°26′36.8″ пн. ш. 30°32′40.58″ сх. д. / 50.443556° пн. ш. 30.5446056° сх. д. / 50.443556; 30.5446056)^[1];
монумент Слави на честь односельців-воїнів, які полягли у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років у селі Мізяківських Хуторах Вінницької області (1967, у співавторстві з Миколою Ковтуном);
меморіальна дошка Олександру Бойченку на фасаді будівлі вокзалу Київ-Московський у Києві (1973, бронза, барельєф)^[2];
меморіальна дошка Олександру Диннику на фасаді будинку на вулиці Михайла Коцюбинського, № 9 у Києві (1973, бронза, барельєф)^[3];
погруддя Миколи Кропив'янського на алеї героїв у Чернігові (1973; зруйноване 17 квітня 2015 року активістами однієї з ультраправих груп; нині зберігається на території Чернігівського обласного історичного музею);
пам'ятник Слави/«Мати-Батьківщина» у селі Шевченковому Черкаської області (у співавторстві Миколою Ковтуном);
пам'ятник Марусі Богуславці у місті Богуславі Київської області (1980, кована мідь);
пам'ятник Володимиру Леніну у місті Бахчисараї (1986).

Галерея робіт

Монумент слави у Мізяківських Хуторах.	Погруддя Миколи Кропив'янського.	«Мати-Батьківщина» у Шевченковому.	Маруся Богуславка у Богуславі.	Пам'ятник Володимиру Леніну у Бахчисараї.