Краснопуща
| село Краснопуща | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Бережанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040030090026128 |
| Облікова картка | Краснопуща |
| Основні дані | |
| Засноване | 1589 |
| Населення | ▲ 195 (2014) |
| Площа | 3,59 км² |
| Густота населення | 532.03 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47510 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′22″ пн. ш. 24°56′26″ сх. д. / 49.60611° пн. ш. 24.94056° сх. д. |
| Водойми | річка Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Краснопуща | |
 Краснопуща | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Краснопу́ща — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 року підпорядковане Урманській сільраді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Розташоване на правому березі річки Золота Липа.
Населення — 191 особа (2001). Дворів — 40[2].
У селі є вулиці[3]: Богдана Хмельницького, Садова та Шевченка.
| Клімат Краснопущі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,8 | 12,8 | 18,9 | 22,2 | 23,5 | 22,9 | 18,5 | 12,7 | 5,5 | 0,6 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,3 | −2,9 | 1,2 | 8,0 | 13,6 | 16,9 | 18,2 | 17,5 | 13,5 | 8,2 | 2,7 | −1,9 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,8 | −2,3 | 3,3 | 8,3 | 11,6 | 12,9 | 12,1 | 8,5 | 3,8 | −0,1 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 48 | 75 | 88 | 94 | 70 | 56 | 39 | 37 | 40 | 643 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Перша писемна згадка — 1589 р.
У 1664 р. монахи Варлам і Теодозій збудували Краснопущанський монастир отців Василіян (перебудований 1756 р., мур.).
У 19 ст. Краснопуща була відома як один із релігійних центрів краю. До 1947 р. щороку 7 липня тут відбувалися відпусти.
Діяли «Просвіта» й ін. українські товариства, кооператива.
Н. Загірний записав у селі пісню «Ой у місті Гусятині сталася причина» (була у фольклорній розвідці Івана Франка «Жіноча неволя в руських піснях народних»).[4]
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[5].
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку[6].
Населення села в минулому[7]:
| Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 286 | 266 | 13 | 7 |
| 1939 | ▲ 310 | ▲ 305 | ▼ 5 | ▼ 0 |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 98,95 | |
| російська | 1,05 |
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9].
- Краснопущанський монастир
- Церква Різдва святого Івана Хрестителя (1905, мурована), у приміщенні монастиря від 1947 — психо-неврологічний інтернат.
- Діє млин, який збудували монахи (кінець ХІХ ст.).
- Пам’ятний знак на честь щасливого спасіння польського королевича Якуба та з нагоди дарування землі Василіанському монастирю
Пам'ятка історії місцевого значення. Розташований в південних околицях села, за 400 м від млина.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлений з каменю (1735 р.).
Розміри плити — 1,5х0,8, площа — 0,0025 га.[10][11]
- доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук, ректор Львівського сільськогосподарського інституту. (1989—1998) Роман Тринько;
- кандидати наук Лещук В. В., Тучапський Р. Й., Тучапський Я. В., Щербатий М. В., Лещук Н. В.
- художник В. Мороз.
Бібліотекою монастиря користувалися Богдан, Левко і Сильвестр Лепкі, Іван Франко, Андрій Чайковський. Іконостас для церкви Краснопущанського монастиря виконав представник Жовківської малярської школи Василь Петранович[12].
- Стефанія Садовська (1888—1968) — українська музеєзнавиця, краєзнавиця, педагогиня.[13]
- Йосиф Ґродський (1869—1947) — український чернець-василіянин, секретар митрополита Андрея Шептицького, економ Святоюрського палацу у Львові і касир митрополичих маєтностей, письменник, автор спогадів про митрополита Шептицького.
- Гликерій Дубицький (1738—1813) — церковний діяч, священник-василіянин, педагог, місіонер, перший ігумен Дрогобицького василіянського монастиря, ігумен Крехівського (1800—1811) і Краснопущанського монастирів (1811—1813).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — C. 27. — ISBN 978-966-457-087-6.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Бемко Володимир. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑ Наказ Міністерства культури України від 28 листопада 2013 року № 1224.
- ↑ Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — С. 10.
- ↑ Мельничук Б., Щербак Л. Садовська Стефанія Стефанівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 222. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Мищишин М., Павлів Я., Тиманський С. Краснопуща / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 219–220. — ISBN 966-528-199-2.
- Тринько Р. Краснопущі — 415. — 2004
- Krasnopuszcze, Krasnopuszcza, wś, pow. brzeżański (do 1880 r. przemyślański) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 638. (пол.) — S. 638. (пол.)
- Краснопуща [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |