Когомології де Рама — теорія когомологій , визначених за допомогою диференціальних форм на гладких многовидах . Завдяки відносній простоті обчислень широко застосовуються в алгебраїчній і диференціальній топології , а також диференціальній геометрії і математичному аналізі . Попри те, що вони визначаються за допомогою диференціальних структур на многовиді, згідно теореми де Рама когомології де Рама ізоморфні сингулярним когомологіям , які визначаються лише з урахуванням топологічної структури .
Нехай M — гладкий многовид розмірності n . Позначимо
Ω
k
(
M
)
{\displaystyle \Omega ^{k}(M)}
— простір гладких диференціальних форм степеня k на многовиді M . В локальних координатах диференціальна форма
ω
∈
Ω
k
(
M
)
{\displaystyle \omega \in \Omega ^{k}(M)}
записується у вигляді
ω
=
∑
1
⩽
i
1
<
i
2
<
…
<
i
k
⩽
n
f
i
1
i
2
…
i
k
(
x
1
,
…
,
x
n
)
d
x
i
1
∧
d
x
i
2
∧
…
∧
d
x
i
k
{\displaystyle \omega =\sum _{1\leqslant i_{1}<i_{2}<\ldots <i_{k}\leqslant n}f_{i_{1}i_{2}\ldots i_{k}}(x_{1},\ldots ,x_{n})\,dx_{i_{1}}\wedge dx_{i_{2}}\wedge \ldots \wedge dx_{i_{k}}}
де
f
i
1
i
2
…
i
k
{\displaystyle f_{i_{1}i_{2}\ldots i_{k}}}
— гладкі функції
d
x
i
{\displaystyle dx_{i}}
— диференціал
i
{\displaystyle i}
-ї координати
x
i
{\displaystyle x_{i}}
, а
∧
{\displaystyle \wedge }
— зовнішній добуток .
Для k > n всі диференціальні форми рівні нулю. Для
0
⩽
k
⩽
n
{\displaystyle 0\leqslant k\leqslant n}
множина диференціальних форм є векторним простором розмірності
C
n
k
.
{\displaystyle C_{n}^{k}.}
Для всіх
0
⩽
k
⩽
n
{\displaystyle 0\leqslant k\leqslant n}
природно визначається оператор
d
:
Ω
k
(
M
)
→
Ω
k
+
1
(
M
)
{\displaystyle d:\Omega ^{k}(M)\rightarrow \Omega ^{k+1}(M)}
, що називається зовнішньою похідною і в локальних координатах для
ω
∈
Ω
k
(
M
)
{\displaystyle \omega \in \Omega ^{k}(M)}
можна записати за допомогою формули:
d
ω
=
∑
1
⩽
i
1
<
i
2
<
…
<
i
k
⩽
n
∑
1
⩽
j
⩽
n
∂
f
i
1
i
2
…
i
k
∂
x
j
(
x
1
,
…
,
x
n
)
d
x
j
∧
d
x
i
1
∧
d
x
i
2
∧
…
∧
d
x
i
k
.
{\displaystyle d\omega =\sum _{1\leqslant i_{1}<i_{2}<\ldots <i_{k}\leqslant n}\sum _{1\leqslant j\leqslant n}{\frac {\partial f_{i_{1}i_{2}\ldots i_{k}}}{\partial x^{j}}}(x_{1},\;\dots ,\;x_{n})\,dx_{j}\wedge dx_{i_{1}}\wedge dx_{i_{2}}\wedge \ldots \wedge dx_{i_{k}}.}
З запису в локальних координатах одразу отримується рівність
d
(
d
ω
)
=
0
{\displaystyle d(d\omega )=0}
для всіх диференціальних форм або
d
∘
d
=
0.
{\displaystyle d\circ d=0.}
З використанням введених вище позначень можна розглянути комплекс де Рама — коланцюговий комплекс визначений як:
0
→
Ω
0
(
M
)
→
d
Ω
1
(
M
)
→
d
Ω
2
(
M
)
→
d
Ω
3
(
M
)
→
⋯
.
{\displaystyle 0\to \Omega ^{0}(M)\ {\stackrel {d}{\to }}\ \Omega ^{1}(M)\ {\stackrel {d}{\to }}\ \Omega ^{2}(M)\ {\stackrel {d}{\to }}\ \Omega ^{3}(M)\to \cdots .}
З того, що
d
∘
d
=
0
{\displaystyle d\circ d=0}
випливає що
I
m
d
⊂
K
e
r
d
.
{\displaystyle \mathrm {Im} d\subset \mathrm {Ker} d.}
Диференціальна форма
ω
∈
Ω
k
(
M
)
{\displaystyle \omega \in \Omega ^{k}(M)}
називається замкнутою , якщо
d
ω
=
0.
{\displaystyle d\omega =0.}
Простір замкнутих k-форм на многовиді M позначається
Z
k
(
M
)
.
{\displaystyle Z^{k}(M).}
Диференціальна форма
ω
∈
Ω
k
(
M
)
{\displaystyle \omega \in \Omega ^{k}(M)}
називається точною , якщо існує диференціальна форма
ω
¯
∈
Ω
k
−
1
(
M
)
,
{\displaystyle {\bar {\omega }}\in \Omega ^{k-1}(M),}
така, що
ω
=
d
ω
¯
.
{\displaystyle \omega =d{\bar {\omega }}.}
Простір точних k-форм на многовиді M позначається
B
k
(
M
)
.
{\displaystyle B^{k}(M).}
Множини
Z
k
(
M
)
{\displaystyle Z^{k}(M)}
і
B
k
(
M
)
{\displaystyle B^{k}(M)}
є дійсними векторними просторами і до того ж з включення
I
m
d
⊂
K
e
r
d
.
{\displaystyle \mathrm {Im} d\subset \mathrm {Ker} d.}
випливає, що простір точних форм є підпростором простору замкнутих форм.
Тому можна визначити фактор-простір
H
d
R
k
(
M
)
=
Z
k
(
M
)
/
B
k
(
M
)
.
{\displaystyle H_{dR}^{k}(M)\ =\ Z^{k}(M)\,/\,B^{k}(M).}
H
d
R
k
(
M
)
{\displaystyle H_{dR}^{k}(M)}
називається когомологічною групою де Рама порядку k .
Дві замкнуті форми
ω
1
,
ω
2
∈
Z
k
(
M
)
{\displaystyle \omega _{1},\omega _{2}\in Z^{k}(M)}
належать одному класу еквівалентності
[
ω
]
∈
H
d
R
k
(
M
)
{\displaystyle [\omega ]\in H_{dR}^{k}(M)}
тоді й лише тоді , коли їх різниця є точною диференціальною формою:
ω
1
−
ω
2
∈
B
k
(
M
)
.
{\displaystyle \omega _{1}-\omega _{2}\in B^{k}(M).}
Розмірність простору
H
d
R
k
(
M
)
{\displaystyle H_{dR}^{k}(M)}
, якщо вона є скінченною (це справедливо зокрема для когомологічних груп довільного порядку для компактних многовидів) називається k -м числом Бетті.
Нижче подані значення когомологій де Рама для деяких простих і важливих многовидів.
Значення
H
d
R
0
(
M
)
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{0}(M)}
[ ред. | ред. код ]
Для довільного многовиду з n компонентами зв'язності справедливе твердження:
H
d
R
0
(
M
)
≅
R
n
.
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{0}(M)\cong \mathbf {R} ^{n}.}
H
d
R
k
(
R
n
)
≃
{
R
k
=
0
,
0
k
>
0.
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{k}(\mathbb {R} ^{n})\simeq {\begin{cases}\mathbb {R} &k=0,\\0&k>0.\end{cases}}}
Для n -сфери , Sn , а також для її добутку з гіперкубом, можна легко обчислити когомології де Рама. Нехай n > 0, m ? 0 , і I — відкритий інтервал дійсних чисел . Тоді
H
d
R
k
(
S
n
×
I
m
)
≃
{
R
k
=
0
,
n
,
0
k
≠
0
,
n
.
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{k}(S^{n}\times I^{m})\simeq {\begin{cases}\mathbb {R} &k=0,n,\\0&k\neq 0,n.\end{cases}}}
Для n > 0 когомології де Рама для n -тора рівні
H
d
R
k
(
T
n
)
≃
R
(
n
k
)
.
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{k}(T^{n})\simeq \mathbb {R} ^{n \choose k}.}
Проколотий евклідів простір — евклідів простір з видаленим початком координат.
∀
n
∈
N
,
H
d
R
k
(
R
n
∖
{
0
→
}
)
≃
{
R
k
=
0
,
n
−
1
0
k
≠
0
,
n
−
1
≃
H
d
R
k
(
S
n
−
1
)
{\displaystyle {\begin{aligned}\forall n\in \mathbb {N} ,H_{\mathrm {dR} }^{k}(\mathbb {R} ^{n}\setminus \{{\vec {0}}\})&\simeq {\begin{cases}\mathbb {R} &k=0,n-1\\0&k\neq 0,n-1\end{cases}}\\&\simeq H_{\mathrm {dR} }^{k}(S^{n-1})\end{aligned}}}
Для стрічки Мебіуса :
H
d
R
k
(
M
)
≃
H
d
R
k
(
S
1
)
.
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{k}(M)\simeq H_{\mathrm {dR} }^{k}(S^{1}).}
Розглянемо тепер многовид M з гладкою триангуляцією, тобто гомеоморфізмом
h
:
[
K
]
→
M
,
{\displaystyle h:[K]\to M,}
де [K ] — деякий симпліційний комплекс , так що для будь-якого симплекса
s
∈
[
K
]
{\displaystyle s\in [K]}
для замикання симплекса [s ] існує окіл U , що містить [s ] і
h
(
U
)
⊂
M
{\displaystyle h(U)\subset M}
є гладким підмноговидом в M . Тоді M стає сингулярним комплексом і на ньому можна визначити коланцюговий комплекс (див. статтю Сингулярні гомології ):
0
→
C
0
(
M
,
R
)
→
∂
∗
C
1
(
M
,
R
)
→
∂
∗
C
2
(
M
,
R
)
→
∂
∗
C
3
(
M
,
R
)
→
⋯
.
{\displaystyle 0\to C^{0}(M,\mathbb {R} ){\stackrel {\partial ^{*}}{\to }}\ C^{1}(M,\mathbb {R} )\ {\stackrel {\partial ^{*}}{\to }}\ C^{2}(M,\mathbb {R} )\ {\stackrel {\partial ^{*}}{\to }}\ C^{3}(M,\mathbb {R} )\to \cdots .}
Елементами
C
k
(
M
,
R
)
{\displaystyle C^{k}(M,\mathbb {R} )}
є лінійні функціонали на просторі формальних сум сингулярних симплексів розмірності k .
Як і для когомологій де Рама
∂
∗
∘
∂
∗
=
0
,
{\displaystyle \partial ^{*}\circ \partial ^{*}=0,}
а тому можна аналогічно ввести простори
Z
k
(
M
,
R
)
,
B
k
(
M
,
R
)
{\displaystyle Z^{k}(M,\mathbb {R} ),\,B^{k}(M,\mathbb {R} )}
і
H
k
s
(
M
,
R
)
=
Z
k
(
M
,
R
)
/
B
k
(
M
,
R
)
.
{\displaystyle H^{k}{s}(M,\mathbb {R} )\ =\ Z^{k}(M,\mathbb {R} )\,/\,B^{k}(M,\mathbb {R} ).}
Останні простори називаються сингулярними когомологіями. На відміну від когомологій де Рама, визначення яких здійснено за допомогою диференційовної структури на многовиді, визначення сингулярних когомологій — суто топологічне. Попри це ці когомології є ізоморфними.
Ізоморфізм когомологій де Рама і сингулярних когомологій[ ред. | ред. код ]
Нехай маємо многовид M з гладкою триангуляцією і з визначеними як вище когомологіями де Рама і сингулярною. Введемо тепер лінійне відображення
∫
:
H
d
R
k
(
M
)
→
H
k
s
(
M
,
R
)
{\displaystyle \int :H_{dR}^{k}(M)\to H^{k}{s}(M,\mathbb {R} )}
визначене для всіх гомологічних груп одного порядку. Для цього достатньо визначити гомоморфізми
∫
:
Ω
k
(
M
)
→
C
k
(
M
,
R
)
,
{\displaystyle \int :\Omega ^{k}(M)\to C^{k}(M,\mathbb {R} ),}
що задовольняють рівності
∂
∗
∘
∫
=
∫
∘
d
.
{\displaystyle \partial ^{*}\circ \int =\int \circ d.}
Дійсно тоді
∫
(
Z
k
(
M
)
)
⊂
Z
k
(
M
,
R
)
{\displaystyle \int (Z^{k}(M))\subset Z^{k}(M,\mathbb {R} )}
і
∫
(
B
k
(
M
)
)
⊂
B
k
(
M
,
R
)
,
{\displaystyle \int (B^{k}(M))\subset B^{k}(M,\mathbb {R} ),}
тож гомоморфізм
H
d
R
k
(
M
)
→
H
k
s
(
M
,
R
)
{\displaystyle H_{dR}^{k}(M)\to H^{k}{s}(M,\mathbb {R} )}
буде коректно визначений.
Для диференціальної форми
ω
∈
Ω
k
(
M
)
{\displaystyle \omega \in \Omega ^{k}(M)}
значенням
∫
(
ω
)
{\displaystyle \int (\omega )}
має бути лінійний функціонал на множині формальних сум орієнтовних сингулярних симплексів розмірності k . Зважаючи на властивості лінійності цей функціонал можна задати лише на базових орієнтовних сингулярних. З визначення триангуляції многовида кожен такий симплекс <s > є частиною деякого підмноговида в M . На цьому підмноговиді можна визначити звуження
ω
{\displaystyle \omega }
і тоді прийняти:
∫
(
ω
)
<
s
>=
∫
s
ω
.
{\displaystyle \int (\omega )<s>=\int _{s}\omega .}
Рівності
∂
∗
∘
∫
=
∫
∘
d
{\displaystyle \partial ^{*}\circ \int =\int \circ d}
при подібному визначенні є простими наслідками теореми Стокса.
Теорема де Рама стверджує, що відображення
∫
:
H
d
R
k
(
M
)
→
H
k
s
(
M
,
R
)
{\displaystyle \int :H_{dR}^{k}(M)\to H^{k}{s}(M,\mathbb {R} )}
визначене вище є ізоморфізмом між гомологіями де Рама і сингулярними гомологіями для всіх k .
Аналогічно як у випадку гладкого многовида для кожного алгебраїчного многовида
X
{\displaystyle X}
над полем
k
{\displaystyle k}
можна визначити комплекс регулярних диференціальних форм .
Групами когомологій де Рама многовида
X
{\displaystyle X}
называються групи когомологій
H
d
R
p
(
X
/
k
)
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{p}(X/k)}
.
Якщо
X
{\displaystyle X}
є гладким і повним многовидом, а характеристика поля
c
h
a
r
k
=
0
{\displaystyle \mathrm {char} \,k=0}
, то когомології де Рама є когомологіями Вейля.
Якщо многовид
X
{\displaystyle X}
є гладким афінним многовидом, а поле
k
=
C
{\displaystyle k=\mathbb {C} }
, то справедливим є аналог теореми де Рама:
H
d
R
p
(
X
/
k
)
≅
H
p
(
X
a
n
,
C
)
,
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{p}(X/k)\cong H^{p}(X_{an},\;\mathbb {C} ),}
де
X
a
n
{\displaystyle X_{an}}
— комплексний аналітичний многовид, що відповідає многовиду
X
{\displaystyle X}
.
Наприклад якщо
X
{\displaystyle X}
— доповнення до алгебраїчної гіперповерхні в
P
n
(
C
)
{\displaystyle P^{n}(\mathbb {C} )}
, то когомології
H
p
(
X
,
C
)
{\displaystyle H^{p}(X,\;\mathbb {C} )}
можна обрахувати за допомогою раціональних диференціальних форм на
P
n
(
C
)
{\displaystyle P^{n}(\mathbb {C} )}
с полюсами на цій гіперповерхні.
Для будь-якого морфізму
f
:
X
→
S
{\displaystyle f\colon X\to S}
можна визначити так званий відносний комплекс де Рама
∑
p
⩽
0
Γ
(
Ω
X
/
S
p
)
,
{\displaystyle \sum _{p\leqslant 0}\Gamma (\Omega _{X/S}^{p}),}
і відповідні відносні когомології де Рама
H
d
R
p
(
X
/
S
)
{\displaystyle H_{\mathrm {dR} }^{p}(X/S)}
.
У випадку якщо многовид
X
{\displaystyle X}
є спектром кільця
S
p
e
c
A
{\displaystyle \mathrm {Spec} \,A}
, а
S
=
S
p
e
c
B
{\displaystyle S=\mathrm {Spec} \,B}
, то відносний комплекс де Рама рівний
Λ
Ω
A
/
B
1
{\displaystyle \Lambda \Omega _{A/B}^{1}}
.
Когомології
H
d
R
p
(
X
/
S
)
{\displaystyle {\mathcal {H}}_{\mathrm {dR} }^{p}(X/S)}
комплексу пучків
∑
p
⩽
0
f
∗
Ω
X
/
S
p
{\displaystyle \sum _{p\leqslant 0}f_{*}\Omega _{X/S}^{p}}
на
S
{\displaystyle S}
називаються пучками відносних когомологій де Рама . Якщо
f
{\displaystyle f}
— власний морфізм, то ці пучки когерентні на
S
{\displaystyle S}
.
Bredon, Glen E. (1993). Topology and Geometry . Springer-Verlag. ISBN 0-387-97926-3 .
Madsen, I. H.; Tornehave, J (1997). From Calculus to Cohomology: De Rham Cohomology and Characteristic Classes . Cambridge University Press. ISBN 978-0521580595 .
Singer, I. M.; Thorpe, J. A. (1976). Lecture Notes on Elementary Topology and Geometry . ISBN 978-0-387-90202-9 .