Коновал Сергій Сергійович
| Сергій Коновал Сергій Сергійович Коновал | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Лейтенант | |||||
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 29 травня 1992 Тернопіль, Україна | ||||
| Смерть | 6 квітня 2024 (31 рік) Донецька область, Україна | ||||
| Поховання | Микулинецький цвинтар | ||||
| Національність | українець | ||||
| Alma Mater | Тернопільська загальноосвітня школа № 19 і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського | ||||
| Псевдо | «Норд»[1] | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |  Україна | ||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||
| Формування | |||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
 Коновал Сергій Сергійович у Вікісховищі | |||||
Сергій Сергійович Коновал (позивний «Норд»; 29 травня 1992, Тернопіль — 6 квітня 2024, біля м. Часів Яр, Донецька область) — український громадський активіст, пластун, парамедик, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2024, посмертно). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023), почесний громадянин Тернополя (2024, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно).
Сергій Коновал народився 29 травня 1992 року в Тернополі.
Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 19. Закінчив Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (за спеціальністю — стоматолог).
Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник Революції гідності. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» ДУК «Правий сектор», згодом — командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор». Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку.
Засновник проєкту «Дім ветерана» в Тернополі. Працював у Тернопільському обласному молодіжному методичному центрі. Співорганізатор національно-патріотичних заходів. 2018 року став учасником благодійного велопробігу 20 штатами США на підтримку України.
Під час повномасштабного російського вторгнення служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Хаммера 67 ОМБр. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку. Загинув 6 квітня 2024 року разом із побратимом Тарасом Петришиним біля м. Часів Яр на Донеччині.
Прощання із Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві[2][3].
Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя[4].
У січні 2024 року одружився з волонтеркою Ольгою Данченко[5].
Був оператором і співпродюсером фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Знімав кліп про Тернопіль на пісню місцевого гурту «Кожен з нас».
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6];
- орден «За мужність» III ступеня (14 березня 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[7];
- почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно)[8];
- почесний громадянин міста Тернополя (19 квітня 2024, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[9];
- орден «Лицарський хрест добровольця» (14 жовтня 2019);
- медаль «Доброволець АТО»;
- відзнака «Боєць, ветеран ДУК «Правий сектор»;
- Залізний Пластовий Хрест (2024, посмертно)[4].
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня" (29.04.2022).
10 квітня 2024 року вшанований хвилиною мовчання в Сенаті штату Міссурі[10].
У травні 2024 року в Тернополі проведено вишкіл, який присвятили Сергію Коновалу і Тарасові Петришину[11].
- ↑ "Був рушійною силою". На фронті загинув легендарний командир роти 67-ої ОМБр Сергій Коновал. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ Ірина Моргун, Анна Сергієць (9 квітня 2024). У Києві прощаються з Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним з Тернопільщини. Суспільне Новини.
- ↑ У Києві попрощалися із воїнами 67 ОМБр Сергієм Коновалом (Норд) та Тарасом Петришиним (Химера), які загинули в бою проти окупантів. Відео+Фоторепортаж. Цензор.НЕТ. 9 квітня 2024.
- ↑ а б Богдан Боденчук, Тетяна Панченко (10 квітня 2024). Похорон «Норда» і «Химери»: в Тернополі попрощалися з двома бійцями. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Ірина Моргун, Дана Савицька (11 січня 2024). Їх познайомила війна: в Тернополі одружилися військовий і волонтерка. Суспільне Новини.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 555/2024 «Про присвоєння С.Коновалу звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 20 уродженцям Тернопільщини присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно). tor.gov.ua. Процитовано 27 червня 2024.
- ↑ Посмертно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» отримали ще шестеро захисників. Тернопільська міська рада. 19 квітня 2024.
- ↑ Ірина Терлюк (10 квітня 2024). Загиблого бійця з Тернопільщини хвилиною мовчання вшанували у Сенаті штату Міссурі. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Богдан Боденчук, Максим Скасків (18 травня 2024). У Тернополі провели вишкіл, присвячений пам'яті «Норда» і «Химери». Суспільне Тернопіль.
- Ірина Терлюк, Дана Савицька (7 квітня 2024). «Смерть кожного воїна — трагедія, але смерть Норда — це втрата майбутнього України». Загинув тернополянин Сергій Коновал. Суспільне Новини.
- Дана Савицька (7 квітня 2024). «В один день донька залишилася без тата і хресного». На війні загинув тернополянин Тарас Петришин із позивним «Химера». Суспільне Новини.
- Дар'я Дурова (7 квітня 2024). Захищали Україну з 2014 року: під Часовим Яром загинули бійці 67 ОМБр ДУК «Правий сектор» Сергій Коновал і Тарас Петришин. Oboz.ua.
- «Надіюся, що український народ все більше консолідуватиметься, щоб перемогти», — доброволець Сергій Коновал. За Збручем. 22 жовтня 2019.
- Богдан Боденчук, Тарас Бурак (18 серпня 2022). «Війна мене зробила сильнішим»: історія добровольця з Тернополя, який з 2014 року захищає Україну. Суспільне Новини.
- Ірина Моргун, Тарас Бурак (28 серпня 2023). За фахом — стоматолог, за покликанням — боєць: історія захисника Сергія Коновала. Суспільне Новини.
- Тата Когут (22 серпня 2023). Бійця з Тернополя нагородили орденом «За мужність» (Фото, відео). 0352.ua.
- Ірина Герман (7 квітня 2024). «Про такого командира можна було лише мріяти»: на фронті загинув відомий молодий патріот з Тернополя (Фото). 0352.ua.
- Сергій Коновал: про зміну тактики росіян, «м'ясні штурми» і нестандартні рішення ЗСУ на YouTube // Бутусов Плюс. — 2023. — 19 вересня.
- Сім'ям потрібна підтримка! Дім ветеранів працює у Тернополі. Сергій Коновал на YouTube // 5 канал. — 2023. — 24 серпня.
- Воює за Україну 8 років: історія бійця з Тернопільщини на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 22 липня.
- Доброволець і волонтер Сергій Коновал створює у Тернополі «Дім ветерана». Ранок на Суспільному на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2021. — 18 жовтня.
- Сергій Коновал і Михайло Ухман знімають фільм про чотирьох загиблих кіборгів з Тернопільщини на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2020. — 20 січня.
 |
|---|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 29 травня
- Народились 1992
- Уродженці Тернополя
- Померли 6 квітня
- Померли 2024
- Померли в Донецькій області
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Випускники Тернопільської школи № 19
- Випускники Тернопільського національного медичного університету
- Військовослужбовці 67-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Почесні громадяни Тернополя
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські громадські діячі
- Учасники Революції гідності
- Пластуни