Перейти до вмісту

Куропатники (Тернопільський район)

Координати: 49°30′4″ пн. ш. 25°0′6″ сх. д. / 49.50111° пн. ш. 25.00167° сх. д. / 49.50111; 25.00167
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Куропатники
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Бережанська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040030100064168 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Куропатники 
Основні дані
Засноване 1437
Населення 853 (2014)
Площа 1,99 км²
Густота населення 491.46 осіб/км²
Поштовий індекс 47516
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°30′4″ пн. ш. 25°0′6″ сх. д. / 49.50111° пн. ш. 25.00167° сх. д. / 49.50111; 25.00167
Водойми річка Ценівка
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3
Карта
Куропатники. Карта розташування: Україна
Куропатники
Куропатники
Куропатники. Карта розташування: Тернопільська область
Куропатники
Куропатники
Мапа
Мапа

CMNS: Куропатники у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Куропа́тники — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Поштове відділення — Куропатницьке. До 2020 року адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Баранівка та Ясне. До Куропатників приєднано хутір Шоломів. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]

Розташоване на березі річки Ценівка.

Населення — 978 осіб (2001). Дворів — 256[2].

Географія

[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[3]: Бічна, Вигнанка, Вигнанка, Дальня, Зелена, Лісова, Лугова, Тиха, Центральна, Центральна, Шкільна та Шоломків.

Клімат

[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Куропатники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.


Клімат Куропатників
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,5 −0,1 4,7 12,8 18,8 22,0 23,3 22,8 18,4 12,6 5,5 0,5 11
Середня температура, °C −4,5 −3,1 1,1 8,0 13,5 16,7 18,0 17,4 13,3 8,1 2,6 −2 7
Середній мінімум, °C −7,4 −6 −2,5 3,2 8,2 11,5 12,8 12,0 8,3 3,7 −0,2 −4,5 3
Норма опадів, мм 32 31 33 49 77 90 96 71 56 39 37 40 651
Джерело: climate-data.org

Історія

[ред. | ред. код]
Знак при в'їзді в село
Капличка
Будинок культури
Школа
Статуя Божої Матері
Автобусна зупинка
Сільська вулиця
Стадіон

Відоме від 14 ст., за іншими даними — 1437 року.

5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.[4]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[5].

1531 року власники Куропатницькі надали Куропатникам обмежені міські права; збудували мурований замок, оточили водою (19 ст. перебудували на гуральню).

16 ст. через Куропатники проходив торговий шлях від м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) до м. Львів.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 80%[6].

Навесні 1917 в Куропатниках розташувався курінь (4 сотні) УСС.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші українські товариства.

1969 року внаслідок повені Куропатники було підтоплено, 2 будинки зруйновано. За іншими даними тут було поселення ще до монголо-татарської навали. Замок, про який згадується в попередньому матеріалі був зруйнований саме під час нападу монголо-татар. Ще тепер знаходяться залишки фундаменту поблизу села.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[7].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 981 99,39
російська 3 0,31
білоруська 1 0,1
молдовська 1 0,1
вірменська 1 0,1

Політика

[ред. | ред. код]

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9].

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848), незалежності України (1991), насипана могила на місці поховання стрільця М. Вартимтюка.

Крім цього, у лісі поблизу села в урочищі «Монастир», є чудотворне джерело. Біля джерела греко-католицька громада спорудила дерев'яну каплицю, у якій регулярно проводяться богослужіння, тому що храм Введення в храм Пресвятої Богородиці збудований в 19361937 є у власності православної громади. За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча правдоподібнішою є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищений монголо-татарами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога.

У селі відновила свою діяльність римо-католицька парохія, яка активно відновлює свій храм, що в роки більшовицької окупації був перетворений на колгоспний склад.

Відновлення римо-католицької парохії відбулося завдяки — Бучак Анні Йосипівні, саме вона посприяла відкриттю храму.

Завдяки приватним підприємцям В. Фльонц, Т. Фльонц у 2009 було побудовано капличку, яку 26 липня було посвячено двома місцевими священиками І.Сіверським і Квасницею.

Пам'ятник Т. Шевченку

щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Терновий.

Пам'ятник виготовлений із бетону.

Скульптура — 3 м., постамент — 2,5х2,5х2,5 м., площа — 0,0500 га.[10][11]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа I–III ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Навчалися

[ред. | ред. код]
  • вчений-літературознавець В. Івашків
  • редактор, журналіст М. Стасюк.

Проживають

[ред. | ред. код]
  • Марія Баран — поетеса, працювала художнім керівником будинку культури, виховує п'ятьох дітей, уродженка села Літятин.

Працювали

[ред. | ред. код]
  • Микола Люшняк — обраний нардепом в окрузі № 166 26 жовтня 2014 року.
  • У 1936—1940 роках душпастирював Петро Пастух (1908—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  4. Підтвердна грамота львівських земських суддів договору львівського архієпископа Григорія з Сянока і львівського стольника Ходорівського Івана про викуп архієпископських сіл Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  5. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  6. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
  9. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  10. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 22. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  11. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  12. У Бережанах ремонтують дороги. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 6 серпня 2015.

Література

[ред. | ред. код]