Косян Василь Хомич

Косян Василь Хомич
Косян Василь Хомич
Народився	30 грудня 1912 (12 січня 1913); Головківка, Головківська волость, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	25 липня 2005 (92 роки); Київ, Україна
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР; Україна
Діяльність	літературознавець
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1937)
Заклад	Національний музей Тараса Шевченка; Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка; Головна редакція УРЕ
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук (1963)
Членство	Національна спілка журналістів України
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

Василь Хомич Ко́сян (12 січня 1913, Головківка — 25 липня 2005, Київ) — український літературознавець, кандидат філологічних наук з 1963 року; член Спілки журналістів України з 1964 року.

Біографія

Народився 30 грудня 1912 [12 січня 1913](19130112) року в селі Головківці (нині Черкаський район Черкаської області, Україна). 1937 року закінчив Київський університет.

Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у стрілецьких і повітрянодесантних підрозділах. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (23 грудня 1944), орденом Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)^[1].

Працював у Києві. Протягом 1948—1962 років — науковий співробітник, завідувач відділу Державного музею Тараса Шевченка. Член КПРС з 1962 року^[2]. У 1962—1966 роках обіймав посаду директора Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка. 1963 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Поетична творчість Тараса Григоровича Шевченка після заслання (1857—1861 роки)»^[3]. У 1966—1973 роках — старший науковий редактор Української радянської енциклопедії. Помер у Києві 25 липня 2005 року.

Наукова діяльність

Автор:

досліджень: «Антирелігійна поема Тараса Шевченка „Марія“» (1960), «Шевченко і сучасність» (1964);
книг: «Червона зірка» (1977), «В боях кувалась перемога» (1980), «Людина працею велична» (1989), «Тарас Шевченко» (1991);
низки статей про українських радянських письменників в Українській радянській та Українській літературній енциклопедіях.

Як упорядник брав участь у підготовці книжок:

«Біографія Тараса Шевченка за спогадами сучасників» (1958);
збірника висловлювань про Тараса Шевченка «Великий Кобзар у пам'яті народній» (1961, разом із Дмитром Красицьким);
«Тарас Шевченко в художній літературі» (1964, разом із Н. С. Ткаченко).

У 1964 році уклав путівник «Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві», брав участь у складанні аналогічного видання «Шляхами великого Кобзаря». Опублікував матеріали про діяльність київських музеїв Шевченка тощо. Написав низку шевченкознавчих статей, зокрема:

«Богдан Хмельницький та місця його діяльності в малюнках Тараса Шевченка» // «Дніпро», 1954, № 3;
«Нове про Шевченка» // «Літературна газета». 1956. 15 листопада;
«Шевченко в Почаеве» // «Советская Украина», 1958, № 4;
«Эпос революционного подвига» // «Советская Украина», 1961, № 5;
«Сатира Тараса Шевченка останніх років» // «Жовтень», 1961, № 4;
«Поема Тараса Шевченка „Юродивий“» // «Питання шевченкознавства», 1962, випуск 3;
«Шевченко про Котляревського» // «Зоря Полтавщини», 1963, 12 листопада.

У низці публікацій запропонував мистецтвознавчий аналіз окремих малюнків Тараса Шевченка, проаналізував його поеми «Неофіти», «Юродивий», «Марія», сатиру в поезії останніх років. Уперше опублікував два документи з Тернопільського обласного архіву про перебування Тараса Шевченка в Почаєві^[3].

У періодичній пресі публікував відгуки на нові шевченкознавчі дослідження, зокрема на книги «Життя і діяльність Тараса Шевченка» Дмитра Косарика (1955), «Історичне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка» Михайла Марченка (1957), «Літопис життя і творчості Тараса Шевченка» Василя Анісова та Єлизавети Середи (1959), «Тарас Григорович Шевченко. Біографія» (1960), «Заповіт. Мовами народів світу» (1960) та інші^[3].

Розробив проєкт експозицій музеїв Тараса Шевченка в Торонто (відкрито у 1951 році) та Форт-Шевченко (1954).

Примітки

↑ Косян Василий Фомич / Память народа. (рос.)
↑ Шевченківський словник, 1976, с. 322, Т. 1.
↑ ^а ^б ^в Шевченківська енциклопедія, 2013, с. 538, Т. 3.

Література

Косян Василь Хомич // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 322;
Ольга Цурканюк. Косян Василь Хомич // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 538.;
В. В. Косян, О. В. Карпенко. Косян Василь Хомич // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.

Біографії Українська література Шевченко Музеї Київ

[1] Косян Василий Фомич / Память народа. (рос.)

[FOOTNOTEШевченківський_словник1976322Т._1-2] Шевченківський словник, 1976, с. 322, Т. 1.

[FOOTNOTEШевченківська_енциклопедія2013538Т._3-3] а ^б ^в Шевченківська енциклопедія, 2013, с. 538, Т. 3.

[1]

[2]

[3]