Перейти до вмісту

Корабльов Андрій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Корабльов Андрій Віталійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження25 лютого 1972(1972-02-25)
Українськ
Смерть23 серпня 2014(2014-08-23) (42 роки)
Сєвєродонецьк
ПохованняВінницький район
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСТериторіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Віта́лійович Корабльо́в (25 лютого 1972(19720225) — 23 серпня 2014) — доброволець батальйону територіальної оборони «Айдар», учасник російсько-української війни.

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1972 року в місті Українськ (Донецька область).

У часі війни — стрілець-помічник гранатометника, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

23 серпня 2014[1][2][3] року загинув в бою з російською ДРГ у лісі під містом Сєвєродонецьк. Повідомлялося, що російські диверсанти займались підготовкою теракту в Харкові. Диверсантам було запропоновано здатись, але вони відкрили вогонь. Тоді загинуло ще 6 вояків Айдару: Василь Андріюк, Володимир Бойко, Євген Гаркавенко, Оганес Петросян, Андрій Писаренок і Володимир Черноволов.[4]

Без Андрія лишились сестра та донька.

Похований у Вороновиці, Вінницький район.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Нагороджений відзнакою Всеукраїнської громадської організації "Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» "Орденом «За вірність присязі».
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 5
  • Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
  • Нагороджений відзнакою ВГО «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „ЗВИТЯГА“» "Орденом «За вірність присязі»
  • у Вороновиці проводиться турнір з футболу пам'яті Андрія Корабльова.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Міністерство оборони України - У Залі пам’яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв. www.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
  2. «Повік невгасимою буде всенародна шана мужності та героїзму українських воїнів». В Міноборони вшанували загиблих Українських героїв. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
  3. Подвиг Героїв ніколи не буде забутий! В оборонному відомстві вшанували Українських захисників. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
  4. Валерій Снегірьов, Олег Мартиненко, Сергій Мовчан, Окупація та звільнення Сєвєродонецька [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // УГСПЛ, 2017
  5. У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв
  6. У Вороновиці пройшов турнір пам'яті Андрія Корабльова

Джерела

[ред. | ред. код]