Колупаєв Віктор Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Дмитрович Колупаєв
Виктор Дмитриевич Колупаев
Народився19 вересня 1936(1936-09-19)
пос. Нєзамєтний, ЯАРСР
Помер4 червня 2001(2001-06-04) (64 роки)
Томськ, Росія
·серцева недостатність
ПохованняBaktin cemeteryd
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Діяльністьписьменник
Alma materТомський політехнічний університет
Мова творівросійська
Жанрфантастика
ПреміїАеліта (1988)

Ві́ктор Дми́трійович Колупа́єв (нар.19 вересня 1936, сел. Нєзамєтний, ЯАРСР — 4 червня 2001, Томськ) — російський та радянський письменник-фантаст, один з провідних авторів радянської фантастики 1970—1980-х років.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селищі Нєзамєтному (зараз місто Алдан Республіки Саха) у сім'ї робітників.

У 1954 році закінчив середню школу у Красноярську.

Закінчив радіотехнічний факультет Томського політехнічного інституту за спеціальністю " Радіотехніка" у 1961 році, працював у спеціальному конструкторському бюро, на заводі математичних машин "Контур", у НДІ, у лабораторії біоніки Сибірського фізико-технічного інституту (до 1982 року).

У 1966 році у томській газеті "Молодой Ленинец" було опубліковане його перше оповідання «Невдала експедиція». Перша фантастична публікація письменника - оповідання «Квиток до дитинства» - з'явилася у журналі «Вокруг света»у 1969 році, а його перша книга «Случится же с человеком такое!..» - видана у 1972 році. З 1976 року - член Союзу Письменників СРСР. Лауреат премії «Аеліта» 1988 року за збірку «Весна света».

Жив у Томську. На початку перебудови брав участь у русі "зелених".

Помер у Томську від гострої серцевої недостатності. Похований на кладовищі "Бактин"

У 2001 році ім'я В.Д. Колупаєва було присвоєно премії "Малая Урания". Премія присуджується за найкращий твір у гуманістичних традиціях російської фантастики.

Іменем В.Д.Колупаєва названа вулиця в селищі Апрєль у Томську.

Творчість

[ред. | ред. код]

Більшість оповідань Колупаєва можна віднести до рідкісного у радянській фантастиці 1970—1980-х років ліричного фентезі (на заході у схожому стилі писав, наприклад, Рей Бредбері) або "дивної міської прози" з елементами фантастики. Творчість письменника це спроба усвідомлення людиною свого місця у часі й просторі, а герої, ніби персонажі Олександра Гріна, постійно спрямовані на диво, на зустріч із невідомим: герой оповідання «Газетный киоск» (1971) отримує можливість заглянути у власне майбутнє; люди майбутнього з оповідання «Какие смешные деревья» (1977), що відправилися на захопливу космічну екскурсію з дітьми, для того, щоб на власні очі побачити справжню війну далекого минулого. У «Самом большом доме» (1974) дім, який шукає героїня (про нього їй розповіли загиблі батьки-космонавти), виявляється планетою Земля; герой програмного оповідання Колупаєва «Зачем жил человек?» (1970) приречений на невідомість, але однак продовжує натхненно творити; а герой повісті «Защита» (1977) отримує можливість спілкуватися з власною совістю по телефону.

Рідше, і, на думку деяких критиків, з меншим успіхом у творчому доробку Колупаєва зустрічаються традиційніші теми та мотиви жорсткої наукової фантастики. Оповідання «Качели Отшельника» (1972) і «Фирменный поезд „Фомич“» (1979) присвячені загадкам та парадоксам простору-часу (у останньому оповіданні це описано у формі філософсько-повчальної притчі). Розпочате, як типова хроніка інопланетного вторгнення, оповідання «Толстяк» над миром" (1980) перетворюється на сюжетно-оригінальну притчу про планету: після кожної нової спроби нападників відкидає все далі і далі у минуле.

В останні роки життя Колупаєв працював над трилогією «Безвременье. Времена. Вечность». У 2001 окремим виданням вийшов перший роман трилогії - «Безвременье», написаний разом з Ю. І. Марушкіним. Друга книга трилогії — роман-пародія «Сократ Сибирских Афин» — опублікована у 2001 році у красноярському журналі «День и ночь».

Цікавлячись філософськими проблемами простору й часу, Колупаєв з 1970-х років працював над працею «Пространство и Время. (Физический аспект)», коротке його видання було надруковане малим тиражем у 1994 році у Томську під назвою «Пространство и время для фантаста».

Твори Колупаєва перекладені англійською, болгарською, угорською, грузинською, китайською, корейською, монгольською, німецькою. польською, сербсько-хорватською, словацьку, французькою, чеською, шведською, японською мовами.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Случится же с человеком такое!.. — М.: МГ, 1972. 272 с, 100 тыс. экз. (БСФ)
  • Качели Отшельника: Повесть, рассказы. — М.: МГ, 1974. 192 с, 100 тыс. экз. (БСФ)
  • Билет в детство: Ф рассказы. — Новосибирск: Западно-Сибирское книжное издательство, 1977. 192 с, 30 тыс. экз.
  • Фирменный поезд «Фомич»: Повесть. — М.: МГ, 1979. 272 с, 100 тыс. экз. (БСФ)
  • Зачем жил человек? — Новосибирск: Западно-Сибирское книжное издательство, 1982. 208 с, 30 тыс. экз.
  • Поющий лес: Фантастика. — Новосибирск: Западно-Сибирское книжное издательство, 1984. 320 с, 30 тыс. экз.
  • Седьмая модель. — М.: МГ, 1985. 256 с, 100 тыс. экз. (БСФ)
  • Весна Света. — Томск: Томское книжное издательство, 1986. 480 с, 80 тыс. экз.
  • Волевое усилие: Повести. — Томск: Томское книжное издательство, 1991. 400 с, 30 тыс. экз. ISBN 5-7515-0175-6
  • Качели Отшельника. — М.: АСТ; Ермак, 2003. 860 с, 5 тыс. экз. ISBN 5-17-019613-X, ISBN 5-9577-0271-4
  • Пространство и время для фантаста. — Томск, 1994. 500 экз.

Романи

[ред. | ред. код]
  • Безвременье (2000)
  • Сократ Сибирских Афин (2001)

Оповідання та повісті[1]

[ред. | ред. код]
  • Билет в детство (1969).
  • Зачем жил человек? (1970).
  • Ма-а-а-ма! (1970).
  • Вдохновение (1971).
  • Газетный киоск (1971).
  • Весна света (1972).
  • Девочка (1972).
  • Жемчужина (1972).
  • Качели Отшельника (1972).
  • На асфальте города… (1972).
  • Настройщик роялей (1972)
  • Поющий лес (1972).
  • Сентябрь (1972), згодом, як новела, оповідання увійшло в розповідь „Жизнь как год" (1982).
  • Случится же с человеком такое!.. (1972).
  • Разноцветное счастье (1973).
  • Город мой (1974).
  • Звёзды (1974).
  • На дворе двадцатый век (1974).
  • Оборотная сторона (1974).
  • Самый большой дом (1974)
  • Две летящие стрелы (1975).
  • Какие смешные деревья (1975).
  • Любовь к земле (1975).
  • Печатающий механизм (1975).
  • Спешу на свидание (1975).
  • Улыбка (1975).
  • Защита (1977).
  • Лагерный сад (1977), згодом, як новела „Июль", оповідання увійшло в розповідь „Жизнь как год"(1982).
  • Май (1977), згодом, як новела, оповідання увійшло в розповідь „Жизнь как год" (1982).
  • Фирменный поезд «Фомич» (1979).
  • Исключение (1980).
  • Стригуны (1980).
  • «Толстяк» над миром (1980).
  • Жизнь как год (1982).
  • Капитан «Громовержца» (1982).
  • Молчание (1982).
  • Седьмая модель (1982).
  • Фильм на экране одного кинотеатра (1982).
  • Два взгляда (1983).
  • Обычный день(1984)
  • Июнь (1985), згодом, як новела, оповідання увійшло в розповідь „Жизнь как год" (1982).
  • Жилплощадь для фантаста (1991).
  • Волевое усилие (1991).
  • Дзяпики (1991).

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Угаров Г. Звезда Долбора / Пер. з якут. В. Колупаева

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вказаний рік першої публікації

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Колупаєв_Віктор_Дмитрович