Перейти до вмісту

Навроцький Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Навроцький Володимир Михайлович
Володимир Навроцький
ПсевдонімВасиль Н., Онисим, Сіроманець
Народився18 листопада 1847(1847-11-18)
Котузів, Королівство Галичини та Володимерії, Австро-Угорщина
Помер16 березня 1882(1882-03-16) (34 роки)
Ряшів, Австро-Угорщина
ГромадянствоАвстро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьекономіст, статистик, публіцист, поет
Сфера роботиекономіка[1], статистика[1], публіцистика[1], етнографія[1], літературна критика[1], творче та професійне письмоd[1] і освіта[d][1]
Alma materЛНУ ім. І. Франка

CMNS: Навроцький Володимир Михайлович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Миха́йлович Навро́цький (псевдоніми: Василь Н., Онисим, Сіроманець; 18 листопада 1847 року, Котузів, Королівство Галичини та Володимерії, Австро-Угорщина — 16 березня 1882 року, Ряшів) — український економіст, статистик і публіцист[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1866 році закінчив цісарсько-королівську гімназію в Станиславові (тепер Україна).

Під час навчання у Львівському університеті (1866—1871 роки) одним із найактивніших народовців товариства «Просвіта», часопису «Правда» (ініціятор створення[2]). Співорганізатор студентських громад у Галичині. З 1867 р. відповідальний секретар українського товариства «Просвіта». З 1871 року очолював студентське товариство «Дружній лихвар».

З 1873 року проводив економічно-статистичні дослідження.

Працював як фінансовий урядовець в Ряшеві (тепер Польща), актором[2].

Ідеолог «органічної праці на користь народу». Належав до лівого крила народовців[2]. Підтримував зв'язки з Михайлом Драгомановим, Мелітоном Бучинським, Володимиром Барвінським та ін. Статті з економічних питань друкував у «Правді», «Ділі», «Киевском телеграфе», «Вестнике Европы», «Одесском Вестнике». Його праця «Піянство І пропінація в Галичині» надрукована в Женеві («Громада» М. Драгоманова). За редакцією І. Франка вийшов у 1884 році тільки один том із запланованого повного зібрання творів В. Навроцького, який видав його приятель Остап Терлецький, написавши передмову — «Згадку про житє» цього письменника.

Твори В. Навроцького видав Іван Франко (присвятив його пам'яті вірш) заходом «Етнографічно-статистичного кружка» у 1884 р.; вони опубліковані в «Етнографічному збірнику» НТШ (т.5, 1898 р.; зокрема, кілька колискових пісень, записаних у селі Голгоча; поезії—  в альманасі «Струни» у Львові (1925 р.), перевидано 1992 р. в колективній збірці «Акорди».

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У своїх працях вчений зобразив колоніальний характер економіки Галичини у складі Австро-Угорщини. Простежуючи еволюцію селянських господарств у Галичині XIX ст., В. Навроцький першим розкрив усі їх зміни в перехідний період від натуральної до ринкової економіки.

Автор праць:

  • Економіка: «Реформи домового порядку» (1874 р.), «Чого нас коштує пропінація», «Руська народність в школах галицьких» (обидві 1876 р.), «Класові інтереси і інтереси народу» (1877 р.) та ін.
  • Фолкльор, етнографія, історія: «Руська родина» (1867 р.), «Народні приказки», «Весілля в Котузові» (обидві 1869 р.). «До світогляду українського народу», «Дещо про козаків-запорожців і про їх ради військові» (обидві 1870 р.) та ін.
  • Рецензія на І-й том збірника «Исторические песни малорусского народа» В. Антоновича та М. Драгоманова
  • Ліричні поезії, художньо-публіцистичні нариси.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г д Кушнерик Г., Пиндус Б., Ханас В. Навроцький Володимир Михайлович… — С. 586.

Видання творів В.Навроцького

[ред. | ред. код]
  • Географічно-етнографічні та статистично-економічні праці / В. М. Навроцький; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 579 c.
  • Навроцький В. Добраніч родині; До ластівки: Вірші // Акорди. — К.,1992. — С. 138 −139; Тернопіль. — 1993. — № 3. — С. 25.
  • Навроцький В. Родині: Вірш // Теребовлянщина: Краєзнавчий і літературно-мистецький альманах-календар на 2001 р. — Тернопіль, 2001. — С. 298.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]