Красимир Борисов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Красимир Борисов
Особисті дані
Народження 8 квітня 1950(1950-04-08) (74 роки)
  Софія, Болгарія
Громадянство  Болгарія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1969 Болгарія «Локомотив» (Софія) 5 (0)
1969–1971 Болгарія «Академік» (Софія) 24 (0)
1971–1974 Болгарія «Локомотив» (Софія) 79 (9)
1974–1981 Болгарія «Левскі» 118 (19)
1981–1984 Кіпр «Омонія»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1979 Болгарія Болгарія 18 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1989–1996 Болгарія Болгарія (асист.)
1991 Болгарія Болгарія (в. о.)
1997–1998 Болгарія ЦСКА (Софія) (асист.)
2005–2008 Болгарія Болгарія (U-21)
2009 Болгарія «Академік» (Софія)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Красимир Борисов Георгієв (болг. Красимир Борисов Георгиев, нар. 8 квітня 1950, Софія) — болгарський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Левскі», а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1974 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Борисов дебютував у групі А з командою за команду «Локомотив» (Софія), в якій провів один сезон 1968/69, але основним гравцем не був. Потім переїхав до «Академіка» (Софія), де зіграв два сезони. У 1971 році він повернувся до «Локомотива» (Софія) і утвердився в основному складі «залізничників».

Після закінчення чемпіонату світу Борисов перейшов до «Левскі». З клубом він двічі став чемпіоном Болгарії та тричі вигравав національний кубок, а також двічі виходив у чвертьфінал європейських кубків — Кубка УЄФА 1975/1976 та Кубка володарів кубків 1976/1977. За команду він зіграв усього 161 матч і забив 24 голи (118 поєдинків з 19 голами в групі А, 23 матчі з 5 голами у Кубку, а також 20 матчів у європейських турнірах).

У 1981 році Борисов перебрався до кіпрської «Омонії», з якою став триразовим чемпіоном Кіпру та дворазовим володарем Кубка Кіпру. Він закінчив свою кар'єру у віці 34 років у 1984 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Виступав за юнацьку збірну Болгарії, з якою став чемпіоном Європи серед юніорів 1969 року у Східній Німеччині. [1].

26 вересня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в грі кваліфікації до чемпіонату світу проти Північної Ірландії (0:0)[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН[3], де зіграв в останній грі групового етапу з Нідерландами (1:4), замінивши на 55 хвилині Павела Панова. Болгари програли цю гру і посіли останнє місце у групі.

Останню гру за збірну провів 6 червня 1979 року проти Англії (0:3), в рамках кваліфікації на Євро-1980. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 18 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Значну частину своєї тренерської кар'єри Борисов пропрацював помічником головного тренера. Він починав як асистент Івана Вуцова у збірній Болгарії (1989—1991), а в той час, коли він Вуков дискваліфікований УЄФА і не зміг керувати командою з тренувальної лавки, саме Борисов як асистент керував командою у трьох зустрічах у 1991 році: з Шотландією (1:1) та Швейцарією (2:3) у кваліфікації Євро-1992 та у товариському матчі з Данією (1:1)[4]. Після звільнення Вукова в травні 1991 року Борисов став в.о. головного тренера збірної і керував нею у товариській грі проти Бразилії (0:3) та грі відбору на Євро-1992 проти Сан-Марино (3:0)[5].

Коли Болгарська футбольна асоціація призначила нового тренера збірної, Димитара Пенева, Борисов також став його помічником (1991—1996). Разом вони привели збірну до найбільших успіхів в історії — четвертого місця на чемпіонаті світу 1994 року та вперше вивели команду на чемпіонат Європи (Євро-1996). Після останнього турніру з Пеневим контракт не продовжили, тому Борисов також залишив команду. Пізніше він короткочасно допомагав Георгію Василеву в софійському ЦСКА.

У період 2005—2008 років був головним тренером молодіжної збірної Болгарії. З червня 2009 року по вересень 2009 року був головним тренером «Академіка» (Софія).

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Левскі»: 1976/77, 1978/79
«Левскі»: 1975/76, 1976/77, 1978/79
«Омонія»: 1981/82, 1982/83, 1983/84
«Омонія»: 1981/82, 1982/83

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Профил на LevskiSofia.info. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  2. Northern Ireland – Bulgaria 0:0 [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.] eu-football.info
  3. 1974 FIFA World Cup Germany [Архівовано 2013-10-17 у Wayback Machine.]
  4. Encyklopedia piłkarska FUJI. World Cup USA 1994, tom. 10, s. 56.
  5. National football team manager Krasimir Borisov. eu-football.info. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 20 лютого 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]