Корисні копалини Бразилії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Бразилії.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

За запасами залізних, берилієвих і ніобієвих руд, гірського кришталю, бітумінозних сланців, бокситів, руд рідкісноземельних елементів Бразилія займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн світу. Є запаси нафти, природного газу, вугілля, руд урану, нікелю, олова, вольфраму, міді, свинцю, цинку, літію, танталу, фосфатів, бариту та ін.:

Основні корисні копалини Бразилії станом на 1998—1999 рр.

[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах,  %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Метали платинової групи, т

17

 

1,7 г/т

 

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

11

4

 

 

0,9

0,9

Боксити, млн т

4000

6150

51 (Al2O3)

14,6

Барит, тис. т

1000

1500

25 — 80 (BaSO4)

0,3

Берилій, тис. т

41

380

0,3 (ВеО)

18

Вольфрам, тис. т

20

20

0,5 (WO3)

0,8

Залізні руди, млн т

11000

17000

58 (Fe)

6,4

Золото, т

560

3760

2,6 — 5 г/т

1,1

Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О)

50

160

15 (К2О)

0,7

Кобальт, тис. т

4

15

0,05 (Со)

0,1

Марганцеві руди, млн т

180

350

41 (Mn)

5

Мідь, тис. т

16670

18120

0,9(Cu)

2,5

Молібден, тис. т

45

60

0,01

0,5

Нафта, млн т

660

 

 

0,5

Нікель, тис. т

845

3200

1,71 (Ni)

1,7

Пентоксид ніобію, тис. т

3300

3600

2,5

34,8

Олово, тис. т

1500

2000

0,2

 

Плавиковий шпат, млн т

6

8

55 (CaF2)

3,2

Природний горючий газ, млрд м³

230

 

 

0,2

Свинець, тис. т

1990

2900

6,1 (Pb)

1,6

Срібло, т

2800

7440

100 г/т

0,5

Тантал, т

900

1400

0,02

1,17

Вугілля, млн т

10365

31050

 

 

Апатити, млн т

31,7

35,5

9,6 (Р2О5)

0,63

Фосфорити, млн т

40

72

16 (Р2О5)

0,79

Хромові руди, млн т

19,9

 

31,3 (Cr2O3)

0,44

Цинк, тис. т

2552

8442

8 (Zn)

0,9

Уран, тис. т

162

262

0,13

6,4

 

Окремі види корисних копалин

[ред. | ред. код]

Нафта і газ. Бразилія на 2001 р. має в своєму розпорядженні (2001) порівняно невеликі доведені запаси нафти (1.1 млрд т) і природного газу (230 млрд м³). Відкрито бл. 150 родов. Найбільші — Дон-Жуан, Агуа-Ґранді, Аракас, Кармополіс, Сірізінью, Намораду та ін. В Амазонії відкритий великий осадовий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти і газу.

На шельфі Бразилії є три основних НГБ: Кампус, Сантус і Ешпириту-Санту. Менш перспективні басейни Сержипі-Алагоас, Потігуар і Сеара. Найбільшим за запасами вуглеводневої сировини НГБ Бразилії вважається океанічний басейн Кампус площею близько 100 тис. км². Доведені запаси природного газу в НГБ Кампус оцінені в 105 млрд м³. Тут зосереджені основні доведені запаси нафти країни. У кожному з семи глибоководних нафтових родовищ міститься до 100 млн т нафти і конденсату. Запаси НГБ на кінець 1999 р. оцінювалися в 1.5 млрд т нафти. У басейні Кампус розташовані 4 гігантських газонафтових родовища (в дужках доведені запаси, млн т н. е.): Албакора (близько 270), Марлін (270), Барракуда (110) і Марлін-Сул і гігантське нафтове родовище Ронкадор (356). Основні пастки пов'язані з турбідітними пісками шельфового генезису, що залягають як в нижній, так і у верхній частинах сучасного материкового схилу, або з периферійними турбідітами відкритого моря, транспортованими через протоки в нижню частину материкового схилу. Є близька схожість НГБ по обидві сторони Атлантики, особливо південних частин НГБ Кампус і Кванза-Камерунського.

Всі НГБ східної Бразилії формувалися на дивергентних пасивних континентальних околицях, тектонічний розвиток яких ускладнений процесами рифтогенезу. Пастки нафти і газу, як правило, стратиграфічного типу і частіше за все приурочені до підведених горстових блоків. У зоні сучасного глибокого і надглибокого шельфу розвинені явища сольового діапіризму.

У 2003 р компанія «Петробраз» зробила найбільше газове відкриття в країні. Запаси нового родовища оцінюються в 70 млрд куб.м, що на 30 % збільшує загальний обсяг запасів газу в Бразилії. Родовище знаходиться на шельфі провінції Паулу, на відстані 137 км від берега на глибині моря 485 м. Потенціал видобутку свердловини-піонерки — 3 млн м³ газу на добу. На 2002 р загальний обсяг запасів природного газу в Бразилії оцінюється в 231 млрд м³ [Economist. 2003. V.70].

Бітумінозні сланці Б. приурочені до пермської формації Іраті, представленої аргілітовою і вапняковою фаціями з інтрузіями базальту і діабазу. Родов. Сан-Матеус-ду-Сул, Сан-Габріел і Дон-Педріту.

Вугілля. Запаси кам'яного вугілля в Бразилії невеликі — 2 млрд т. (25 % коксівне вугілля).

Залізо. Запаси залізних руд країни в кінці XX ст. складають бл. 26 % запасів розвинутих країн Заходу. Основна частина руд пов'язана з докембрійськими ітабіритами Бразильської платформи. Головні промислові поклади (понад. 25 млрд т) зосереджені в залізорудному бас. Мінайс-Жерайс, в межах так званого «Залізорудного чотирикутника».

Хром. Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Бразилії становить 33 роки.

Уран. Бразилія у 2000 р займала 5-е місце за розвіданими запасами урану (262 тис.т, частка у світі 7,8 %). Осн. родов. руд урану зосереджені в горах Серра-ді-Жакобіна, разом з золотоносними конґломератами (родов. Жакобіна).

Олово та супутні метали. За розвіданими запасами олова в кінці XX ст. Бразилія займає 1-е місце в Америці і 2-е у світі (після Китаю). За загальними запасами олова Бразилія займає 1-е місце у світі. За ресурсами олова Бразилія займає 1-е місце серед країн світу — 12.6 % світових ресурсів (6 млн т). Бл. 40 % сумарних підтверджених запасів укладено в розсипних родовищах, що знаходяться в 15 оловорудних районах країни. Переважають алювіальні розсипи.

В оловоносному районі Мапуера (штат Амазонас) розташований рудний вузол Пітінга. Рудні жили і штокверки локалізовані в альбітизованих гранітах. Руди комплексні, до їх складу входять каситерит, колумбіт, танталіт, пірит, кріоліт, флюорит. Запаси руд корінного олова — 1.19 млн т; сер. вміст металу в рудах тут становить 0.141 %. Руди містять також 6 млн т кріоліту, 4 млн т циркону (середній вміст 1.5 %), промислові концентрації колумбіт-танталіту (сер. вміст пентоксиду Ni 0.223 %, пентоксиду Ta — 0.028 %), флюориту, а також ітрію, в основному в складі ксенотиму. Основні запаси к.к. зосереджені в корах вивітрювання і розсипах, що виникли за їх рахунок і займають площу близько 250 км². Головними з них є алювіальні розсипи річок Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада. Рудні піски залягають на глибині близько 6 м. Запаси руди в розсипах становлять 195 млн т, олова — 343 тис. т при середньому вмісті каситериту 2.0 кг/куб.м, пентоксиду ніобію — 435 тис. т при сер. вмісті Nb2O5 4.3 %, пентоксиду танталу — 55 тис. т при сер. вмісті Ta2O5 0.3 %, діоксиду цирконію — 1.7 млн т. У результаті ГРР, приріст запасів пентоксиду ніобію до 2000 р. становив 30 млн т руди при сер. вмісті 4.1 % (1.2 млнт Nb2O5).

Марганець. Основою марганцеворудної бази країни є родовища Урукум (шт. Мату-Гросу-ду-Сул, регіон Корумба) з підтвердженими запасами 15.8 млн т, Азул і Бурітірама (шт. Пара, район хр. Каражас) — 10 млн т, Серра-ду-Навіу (федеральна територія Амапа) — 5.8 млн т, Мігель-Конгу в районі «Залізорудного Чотирикутника» і інші родовища в штаті Мінас-Жерайс, а також ряд дрібніших об'єктів в докембрійських метаморфічних товщах. Найбільші родовища марганцевих руд пов'язані з породами фундаменту. Лінзи марганцевмісних спесартитових порід (гондиту, карбонатного родоніту) мають потужність 10-30 м і довж. 200—1000 м.

Боксити. За запасами бокситів Б. займає 1-е місце в Лат. Америці (2000 р) і 2-е місце у світі (після Ґвінеї). Пром. поклади бокситів пов'язані з латеритною корою вивітрювання. Осн. ресурси зосереджені в басейні річки Амазонка в штаті Пара (родовища Тромбетас, Парагомінас та інші).

Латеритні родовища гібситових бокситів розташовуються в штатах Пара (муніципалітети Ориксіміна, Парагомінас, Фаро, Домінго-ді-Капім і Альмайрім) і Мінас-Жерайс (в основному муніципалітети Посус-ді-Калдас, Прето і Катагуазес). Родовища Порту-Тромбетас (загальні запаси 1700 млн т, підтверджені — 800 млн т) і Парагомінас (загальні запаси 2400 млн т, підтверджені — 1600 млн т) належать до гігантських. Родовища як правило розташовані близько від земної поверхні і відпрацьовуються відкритим способом. За темпів видобутку, близьких до сучасних, Бразилія забезпечена підтвердженими запасами на 340 років.

Вольфрам. Руди вольфраму, представлені шеєлітовими скарнами — родовища Брежу, Кішаба, Мальяда в межах області Борборема.

Нікель. Родов. нікелевих руд в осн. силікатного типу представлені гарнієритовими рудами. Рудні тіла залягають на невеликій глибині, бл. 75 % запасів знаходиться в шт. Гояс (родов. Нікеландія та ін.). У Б. є дек. міднорудних родов., найбільше з яких — Караїба (шт. Баія). У Б. нараховується понад 100 невеликих поліметалічних гідротермальних родов., розвідані багаті олов'яні розсипи.

Рідкісні елементи (берилій, ніобій, тантал, цирконій та ін.) в Б. зустрічаються переважно в комплексних пегматитових рудах, приурочених до фундаменту.

Золото і платиноїди. Запаси золота виявлені у другій половині XX ст. в бас. р. Амазонки. Прогнозні ресурси МГП Бразилії незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).

Берилій. В Бразилії зосереджено бл. 35 % світових прогнозних ресурсів берилію (бл. 700 тис.т), що обумовлює її провідне (разом з Росією) місце у світі.

Ніобій. Бразилія займає серед країн світу 1-е місце за прогнозними ресурсами ніобію. Основні родовища пентоксиду ніобію в країні — Араша, Тапіра. Родовища знаходяться в основному у відомих гірничорудних районах штатів Мінас-Жерайс і Гояс. Руди локалізовані в латеритних корах вивітрювання карбонатитів і не вимагають інтенсивного дроблення. Потужності рудоносних кір досягають 200 м, покривів — від 0.5 м до 40 м. Середній вміст Nb2O5 в рудах — 2.5 %. Розробка ведеться відкритим способом.

Фосфорні руди. Важливе значення в Б. мають ресурси фосфатних руд, які включають три гол. пром. типи: апатитові (родов. Жакупіранга), повторні апатитові (родов. Араша, Тапіра, Каталан) та фосфоритові осадові родов. в серії Бамбуї. Особливо перспективні фосфоритові родов. — Патус-ді-Мінас (запаси 300 млн т).

Дорогоцінні і виробні камені. У Б. знаходяться найбільші у світі родов. дорогоцінних і виробних каменів: гірського кришталю, ювелірного берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату; відомі також пром. родов. смарагду, алмазу, благородного опалу та ін. Ювелірні берил, топаз і турмалін зустрічаються в гранітних пегматитах, поширених в штатах Мінас-Жерайс (алмазоносний район Діамантина), Баія.

Індустріальні і будівельні корисні копалини. Осн. родов. високосортної листової слюди — мусковіту пов'язані з виходами архейського фундаменту і утворюють Бразильський слюдоносний район. У Б. є також родов. бариту (Ілья-Ґранді, Мігел-Калмон), калійної солі (Контігулеба), кам'яної солі (Масейо), флюориту (Салгадінью, Катунда), магнезиту (Ігуату), графіту (Ітапасеріка, Сан-Фіделіс), азбесту (Іпанема), бентоніту (Лапсіс, Браво).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]