Користувач:Zvr/Socimi Eurotram
| Відсутній елемент Вікіданих |
Socimi Eurotram (пізніше продавався як Bombardier Flexity Outlook (E)) — трамвай, розроблений для Compagnie de Transports Strasbourgeois[en] (CTS). Спочатку виробляв Socimi[en], після того як компанія збанкрутувала, Eurotram спочатку виробляв транспортний підрозділ ABB, потім Adtranz і, нарешті, Bombardier Transportation, яка продавала трамвай як частину своєї серії Flexity Outlook.
Eurotram використовуються в трамвайних мережах Страсбургу, Мілану і метро Порту.
Легкорейкові транспортні засоби Eurotram були спочатку розроблені для Compagnie des Transports Strasbourgeois[en] (CTS) спеціально для використання на Страсбурзькому трамваї; вимоги до проектування включали 100% низьку підлогу, кондиціонування повітря та вище, ніж зазвичай, співвідношення потужності до ваги для 8% ухилу в тунелі під головним вокзалом Страсбурга. Зовнішній вигляд стилізував бельгійський дизайнер Філіп Неерман. [1]
Тендери на виробництво трамваю призвели до укладення контрактів з ABB Group і Socimi (Мілан, Італія); згодом Socimi збанкрутувала, і ABB завершила виробництво самостійно на основі прототипів Socimi; трамваї були виготовлені на заводах ABB York Carriage Works і Derby Litchurch Lane Works в Англії, а деякі деталі були виготовлені ABB Trazione (Італія). [1][2]
Конструкція трамвая була модульною і складалася з 2,575 м кабіни, 7,550 м пасажирських вагонів та 2,350 м шарнірних секцій. Перші трамваї у Страсбурзі були семисекційними: дві кабіни, три пасажирські одиниці та дві секції зчленування, для поїзда довжиною 33,1 м. Кожен потяг мав механічні та безмоторні візки; [3] конструкція візка використовувала незалежно обертові колеса, кожне на цапфовій осі, [4] первинна підвіска була типу радіального важеля, а вторинна підвіска була пневматичною. [5] Кожне колесо візка окремо приводилося в дію встановленими на візку трифазними асинхронними двигунами, з’єднаними через коробку передач, з паралельними осями обертання колеса та двигуна. [6]
Максимальна місткість семимодульних трамваїв у Страсбурзі становила 285 пасажирів із 66 сидячими місцями, дев’ятимодульні трамваї мали збільшену місткість до 370 пасажирів із 92 сидячими місцями. [7] Загальна встановлена тягова потужність становила 324 і 416 кіловат (434 і 558 к.с.) для семи і дев'ятимодульних трамваїв. [8]
Після придбання компанією Bombardier компанії Adtranz (правонаступника транспортної групи ABB) цей дизайн був представлений на ринку як частина серії Flexity Outlook. [9]
Конструкцію Eurotram планувалося використовувати в системі Nottingham Express Transit, яка розроблялася в 1998 році. [10] Однак правила безпеки щодо зачинення дверей у поєднанні з відносно повільним рухом одностулкових дверей Eurotram означали, що трамвай буде затримується на зупинках; було обрано альтернативний дизайн — трамвай Incentro з двостулковими дверима. [11][12]
У грудні 2002 року трамвай Porto № 018 було доставлено до Австралії, п'ять секцій було розміщено на статичній виставці біля митниці Сіднея на два тижні, а потім доставлено до Мельбурна , де він працював у місцевій трамвайній мережі до березня 2003 року як семисекційний трамвай. [13][14][15]
26 вагонів Eurotram завдовжки 33,1 м (7 модулів) було доставлено CTS (Страсбурзький трамвай) для обслуговування лінії A в 1994-1995 рр. CTS розмістив друге замовлення в 1996 році на 27 трамваїв, 9 з яких 7-модульні, а 18 — 9-модульні. [7]
Міланський трамвай (Azienda Trasporti Milanesi) придбала 20 одиниць у «Adtranz». [16]
Для Порту було побудовано 72 трамваїв (метрополітен Порту), починаючи з 2001 року на фабриці Bombardier в Амадорі , Португалія. [9]
У 1994-2004 рр. побудовано понад 150 потягів. [17]
| Місто | Мережа | Кількість | Нумерація | Виробник | Тип | Рік виготовлення | Інше |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Страсбург, Франція | Страсбурзький трамвай | 26
10 17 |
1001–1026
1031–1040 1051–1067 |
ABB
Adtranz |
8-вісний
8-вісний 10-осьовий |
1994–1995
1998–1999 1999–2000 |
|
| Мілан, Італія | Міланський трамвай | 26 | 7001–7026 | Adtranz | 8-вісний | 1999–2000 | Односпрямований |
| Порту, Португалія | метрополітен Порту | 72 | MP-001–MP-072 | Bombardier | 8-вісний | 2001–2006 | Агрегати можна з’єднати |
- ↑ а б Wansbeek, 2003.
- ↑ Darter та Hall, 1995.
- ↑ Darter та Hall, 1995, с. 28.
- ↑ Darter та Hall, 1995, с. 31.
- ↑ Darter та Hall, 1995, с. 28, 41.
- ↑ Darter та Hall, 1995, с. 42.
- ↑ а б Strasbourg Light Rail, France, www.railway-technology.com
- ↑ Fiche Technique Eurotram de Strasbourg (French) . Процитовано 17 квітня 2012.
- ↑ а б Metro do Porto Light Rail, Portugal. www.railway-technology.com. Rolling Stock.
- ↑ Armstrong, Pat (August 1998), Nottingham Express Transit, Tramways & Urban Transit
- ↑ INCENTRO for Nottingham, Light Rail Transit Association, 10 квітня 2000
- ↑ Nottingham Express Transit, United Kingdom, www.railway-technology.com
- ↑ A Portuguese Tram in Australia Trolley Wire issue 292 February 2003 pages 20-23
- ↑ Eurotram at Circular Quay Transit Australia February 2003 page 56
- ↑ Oporto Eurotram Runs in Melbourne Transit Australia April 2003 pages 97-99
- ↑ Milano Metro, Italy, www.railway-technology.com
- ↑ Muller, Georges, Traction Ferroviaire: Les Tramways; Caracteristiques de Materiels Roulants, Ed. Techniques Ingénieur, с. 7—8
- Wansbeek, C.J. (March 2003), Strasbourg: Interurban tram strategy strengthens city system, Tramways & Urban Transit, архів оригіналу за 20 липня 2011
- Darter, Michael I.; Hall, Kathleen Theresa (1995), Applicability of low-floor light rail vehicles in North America, Transit Cooperative Research Program Report, National Research Council (U.S.). Transportation Research Board, № 2, ISBN 0309053730
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Zvr/Socimi Eurotram