Корисні копалини Північної Кореї

Корисні копалини КНДР.

Основна характеристика

Надра КНДР багаті на вугілля, руди чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, а також неметалічну сировину (табл.).

Таблиця. — Основні корисні копалини КНДР станом на 1998—1999 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Боксити, млн т		40
Барит, тис. т	1000	1000	97 (BaSO4)	0,3
Вольфрам, тис. т	20	110	1,8 (WO3)	0,8
Залізні руди, млн т	1000	3300	39 (Fe)	0,6
Золото, т	60	130	1,2–3,5 г/т	0,1
Марганцеві руди, млн т	3	3	21 (Mn)	0,1
Мідь, тис. т	400	2200		0,1
Плавиковий шпат, млн т	1	1,5	65 (CaF2)	0,5
Свинець, тис. т	810	5615	2,8(Pb)	0,7
Срібло, т	300	900	250 г/т	0,1
Пентоксид танталу, т	15	30	0,01 (Та2О5)	19,54
Вугілля, млн т	2500	6700 (12000)
Апатити, млн т	12	12	13,6 (Р2О5)	0,24
Цинк, тис. т	850	11650	11 (Zn)	0,3

Окремі види корисних копалин

Вугілля. Країна має великі родовища вугілля, загальні запаси яких на 2001 р оцінені у 12 000 млн т, але запаси металургійних сортів вугілля обмежені. Основні періоди вугленакопичення на території КНДР — пізній карбон — початок пермі, пізній тріас — рання юра, палеоген і неоген. Головні вугільні басейни: Північний (родовища Кечхон, Йондон, Токчхон і ін.), Південний (родовища Хінньйон, Кандон, Садон і ін.), Ковонський (родовища Ковон і Унгок). У відкладах верхнього палеозою зосереджені основні запаси вугілля в країні (6 промислових вугільних пластів з потужністю кожного до 5-8 м). Верхньотріасове-нижньоюрське вугілля поширене значно менше і його промислове значення невелике, хоч в окремих випадках потужності пластів досягають 20 м. Вугілля в основному порошкувате і дрібногрудкові антрацити. Питома нижча теплота згоряння 22,1-32,8 МДж/кг, зольність 8,0-25,9 %, вміст летких 3,5-9,15 %. Близько 25 % запасів складає палеоген-неогенове буре вугілля, родовища якого в основному зосереджені на півночі країни (Аоджі, Когонвон, Хамьон, Онсон, Кунсім і ін.). Питома нижча теплота згоряння 14,7-25,2 МДж/кг, зольність 3,5-33,7 %, вміст летких речовин 43,6-52,4 %. Великі родовища бурого вугілля розташовані в районах Анджу (провінція Пхьонан-Намдо) і Йонхин (провінція Хамгьон-Намдо). Прогнозні ресурси вугілля головним чином зосереджені на глибині понад 600–700 м.

Залізо. У КНДР відомо понад 90 родовищ та рудопроявів залізних руд, половина яких має промислові запаси. Основні родовища: Мусан, Іллюль, Івон, Хасон, Черен і Інньйон. Вміст Fe у рудах від 30-42 до 55-70 %. Шкідливі домішки відсутні. Рудні тіла представлені залізистими кварцитами, гематитовими пластами, а також гематитовими і сидерит-гематитовими жилами. Потужності рудних тіл 1-6 м, протяжність до 8 м. Найбільше родовище Мусан розташоване на північному сході країни. Залізисті (магнетитові) кварцити родовища містять Fe 25-60 %, середній вміст 38-39 %. У руді є 0,08-0,30 % Mn i до 0,03 % Ti. Друге за запасами — родовище Іллюль (провінція Хванхе-Намдо); середній вміст Fe у рудах 54 %.

Марганець. Відомий ряд невеликих родовищ марганцевих руд гідротермального, осадового і залишкового типів. Одне з найбільших — родовище Чхорвон (провінція Канвондо). Родовище складене глинисто-серицитовими сланцями, доломітом, вапняками і кварцитами. Рудні тіла потужністю 5-60 см залягають у доломітах. Рудні мінерали — піролюзит і манганодоломіт.

Вольфрам і молібден. Найбільше родовище вольфрамових руд — Манньйон, менші — Кьонсу і Чончхан. На родовищі Манньйон кварц-вольфрамітові жили з гніздово-вкрапленим характером зруденіння простежуються в зоні довжиною до 4 км і за падінням на 570 м. Середня потужність жил 1 м. Вміст WO₃ 0,7-1,0 %. Родовища молібденових руд — Кимган і Пусон. На вольфрам-молібденовому родовищі Кимган у гранітах присутні кварцові жили, а також ділянки ґрейзенізованих гранітів з вкрапленістю вольфраміту і молібденіту. На молібденовому родовищі Пусон молібденіт приурочений до численних кварцових жил.

Золото. Найбільші золоторудні родовища КНДР — Хольдон, Суан (провінція Хванхе-Пукто), Сонхин (провінція Пхьонан-Намдо), Теюдон, Унсан, Сінньйон (пров. Пхьонан-Пукто). Основні з них — Хольдон і Суан скарнові мідно-золотоносні. Рудні тіла з вкрапленим зруденінням мають пластову, лінзову та трубоподібну форму; простежуються за простяганням на 30-1200 м і за падінням 20-150 м. Потужність їх 0,5-30 м.

Мідь. Основні родовища мідних руд зосереджені на півночі країни. Найбільші родовища Хвапхьон, Капсан, Саннон. На родовищі Хвапхьон скарнові рудні тіла довжиною 10,5-150 м і середньою потужністю 1,5 м мають складну стовпо-, лінзо- і жилоподібну форму. На родовищі Капсан вкраплене зруденіння приурочене до горизонту доломітів. Рудні тіла довжиною 100–200 м, потужністю 1–10 м. Пластові та прожилково-вкраплені руди родовища Саннон приурочені до прошарків турмалінових і кварц-біотитових сланців, поблизу контактів з докембрійськими гранітами. Рудні мінерали — халькопірит, арсенопірит і піротин. Вміст С в рудах 0,4-1,6 %.

Кобальтові руди зустрічаються в комплексних мідно-кобальтових родовищах (Саннон) та невеликих самостійних родовищах (Хверьон). На родовищі Хверьон кварц-кальцит-амфіболові жили містять кобальтвмісні мінерали: арсенопірит, льолінгіт, іноді халькопірит. У зоні окиснення присутній еритрин. Потужність жил 10-90 см, протяжність до 700 м.

Нікель. Відомі невеликі магматичні (Самхе, Пуюндон і ін.) та гідротермальні (Токсан та ін.) родовища нікелевих руд. Родовище Самхе (Хамгьон-Пукто) приурочене до габро-перидотитового масиву юрської доби. Зруденіння (вкраплення, прожилки, гнізда) пов'язане з невеликими шлірами норитів-піроксенітів. Основні рудні мінерали — піротин і халькопірит, рідше пірит. Руди містять також Cu і Co. Співвідношення Ni:Cu=(2-2,5):1. Родовище Токсан (Хамгьон-Намдо) приурочене до дайок габро-діабазів. Мінерали — піротин і інші сульфіди утворюють вкрапленість і гнізда.

Поліметали. Понад 20 родовищ свинцево-цинкових руд сконцентровано на північному сході, півночі та центрі країни. Найбільші запаси зосереджені в родовищах Комдок і Ноундон провінції Хамгьон-Намдо. Зона зруденіння на Комдок простежується в субширотному напрямі на 9 км. Рудоносні нижньопротерозойські кварцово-слюдяні сланці і кварцити. Рудні тіла (жили, лінзи) мають складні контури. Рудні мінерали в основному сульфіди. Співвідношення Pb:Zn коливається від 2:1 до 1:5. Попутні компоненти: Ag, Sb, Cd, Bi, Ge, Ga, Au, Cu, Sn.

Магнезит. У КНДР є значні запаси магнезиту (родовища Намге, Іон'ян і Техваяндон). Родов. Намге (пров. Янгандо) має 3 жило- і лінзоподібні тіла; вмісні породи — нижньопротерозойські доломіти. Довжина рудних тіл до 200 м, потужність 50 м. На родовищі Іон'ян (пров. Хамгьон-Намдо) рудні тіла — жили протяжністю до 2,5 км при потужності 10 м. Вмісні породи — мармуризовані вапняки і доломіти. На родовищі Техваяндон (на південний схід від Намге) лінзо- і жилоподібні тіла магнезиту і талькового каменя приурочені до зони порушення в нижньопротерозойських вапняках і доломіті. Протяжність тіл до 2 км при максимальній потужності 400–500 м.

Флюорит. Серед численних родовищ флюориту основні Чхонсоктурі (провінція Хванхе-Намдо) і Чунхва-Сандон (провінція Пхьонан-Намдо). На Чхонсоктурі рудні тіла потужністю 1-3 м залягають серед верхньопротерозойських глинистих сланців з прошарками вапняків.

Серед інших видів неметалічних корисних копалин найзначніші родовища: піриту (Мандок, Пудон та Ільгон), фосфатної сировини (апатиту) Сінпхун і Йон'ю, графіту (Обок і Тонбан), тальку (Тебо, Івон та інші), бариту (Чхандо), слюди (мусковіту і флогопіту), азбесту, каоліну, алітових сланців, діатомітів і різноманітних буд. матеріалів (вапняки, цементна сировина, цегельні і вогнетривкі глини, кварцові піски, кварцити). Великі кар'єри по видобутку вапняку розташовані поблизу мм. Чхонджін, Пхеньян, Понсан і Хеджу, кварцових пісків — мм. Хамхин, Пхеньян, Хеджу.

Див. також

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Кореї
• Гірнича промисловість КНДР
• Геологія КНДР
• Гідрогеологія КНДР
• Сейсмічність КНДР

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.