Косаговський Павло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косаговський Павло Павлович
Вітебський губернатор (в. о.)
1867 — 1868
Попередник: Володимир Верьовкін[ru]
Наступник: Володимир Токарєв[ru]
Градоначальник Одеси
1882 — 1885
Попередник: Сергій Гудим-Левкович[ru]
Наступник: Павло Зеленой
Курський губернатор
1885 — 1889
Попередник: Іван Звєгінцов[ru]
Наступник: Віктор Валь
Полтавський губернатор
1889 — 1891
Попередник: Євген Янковський
Наступник: Олексій Татищев
 
Народження: 10 листопада 1832(1832-11-10)
Смерть: 25 січня 1895(1895-01-25) (62 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання: Олександро-Невська лавра
Освіта: Павловський кадетський корпусd і Костянтинівське артилерійське училище

Павло Павлович Косаговський (29 жовтня (10 листопада) 1832(18321110) — 13 (25) січня 1895, Санкт-Петербург, Російська імперія) — державний діяч Російської імперії, таємний радник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1832 року.

Навчався в Павловському кадетському корпусі[ru], який закінчив 1851 року, та Костянтинівському артилерійському училищі. 1 червня 1852 року прийнятий на службу до 5-ї артилерійської бригади прапорщиком, а за рік був переведений до Санкт-Петербурзького арсеналу. 1856 року звільнився з військової служби за станом здоров'я.

У 1858—1859 роках був членом Новгородського губернського комітету з улаштування побуду кріпаків, що займався розробкою селянської реформи, від дворянства Валдая. 1859 року обраний Валдайським повітовим[ru] предводителем дворянства. 1863 року призначений старшим радником Новгородського губернського правління.

Був віцегубернатором Пензенської губернії, де одружився із Єлизаветою Загоскіною — дочкою генерала, учасника Кримської війни Якова Загоскіна.

30 жовтня 1864 року призначений Симбірським віцегубернатором, 1867 року — виконувачем обов'язків Вітебського губернатора. Наступного року став директором департаменту виконавчої поліції Міністерства внутрішніх справ.

У 1882—1885 роках був одеським градоначальником.

У 1885—1889 роках був курським, 1889—1891 роках — полтавським губернатором.

18 грудня 1891 року призначений членом ради Міністерства внутрішніх справ.

Почесний громадянин Вітебська, Полоцька та Дінабурга.

Помер у Санкт-Петербурзі 13 січня 1895 року.

Джерела

[ред. | ред. код]